ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 листопада 2016 року Справа № 913/1061/16
Провадження №16/913/1061/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лучстройцентр, с.Коломийчиха Сватівського району Луганської області
до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 353195 грн. 45 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
за участю сторін:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 11.11.2016 № 1.1/13/4071;
від третьої особи: представник не прибув,
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 86220 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-02ор, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 22680 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-03ор. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 193739 грн. 79 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-02ву та у сумі 50555 грн. 66 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-03ву.
Позивач, посилаючись на норми статей 11, 509, 525, 526, 627, 629, 759, 762, 764 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 173, 193, 222, 283 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобовязань зі сплати орендних платежів у строки, встановлені договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-02ор, договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-03ор та порушенням відповідачем зобовязань по відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення за договором від 23.01.2013 № 17-02ву та від 23.01.2013 № 17-03ву.
Позивачем через канцелярію суду надіслано лист від 04.10.2016 з поясненнями про вручення (надіслання) разом із претензією рахунків до оплати та актів виконаних робіт, підписаних позивачем. Також в даному листі позивач заявив клопотання розглянути справу за його відсутності. Суд задовольнив клопотання позивача.
Відповідач на адресу суду надіслав заяву від 06.10.2016 №7/13/3664 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, яку суд розглянув та задовольнив, і ухвалою від 10.10.16 до участі у справі залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області на стороні відповідача, як орган, уповноважений здійснювати фінансування відповідача за кошти державного бюджету.
Відповідач у відзиві зазначає, що у 2013 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лучстройцентр» та Головним управлінням юстиції були укладені вказані договори з ціллю оренди нежитлових приміщень, які є власністю позивача, для розміщення управління юстиції та держвиконавчої служби в м. Красний Луч Луганської області.
Відзивом від 28.10.2016 №20747/13/7 відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що вказані договори оренди не було продовжено на 2014 рік, а лист-відповідь Головного територіального управління юстиції Луганської області від 13.12.13 (а.с.176) з проханням продовжити строк дії договорів оренди приміщення на 2014 рік, відповідач не вважає підставою для продовження дії договорів.
Відповідач також у відзиві підтвердив факт отримання 13 вересня 2016 року вх.№19166/17 претензії від позивача з додатком рахунки-фактури для оплати послуг за договорами (а.с.203) і вказав, що протягом 2014-2015 років позивач не направляв йому для оплати передбачених умовами договорів документів (рахунків-фактур та актів виконаних робіт).
Поясненнями від 04.10.16 (а.с. 179) позивач зазначив про неможливість здійснювати поштові відправлення з м. Красний Луч Луганської області в м. Луганськ протягом 2014-2015 років, у звязку з чим рахунки-фактури та акти виконаних робіт були направлені відповідачу разом з претензією у вересні 2016 року. Додатковими поясненнями від 10.11.16 (а.с.233) позивач, посилаючись на приписи ст.764 ЦК України та на пленум ВГСУ від 29.05.2013 №12, зазначив про відсутність заперечень від відповідача щодо продовження договорів оренди, про неповернення орендованих приміщень за актами приймання-передачі майна і про відсутність повідомлень від відповідача про розірвання або припинення договорів оренди.
Письмовими поясненнями від 15.11.16 №23853/13/7 та від 17.11.16, зданими у судовому засіданні, відповідач повідомив суд про хід виконання наказу міністерства юстиції України від 25.11.14 №246/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області», у звязку з чим Головне територіальне управління юстиції Луганської області видало свій наказ від 25.11.14 №46-В «Про переміщення органів та установ Луганської області». Також в додаткових письмових поясненнях відповідач вказав, що працівники Краснолучського управління юстиції та ВДВС відмовились від переведення разом з підприємством на підконтрольну територію, окрім одного робітника, і на виконання п.2 наказу Головного територіального управління юстиції Луганської області було здійснено внесення змін від27.11.14 та від 28.11.14 щодо місця знаходження Краснолучського міського управління юстиції та ВДВС до єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Стосовно фінансування видатків на підставі вказаних договорів оренди відповідач повідомив про те, що кошторис видатків на 2014 рік, затверджений міністерством юстиції України, залишився в м. Луганську.
Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області листом від 14.11.16 №15-12/5141 повідомило про неможливість визначення фінансування відповідача у 2014 році по вказаних в спорі договорах. До листа надано виписку по рахунку відповідача №90754001000872 за період з 01.01.14 по 31.12.14 з узагальненою інформацією про асигнування на оплату комунальних послуг.
Між сторонами у справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-02ор, за умовами якого учасник зобовязався у 2013 році надавати замовникові послуги, зазначені у п.1.2 даного договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору найменування послуг: послуги зі здавання під найм власної нерухомості (оренда приміщення), код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010-68.20.1. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором послуг: 1) Приміщення передається в оренду під розміщення структурного підрозділу замовника: Відділу державної виконавчої служби Краснолучського міського управління юстиції; 2) адреса розміщення: м. Красний Луч, вул. К.Маркса, б.13; 3) Загальна площа приміщення, яке передано в оренду: 239,5 м2, яке розташоване на 1 та 2 поверсі двоповерхової будівлі.
В підпункті 5 п. 1.2. договору вказано, що вищезазначені приміщення передаються замовнику по акту приймання-передачі, який є невідємною частиною цього договору. Приміщення, що передається в оренду, вважається переданим в оренду замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (пп. 6 п. 1.2.).
Відповідно до п.3.1 договору його ціна становить 86220 грн 00 коп. Вартість 1 м2 складає 30 грн. 00 коп.
Розрахунки за надані послуги здійснюються після предявлення позивачем рахунку на оплату та акту приймання передачі наданих послуг поетапно за фактом наданих послуг у 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.п. 4.1 та 4.2 договору).
У відповідності до п.п. 5.1 та 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. В п.10.1 договору вказано, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.13.
Між сторонами у справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-03ор, за умовами якого учасник зобовязався у 2013 році надавати замовникові послуги, зазначені у п.1.2 даного договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору найменування послуг: послуги зі здавання під найм власної нерухомості (оренда приміщення), код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010-68.20.1. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором послуг: 1) Приміщення передається в оренду під розміщення структурного підрозділу замовника: Відділу державної виконавчої служби Краснолучського міського управління юстиції; 2) адреса розміщення: м. Красний Луч, вул. К.Маркса, б.13; 3) Загальна площа приміщення, яке передано в оренду: 63 м2, яке розташоване на 1 поверсі двоповерхової будівлі.
В підпункті 5 п. 1.2. договору вказано, що вищезазначені приміщення передаються замовнику по акту приймання-передачі, який є невідємною частиною цього договору. Приміщення, що передається в оренду, вважається переданим в оренду замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (пп. 6 п. 1.2.).
Відповідно до п.3.1 договору його ціна становить 22680 грн. 00 коп. Вартість 1 м2 складає 30 грн. 00 коп.
Розрахунки за надані послуги здійснюються після предявлення позивачем рахунку на оплату та акту приймання передачі наданих послуг поетапно за фактом наданих послуг у 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.п. 4.1 та 4.2 договору).
У відповідності до п.10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. В п.10.1 договору вказано, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.13.
На виконання умов договору від 23.01.13 №17-03 ор позивач надав в оренду відповідачеві обумовлені у договорі нежитлові приміщення, що є власністю позивача, а відповідач прийняв у платне користування нежитлові приміщення на підставі вказаного договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.01.13 (а.с.16).
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.11.15 №913/944/15 встановлено, що відповідач отримав у платне користування нежитлове приміщення і за договором від 23.01.13 №17-02 ор.
Вказаним рішенням суду стягнуто з відповідача орендну плату і грошові кошти на відшкодування плати на утримання орендованого майна за період 2013 року.
Між сторонами у справі укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення №17-02ву, за умовами якого орендодавець за свій рахунок оплачує послуги з утримання орендованого приміщення загальною площею 239,5 м2, згідно договору оренди нежитлових приміщень №17-02ор від 23.01.2013, а орендар зобовязується відшкодувати орендодавцеві витрати, обумовлені в п.2.1.1 цього договору в строки, зазначені в цьому договорі (п.1.1 договору).
Згідно з п.2.1 договору орендар зобовязаний: відшкодувати орендодавцеві щомісячно в повному обсязі плату за зміст орендованого приміщення: згідно розрахунків, вказаних в додатку №1, який є невідємною частиною цього договору (пп.2.1.1 договору); щомісяця вносити на розрахунковий рахунок орендодавця оплату витрат з утримання орендованого приміщення, не пізніше 5-х банківських днів з дня предявлення рахунку та акта виконаних робіт орендодавцем (пп.2.1.2 договору).
У відповідності до п.5.3 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2013.
Між сторонами у справі укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення №17-03ву, за умовами якого орендодавець за свій рахунок оплачує послуги з утримання орендованого приміщення загальною площею 63 м2, згідно договору оренди нежитлових приміщень №17-32ор від 23.01.2013, а орендар зобовязується відшкодувати орендодавцеві витрати, обумовлені в п.2.1.1 цього договору в строки, зазначені в цьому договорі (п.1.1 договору).
Згідно з п.2.1 договору орендар зобовязаний: відшкодувати орендодавцеві щомісячно в повному обсязі плату за зміст орендованого приміщення: згідно розрахунків, вказаних в додатку №1, який є невідємною частиною цього договору (пп.2.1.1 договору); щомісяця вносити на розрахунковий рахунок орендодавця оплату витрат з утримання орендованого приміщення, не пізніше 5-х банківських днів з дня предявлення рахунку та акта виконаних робіт орендодавцем (пп.2.1.2 договору).
У відповідності до п.5.3 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2013.
За несплату відповідачем орендної плати і не відшкодування витрат на утримання орендованого майна в період 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги приписами закону, в тому числі ст.764 ЦК України і тією обставиною, що відповідач не звертався до позивача з проханням розірвати договори оренди або з письмовою вимогою про припинення вказаних договорів. А відтак, вважає позивач, відповідач зобовязаний сплатити орендну плату за 2014 рік і відшкодувати витрати на утримання орендованого майна за той же період, у звязку з чим позивач просить стягнути 86220 грн. орендної плати за договором від 23.01.2013 №17-02ор, борг по орендній платі 22680 грн. за договором від 23.01.2013 №17-03ор.
Крім того, у сумі 193739 грн. 79 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-02ву за період 2014 року та у сумі 50555 грн. 66 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-03ву.
Відповідач, як було вказано вище за текстом рішення, проти позову заперечив, посилаючись на відсутність належних доказів у позивача про поновлення вказаних договорів на період 2014 року.
Відповідач у відзиві та в своїх численних поясненнях не заперечив обставин з приводу користування орендованими приміщеннями за вказаними договорами в 2014 році і не спростував доводів позивача про відсутність наміру розірвати або припинити вказані договори оренди.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Позов в частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 86220 грн за договором від 23.01.2013 №17-02ор та в сумі 22680 грн. за договором від 23.01.2013 №17-03ор слід задовольнити за таких підстав.
Відповідно до правил ст.ст. 526,629 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Пунктом 3.1 договорів встановлена ціна - в договорі від 23.01.13 №17-02ор 86200грн., в договорі від 23.01.13 №17-03ор 22680 грн. З позовної заяви і з рішення господарського суду Луганської області від 24.11.15 №913/944/15 вбачається, що дані суми є орендною платою за календарний рік.
Згідно п.п. 4.1 та 4.2 вказаних договорів розрахунки за надані послуги здійснюються після предявлення позивачем рахунку на оплату та акту приймання передачі наданих послуг поетапно за фактом наданих послуг у 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Позивач надіслав відповідачу рахунки і акти приймання-передачі разом з претензією (докази направлення на а.с.38-40) і дані обставини підтвердив відповідач своїм відзивом (а.с.203). Відповідач отримав вказані документи для підписання 13.09.16 і на дату постановлення цього рішення актів не підписав і рахунків не оплатив. Наміру про розірвання договору не надіслав позивачу і орендоване майно не повернув.
Нормами правового інституту найму (оренди), ст. ст. 759-763 ЦК України встановлено обовязок наймача (відповідача) сплачувати орендну плату у встановленому законом та умовами договору порядку і розмірі.
Відповідач не сплачував орендну плату за використання власного майна позивача, чим порушив умови договорів та закон, у звязку з чим за період оренди приміщення у 2014 році - з 01.01.14 по 31.12.14 утворився борг у сумі 86220 грн. орендної плати за договором від 23.01.2013 №17-02ор, борг по орендній платі 22680 грн. за договором від 23.01.2013 №17-03ор.
Згідно ст.764 ЦК України якщо наймач (відповідач) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця(позивача) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Позивач не висловив письмово заперечень відповідачеві, як і відповідач не висловив заперечень позивачу проти оренди приміщень у 2014 році. Орендоване майно відповідач позивачу не повернув. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (ст..ст.33,34 ГПК України), на підставі яких можна було б спростувати такі твердження.
Дані висновки не заперечив і відповідач - в своєму відзиві та в поясненнях відповідач не навів інформації про розірвання вказаних договорів або про повернення орендованого майна. Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що вказані договори, за якими позивач надав в оренду позивачу нежитлові приміщення, припинили свою дію 31 грудня 2013 року. З огляду на приписи ст.. 764 ЦК України і на обставини правовідносин сторін по оренді приміщень за вказаними договорами, підтверджені матеріалами справи, договір від 23.01.2013 №17-02ор і договір від 23.01.2013 №17-03ор - діяли в період 2014 року і правовідносини сторін по оренді майна не припинялись в цей період у встановленому законом порядку.
Видання Міністерством юстиції України наказу від 25.11.14 №246/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області» не є підставою для невиконання сторонами умов укладених ними договорів оренди і не є підставою для недотримання приписів закону (ст.764, ч.1 ст.785 ЦК України).
Висловлений відповідачем у відзиві сумнів у справжності листа-відповіді головного територіального управління юстиції в Луганській області від 13.12.13 (а.с.176), яким надано згоду управління на продовження строку оренди приміщення на 2014 рік, не має значення для вирішення спору по суті і не є підставою для відмови у позові.
За таких підстав позовні вимоги про стягнення боргу з орендної плати за 2014 рік у сумі 86220 грн. за договором від 23.01.2013 №17-02ор, в сумі 22680 грн. за договором від 23.01.2013 №17-03ор слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Позов в часті стягнення заборгованості у сумі 193739 грн. 79 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-02ву та у сумі 50555 грн. 66 коп. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 № 17-03ву слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Договорами про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення від 23.01.2013 №№ 17-02ву і 17-03ву встановлено, що орендодавець (позивач) за свій рахунок оплачує послуги з утримання орендованого приміщення, а орендар (відповідач) зобовязується відшкодувати орендодавцеві (позивачеві) витрати, обумовлені в п.2.1.1 цього договору в строки, зазначені в цьому договорі (п.1.1 договору).
Враховуючи вказані умови договорів і приписи ст.ст.526,629 ЦК України, позивач зобовязаний довести обставини оплати комунальних витрат на утримання орендованого майна в порядку ст.ст.33,34 ГПК України.
Позивач не довів суду такі обставини матеріали справи не містять документів в підтвердження виконання позивачем умов договору, які зобовязують його за свій рахунок оплатити послуги з утримання орендованого майна. Відтак, відсутні підстави для зобовязання відповідача відшкодовувати позивачеві грошові суми за вказаними договорами.
Слід зазначити, що на вимогу суду, викладену в ухвалах від 10.10.16 та від 31.10.16, надати докази виконання умов вказаних договорів в частині п.1.1, тобто докази понесених витрат, позивач таких доказів не надав і будь-яких пояснень з цього приводу до справи не надіслав.
За таких підстав позовні вимоги слід задовольнити частково і відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 629,759-763,764 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,44, 49,82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Єгорова, 22, ід. код 34941884 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лучстройцентр, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, вул. Ключева, 49, ід. код 34536442 борг по орендній платі в сумі 86220 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-02ор за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, борг по орендній платі в сумі 22680 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.01.2013 №17-03ор за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, судові витрати в сумі 1633,50 грн. Наказ видати позивачу.
3.В решті вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане 22.11.2016 року.
Суддя Р. Шеліхіна
Судове рішення № 62911629, Господарський суд Луганської області було прийнято 17.11.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 913/1061/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: