Постанова № 62912142, 22.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року Справа № 904/9159/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.

при секретарі: Крицькій Я.Б.

за участю прокурора: Фролова В.О., посвідчення №031600 від 26.01.2015 р., прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області;

Представники сторін:

позивача - Коробов І.О., довіреність №7/10-665 від 31.05.2016 р.;

відповідача та третіх осіб-1, 2 - представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи відповідач та треті особи-1, 2 повідомлені належним чином (а.с.113, 115, 117-119);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 року по справі № 904/9159/16

за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро

про витребування майна

про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ

до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро

про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням 115 за адресою: м.Дніпро, вул.Моніторна, 7

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 року у справі № 904/9159/16 (суддя Новікова Р.Г.) за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро про витребування майна було повернуто без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням 115 за адресою: м.Дніпро, вул.Моніторна, 7 (а.с.91-92).

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області мотивована фактом неподання позивачем за зустрічним позовом доказів сплати судового збору, не зазначенням обставин, що унеможливлюють таку сплату, та доказів, підтверджуючих неможливість сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі; не надісланням копії позовної заяви прокуратурі Дніпропетровської області.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, зазначає, що ним було подано в якості додатку до зустрічної позовної заяви клопотання на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» про відстрочення сплати судового збору, в зазначеному клопотанні було викладено обставини з яких позивач за зустрічним позовом не має можливості сплатити судовий збір своєчасно та в повному обсязі, також наголошено, що на момент подання зустрічного позову підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, в зв`язку зі складною економічною ситуацією в Україні - коливанням курсу іноземних валют до гривні, оскільки були підвищені ціни не тільки на первинну сировину, а й на паливно-мастильні матеріали, з використанням яких пов`язана діяльність підприємства. Крім того, в зв`язку з внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» з 03.09.2015р. значно зросли ставки судового збору й позивач за зустрічним позовом має сплатити 1378 грн. судового збору, що становить розмір мінімальної заробітної плати та є значними коштами для підприємства.

Прокурор, позивач по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористались, проте, представники, в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не надали, правом передбаченим ст.96 ГПК України, не скористались, як не скористались правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.113, 117-119).

Відповідач по справі (скаржник), вимоги, викладені в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. не виконав, оригінал зустрічної позовної заяви не надав; правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України, не скористався, проте, 21.11.2016р. надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання по цій справі, оскільки останній буде зайнятий в іншому судовому процесі (а.с.1120-121). Зазначене клопотання, на думку колегії суддів, не підлягає задоволенню, оскільки: свідчить про належне сповіщення скаржника про час та місце судового засідання; скаржник не був позбавлений права направити іншого представника підприємства в судове засідання або звернутись до фахівців в галузі права для надання кваліфікованої допомоги; строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 15 днів та зазначений строк спливає 22.11.2016р., а скаржником не було заявлено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст.69 ГПК України; при цьому скаржник не був позбавлений права надати разом з клопотанням про відкладення розгляду справи докази на обґрунтування доводів апеляційної скарги, зустрічну позовну заяву з додатком, витребувані ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.11.2016р. (а.с.97).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення присутнього в судовому засідання прокурора. представника позивача, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи 13.10.2016р. Прокуратура Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро про витребування майна - нежитлового приміщення № 115 за адресою: м.Дніпро, вул.Моніторна, 7, яке вибуло поза волею власника, у добросовісного набувача в порядку ч.1 ст.388 ЦК України (а.с.3-10). Зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016р. та судове засідання призначене на 01.11.2016р. (а.с.1).

Відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.60 ГПК України, подав 25.10.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області (до початку розгляду справи по суті) зустрічну позову заяву до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солярис», м.Київ, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м.Дніпро про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням 115 за адресою: м.Дніпро, вул.Моніторна, 7.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2016р. в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, вищезазначену зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.91-92). Зазначений процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.

Згідно зі ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 57 ГПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема, документи, які підтверджують: вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, кожним із відповідачів; відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Пунктами 4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду, підставою повернення позовної заяви стала відсутність доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі, не надсилання копії зустрічної позовної заяви прокуратурі Дніпропетровської області. Разом з тим, позивачем за зустрічною позовною заявою було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, яке не було задоволено господарським судом в зв`язку з ненаведенням обставин неможливості сплати судового збору, відсутністю доказів, які б підтверджували викладені в клопотанні обставини.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015р. № 928-VІІІ мінімальна заробітна плата з першого січня 2016 року встановлена в розмірі 1378 грн.

Тобто, судовий збір за подачу позову мав бути сплачений позивачем за зустрічним позовом в розмірі 1378 грн., що менше, ніж заплатив позивач при поданні позовної заяви за первісним позовом (1500 грн.) про витребування майна, яке було оцінено за останнім договором купівлі-продажу приміщення від 08.10.2013р. в 100 000 грн. (а.с.39-42).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Статтями 33, 36 ГПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Скаржником на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначено про те, що останній не мав можливості вчасно та в повному розмірі сплатити судовий збір, оскільки підприємство на час подання зустрічної позовної заяви знаходиться у складному фінансовому становищі та фінансові обороти підприємства значно впали, а сума 1378 грн. є значною для підприємства.

Проте жодного доказу на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було (зокрема: довідки установ банку про недостатність коштів по всіх рахунках, довідки бухгалтерії підприємства про відсутність коштів на рахунках, балансу підприємства за перше півріччя 2016 року з відображеними у ньому збитками підприємства, тощо), як в якості додатку до зустрічної позовної заяви, що подавалась до господарського суду, так і до суду апеляційної інстанції. Отже, такі докази відсутні, скаржником не надавались. При цьому слід зазначити, що скаржник в апеляційній скарзі не спростовує факт відсутності таких доказів, не спростовує факт відсутності доказів надсилання копії зустрічної позовної заяви прокуратурі Дніпропетровської області (копії поштового чеку, опису вкладенні в цінний лист не надані). Крім того, колегія суддів зазначає, що складне фінансове становище підприємства відповідача не стало перешкодою для звернення скаржника з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду та сплати такої ж самої суми судового збору - 1378 грн.

Також колегія суддів зазначає, що скаржник не позбавлений права звернення до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою згідно зі ст.60 ГПК України та відповідним клопотанням про відстрочення сплати судового збору до початку розгляду справи по суті з обґрунтуванням такого клопотання та поданням належних та відповідних доказів.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду від 27.10.2016р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 року у справі № 904/9159/16 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС», м.Київ - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.11.2016р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко