Рішення № 62911895, 17.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р.Справа № 922/2973/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Транс-Авто", м. Харків про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

02.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Транс-Авто" (відповідач), в якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) визнати правовідносини доручення (представництва) між ТОВ "Інститут Харківпроект" та ТОВ "Юніон-Транс-Авто" припиненими, починаючи з 11.08.2016 р. та зобов'язати відповідача повернути оригінал Статуту ТОВ "Інститут Харківпроект" в редакції від 21.05.2010 р., оригінал довіреності б/н від 25.07.2016 р., Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Інститут Харківпроект" від 11.08.2014 р. та оригінал Заяви про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.07.2016 року між позивачем (довіритель) та відповідачем (повірений) був укладений договір доручення б/н, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався вчиняти від імені і за рахунок позивача перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій (надалі - ЄДР), в тому числі нотаріусами, іншим акредитованими суб'єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в ЄДР з метою здійснення державної реєстрації відомостей про позивача в ЄДР.

На виконання договору доручення позивач передав відповідачеві оригінали наступних документів: статут ТОВ "Інститут Харківпроект" в редакції від 21.05.2010 р., Протокол загальних зборів ТОВ 11.08.2014 р., Заяву про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту за підписом директора ТОВ "Інститут Харківпроект", довіреність ТОВ "Інститут Харківпроект" на ім'я ОСОБА_2, що підтверджується Актом приймання-передачі документів від 25.07.2016 р. (а.с. 39).

Однак відповідач в порушення умов договору протягом двох тижнів не приступив до виконання умов договору доручення у зв'язку з чим 11.08.2016 р. позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 11.08.2016 р. (а.с. 44) про припинення договору доручення б/н від 25.07.2016 р. починаючи з 11.08.2016 р. на підставі ч. 1 ст. 1008 ЦК України та про повернення позивачеві оригіналів вищезазначених документів. Однак відповідач оригінали документів позивачеві не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 11, 237, 244, 246, 248, 626, 628, 629, 1000, 1006, 1008 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав до суду клопотання (вх. № 39256 від 17.11.2016 р.) про розгляд справи без участі представника позивача - ОСОБА_1 у зв'язку з його зайнятістю у судовому засіданні Фрунзенського районного суду м. Харкова, а також просив задовольнити раніше подане клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи (вх. № 37031 від 04.11.2016 р.).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У відзиві на позов просив в позові відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином, повернув позивачеві оригінали вищезазначених документів, що підтверджується оригіналом листа відповідача від 12.08.2016 р., на якому міститься відмітка про отримання документів представником позивача (а.с. 105). В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на положення ст. ст. 14, 598, 599 ЦК України.

Суд задовольняє клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 05.09.2016 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.10.2016 р. задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору у даній справі на 15 днів, до 18.11.2016 р.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.07.2016 року між позивачем (довіритель) та відповідачем (повірений) був укладений договір доручення б/н, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався вчиняти від імені і за рахунок позивача перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій (надалі - ЄДР), в тому числі нотаріусами, іншим акредитованими суб'єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в ЄДР з метою здійснення державної реєстрації відомостей про позивача в ЄДР.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016 р. (п. 9 договору доручення).

Згідно з п. 2 договору доручення для виконання цього договору позивач уповноважив відповідача здійснювати юридичні дії, обумовлені у п. 2 договору доручення.

Відповідно до п. 3 договору доручення за здійснення дій, визначених у п. 2 цього договору, позивач зобов'язався виплатити відповідачу винагороду.

За умовами п. 3 договору доручення передача документів для виконання даного договору від позивача відповідачеві фіксується в Акті приймання-передачі документів. Повернення документів відповідачем позивачу здійснюється в аналогічному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору доручення позивач на підставі Акту приймання-передачі документів від 25.07.2016 р. (а.с. 39) передав відповідачеві оригінали наступних документів: статут ТОВ "Інститут Харківпроект" в редакції від 21.05.2010 р., Протокол загальних зборів ТОВ 11.08.2014 р., Заяву про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту за підписом директора ТОВ "Інститут Харківпроект", довіреність ТОВ "Інститут Харківпроект" на ім'я ОСОБА_2

Позивач у позові зазначив, що відповідач в порушення умов договору протягом двох тижнів не приступив до його виконання у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 11.08.2016 р. (а.с. 44) про припинення договору доручення б/н від 25.07.2016 р. починаючи з 11.08.2016 р. на підставі ч. 1 ст. 1008 ЦК України та про повернення вищезазначених оригіналів документів. Однак відповідач оригінали документів позивачеві не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 11, 237, 244, 246, 248, 626, 628, 629, 1000, 1006, 1008 Цивільного кодексу України.

Відповідач, в свою чергу, просить в позові відмовити, посилаючись на той факт, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином, повернув позивачеві оригінали вищезазначених документів, що підтверджується листом від 12.08.2016 р., на якому міститься відмітка про отримання документів представником позивача (а.с. 105). В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на положення ст. ст. 14, 598, 599 ЦК України.

Проаналізувавши дані вимоги та заперечення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду даної справи є спір про визнання правовідносин доручення (представництва) між ТОВ "Інститут Харківпроект" та ТОВ "Юніон-Транс-Авто" припиненими, починаючи з 11.08.2016 р. та зобов'язання відповідача повернути оригінал Статуту ТОВ "Інститут Харківпроект" в редакції від 21.05.2010 р., оригінал довіреності б/н від 25.07.2016 р., Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Інститут Харківпроект" від 11.08.2014 р. та оригінал Заяви про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно зі ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

За умовами п. 3 договору доручення після виконання доручення або в разі припинення цього договору до його виконання негайно (протягом 1-го робочого дня) повернути позивачеві другий примірник цього договору в оригіналі, довіреності, що видані на виконання даного договору, оригінали інших документів наданих відповідачеві позивачем для виконання даного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачаться з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 11.08.2016 р. (а.с. 44) про припинення договору доручення б/н від 25.07.2016 р. починаючи з 11.08.2016 р. на підставі ч. 1 ст. 1008 ЦК України та про повернення вищезазначених оригіналів документів.

Зі змісту наданого відповідачем оригіналу листа від 12.08.2016 р. (а.с. 105) вбачається, що директор ТОВ "Інститут Харківпроект" ОСОБА_3 особисто отримав від відповідача оригінал Статуту ТОВ "Інститут Харківпроект" в редакції від 21.05.2010 р., оригінал Довіреності б/н від 25.07.2016 р., оригінал Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Інститут Харківпроект" від 11.08.2014 р. та оригінал Заяви про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту.

Позивач, в свою чергу, заперечує факт отримання вищезазначених оригіналів документів директором ТОВ "Інститут Харківпроект" ОСОБА_3 та у клопотанні (вх. № 37031 від 04.11.2016 р.) просить суд призначити у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої просить поставити наступне питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у листі ТОВ "Юніон-Транс-Авто" від 12.08.2016 р. ОСОБА_3, чи іншою особою?

Суд вважає дане клопотання необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Як зазначено в пунктах 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які особисті заяви директора ТОВ "Інститут Харківпроект" ОСОБА_3 про те, що даний підпис йому не належить, суд вважає клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає наданий відповідачем лист відповідача від 12.08.2016 р. (а.с. 105) належним доказом у справі на підтвердження повернення позивачеві та отриманням позивачем вищезазначених оригіналів документів у зв'язку з припиненням з 11.08.2016 р. договору доручення б/н від 25.07.2016 р.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що договір доручення б/н від 25.07.2016 р. припинений сторонами у встановленому законом порядку з 11.08.2016 р. та відповідачем повернуто 12.08.2016 р. позивачеві оригінали вищезазначених документів.

При цьому позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем щодо невизнання відповідачем факту припинення договору доручення б/н від 25.07.2016 р. з 11.08.2015 р. та факту неповернення відповідачем позивачеві вищезазначених оригіналів документів.

Враховуючи встановлений судом факт припинення договору доручення б/н від 25.07.2016 р. з 11.08.2016 р. та факт повернення відповідачем позивачеві 12.08.2016 р. оригіналів вищезазначених документів, суд дійшов висновку про те, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом право позивача відповідачем не порушено. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 626, 629, 1000, 1006, 1007, 1008 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 41, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд `

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_4