Ухвала суду № 62911447, 22.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.11.2016

Справа № 910/21210/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ», м. Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради, 21 листопада 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 953 від 16.11.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ», про стягнення заборгованості з орендної плати.

Подана Комунальним підприємством «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради позовна заява № 953 від 16.11.2016 року про стягнення заборгованості з орендної плати, не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України “Про судовий збір”, банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Комунальним підприємством «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради в якості сплати судового збору подано платіжне доручення № 1817 від 15.11.2016 року про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн., з якого вбачається, що одержувачем судового збору є: УДКСУ у м.Житомирі, р/р отримувача: 31214206783002, код отримувача: 38035726, МФО отримувача: 811039, призначення платежу: Судовий збір за позовом КП «АзУМ», господарський суд Житомирської обл.

Тобто, судовий збір в розмірі 1378,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 1817 від 15.11.2016 року перераховано за невірними реквізитами для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 1817 від 15.11.2016 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

В якості доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «НФ» копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек від 17.11.2016 року та опис вкладення до цінного листа від 17.11.2016 року.

З доданого до позовної заяви опису вкладення до цінного листа від 17.11.2016 року вбачається, що на адресу відповідача було направлено «Позовну заяву», в той час, як позивач звернувся до суду з позовною заявою № 953 від 16.11.2016 року, що позбавляє суд можливості достеменно встановити факт направлення відповідачу саме поданої до суду позовної заяви № 953 від 16.11.2016 року, а не іншої копії позовної заяви, ніж поданої до суду, що є підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної зави без розгляду.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на заяву, в той час, як у даному випадку відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на зустрічний позов з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник.

Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Таким чином, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 54, 56, 57, 59, п.п. 4, 6 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву № 953 від 16.11.2016 року Комунального підприємства «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ» про стягнення заборгованості з орендної плати з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Роз’яснити Комунальному підприємству «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова