Рішення № 62911161, 16.11.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р. Справа № 909/766/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр",

вул. В. Великого, 16, м. Львів, 79053;

до відповідача: Державного підприємства з питань поводження з відходами

як вторинною сировиною,

вул. Лобачевського, 23-В, м. Київ, 02090;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект",

вул. Галицька,119, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000;

про: стягнення з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 363 502,09 грн заборгованості та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" 363,87 грн заборгованості (за договором відповідального зберігання та договором поруки)

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 01.03.16);

від відповідача ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною: представники не з'явились;

від відповідача ОСОБА_3 "Газенергокомплект": представники не з'явились.

у с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Торгівельно-логістичний центр" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: 1) Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 2) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" про солідарне стягнення 363 865, 96 грн, з яких: 175 000, 00 грн - плата за фактичне зберігання майна, 169 254, 25 грн - інфляційні втрати, 19 611, 71 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.16 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.09.16.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.16 та 11.10.16 розгляд справи відкладався на 11.10.16 та 03.11.16 відповідно.

03.11.16 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про конкретизацію суми позовних вимог щодо кожного із солідарних відповідачів, враховуючи умови Договорів, зокрема позивач просить стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 363 502,09 грн заборгованості та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" 363,87 грн заборгованості (вх. №15592/16) за договором відповідального зберігання та договором поруки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.16 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 24.11.16 та відкладено розгляд справи на 16.11.16.

16.11.16, через канцелярію суду позивачем подано інформацію про вказані у розрахунках періоди нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань (вх. № 16374/16), додаткові пояснення (вх. № 16375/16), клопотання про долучення до матеріалів справи постанови ВГСУ (вх. № 16373/16).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому вказав на порушення відповідачем ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною договірних зобов'язань, а саме, майно зі зберігання, після закінчення строку дії договору, відповідач не забрав, як наслідок, за надані послуги зберігання в період лютий - серпень 2016 року поклажодавцю нараховано 175 000, 00 грн.

В судове засідання представник відповідача ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату й час розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення отриманого відповідачем 07.11.16.

В попередніх судових засіданнях, а також у відзиві на позов представник відповідача вказав на той факт, що позивач чинить перешкоди в поверненні майна, а також на навмисне нарощування заборгованості для збагачення на державних коштах.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 "Газенергокомплект" не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату й час розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення отриманого відповідачем 07.11.16.

Однак, матеріали справи містять клопотання відповідача вх. № 15577/16 від 03.11.16, в якому останній просить розглянути спір без його участі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Торгівельно-логістичний центр" (Зберігач/позивач) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Поклажодавець/відповідач) укладено Договір відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору майно згідно з додатками. Поклажодавець передає, а зберігач приймає майно згідно з актом прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Майно зберігається за адресою вул.Конюшинна, 30, м.Львів (п.п.1.1., 1.2., 1.3.Договору).

Згідно п.1.4. договору вартість послуг із зберігання майна за цим договором становить 20 000,00грн. з ПДВ за один місяць зберігання. Додатковою угодою №1 від 30.12.13 пункт 1.4. договору викладено в наступній редакції: "Вартість зберігання майна за цим договором становить 25 000,00грн. без ПДВ".

Пунктами 3.1., 3.2. договору, обумовлено, що поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні. Поклажодавець зобов'язаний після закінчення строку дії договору забрати у зберігача майно передане на зберігання.

Цей Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.13 (п.6.1.Договору). Додатковою угодою №1 від 30.12.13, продовжувався строк дії договору до 31.12.14.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, поклажодавець/відповідач передав, а зберігач/позивач прийняв на зберігання майно - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505, прес пакетувальний канальний AVERMANNVOS 88, серійний номер 60173S. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін акти прийому-передачі майна на зберігання від 01.07.13.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.15 у справі №914/4262/14 стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 309 421, 16 грн, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, за надані послуги зі зберігання майна, за період 01.07.13 - 01.11.14 згідно договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13, при цьому судом встановлено, що у відповідності до змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.13 до п.1.4. договору, вартість зберігання майна за договором відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13 становить 25 000,00 грн без ПДВ, саме за один місяць.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.16 у справі №909/1397/15 (залишеного без змін постановою ЛАГС від 05.07.16, постановою ВГСУ від 31.10.16) стягнено на користь позивача заборгованість за договором відповідального зберігання № 07/01 від 01.07.13 за фактичне зберігання майна 324 675, 00 грн (період заборгованості: січень 2015 року-січень 2016 року) з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та 4 870, 12 грн - з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" (договором поруки від 01.07.13).

Позивачем доведено той факт, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, а саме, майно зі зберігання, після закінчення строку дії договору, відповідач не забрав, як наслідок, в період лютий 2016 року - серпень 2016 року, зберігачем надано поклажодавцю послуги зі зберігання майна, на загальну суму 175 000, 00 грн, що підтверджують рахунки - акти надання послуг № 15 від 29.02.16, № 16 від 31.03.16, № 21 від 30.04.16, № 23 від 31.05.16, № 25 від 30.06.16, № 31 від 31.07.16, № 32 від 31.08.16. Всі вказані рахунки-акти направлені на адресу відповідача, докази чого подано позивачем (фіскальні чеки та описи вкладення в цінні листи) Однак, відповідач за надані позивачем послуги зі зберігання майна не оплатив, як наслідок, утворилась заборгованість в розмірі 175 000,00грн.

Слід зазначити, що 01.07.13, між ПП "Торгівельно-логістичний центр" (Кредитор/ позивач) та ТОВ "Газенергокомплект" (Поручитель/відповідач) укладено договір поруки, згідно умов якого, поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати за виконання боржником/відповідачем - Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов'язання по оплаті вартості послуг із зберігання майна, що надаються боржнику відповідно до договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13 із відшкодуванням збитків, пов'язаних із невиконанням боржником договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13. У випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання боржником по оплаті за надані послуги по зберіганню майна в межах ліміту відповідальності поручителя, а саме у розмірі, що дорівнює 0,1 % від заборгованості боржника. У разі невиконання боржником своїх зобов'язань, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань. При отриманні вимоги кредитора, поручитель зобов'язаний в триденний строк сплатити кредитору суму в розмірі 0,1% від боргу боржника шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок кредитора (п.п.1.1.,2.1., 2.2., 3.1.,3.2. договору).

У зв'язку з невиконанням відповідачем - Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов'язання по оплаті вартості послуг із зберігання майна, позивач, звернувся до відповідача - ТОВ "Газенергокомплект" з вимогою № 01/09/16 від 01.09.16, про оплату коштів в розмірі 0,1% від боргу боржника. Однак, доказів належного реагування відповідачем - ТОВ "Газенергокомплект" суду не пред'явлено.

Враховуючи той факт, що станом на 16.11.16, в матеріалах справи відсутні відомості, про належне виконання відповідачами, взятих на себе зобов'язань, обумовлених договором відповідального зберігання № 07/01 від 01.07.13, то позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення в судовому порядку плати за фактичне зберігання майна в сумі 175 000, 00 грн (за період лютий-серпень 2016 року).

На підставі приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором відповідального зберігання № 07/01 від 01.07.13 (на суму 285 000, 00 грн) нараховано 12 789, 86 грн 3 % річних та 143 654, 25 грн - інфляційних втрат) та за фактичне зберігання майна за вище вказаним договором за період січень 2015 року - червень 2016 року (16 611, 71 грн 3% річних, 169 254, 25 грн інфляційних втрат).

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1. ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч.1 ст.938 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог вище зазначеної норми права, враховуючи той факт, що строк виконання боржником обов'язку по оплаті коштів за надані послуги зі зберігання майна не встановлений, позивач звертався до відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, з вимогою № 16/08/16 від 16.08.16, про погашення заборгованості. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Як вказує ч.1ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правомірно здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних як на суму основного боргу по договору відповідального зберігання так на і на суму боргу за фактичне зберігання майна.

За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором відповідального зберігання № 07/01 від 01.07.13 (на суму 285 000, 00 грн) нараховано 12 789, 86 грн 3 % річних та 143 654, 25 грн - інфляційних втрат) та за фактичне зберігання майна за вище вказаним договором за період січень 2015 року - червень 2016 року (16 611, 71 грн 3% річних, 169 254, 25 грн інфляційних втрат).

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунок, поданий позивачем є арифметично правильним.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема, порукою (п.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В даному випадку договором поруки від 01.07.13 передбачено відповідальність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" за боргами Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною по договору відповідального зберігання в розмірі 0,1% від суми боргу.

Тому, з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" слід стягнути

363,87 грн боргу, що складає 0,1 % від 363 865, 96 грн (суми заборгованості Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною перед Приватним підприємством "Торгівельно-логістичний центр").

Що стосується заперечень відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною стосовно того, що позивач у добровільному порядку не повертає майно, яке перебуває на зберіганні в останнього, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем дійсно здійснювались певні дії з метою повернення майна, про що свідчить акт виїзду для проведення огляду та прийманн-передачі майна, вимога про повернення майна, наказ про створення комісії з приймання-передачі майна.

Одночасно матеріали справи містять і докази того, що позивач не проти повернути майно, яке перебуває на збереженні.

Тому, сторонам слід звернути увагу на положення ст. 55 Конституції України, згідно яких права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

Пункт 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також покликаний гарантувати право на судовий захист: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Заперечення відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищевказаним, а відповідач - ТОВ "Газенергокомплект", в судові засідання жодного разу не з'явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів 363 865, 96 грн, з яких: 363 502, 09 грн з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 363, 87 грн - з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект", правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 626-629, 936, 938, 946 Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до відповідачів Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" про стягнення з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 363 502, 09 грн заборгованості та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" 363,87 грн заборгованості (за договором відповідального зберігання та договором поруки) - задоволити.

Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, вул. Лобачевського, 23-В, м. Київ, 02090 (ідентифікаційний код 20077743) на користь Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", вул. В.Великого, 16, м. Львів, 79053 (ідентифікаційний код 33981816) 363 502,09 грн (триста шістдесят три тисячі п'ятсот дві грн 09 коп.) - заборгованості, 5 452,53 грн (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві грн 53 коп.) - судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект", вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (ідентифікаційний код 32842046) на користь Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", вул. В.Великого, 16, м. Львів, 79053 (ідентифікаційний код 33981816) 363,87 грн (триста шістдесят три грн 87 коп.) - заборгованості, 5,46 грн (п'ять грн 46 коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.16

Суддя Т. В. Стефанів