Рішення № 62911013, 17.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2016 Справа № 905/2869/16

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінг» м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» м. Добропілля м. Білицьке Донецька область

про стягнення основного боргу у розмірі 6 154,80 грн.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінг» м. Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» м. Добропілля м. Білицьке Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 6 154,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № ЦО-2014/307-КП від 31.12.2014р. позивач зобовязався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар, однак свої зобовязання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 6154,80 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526. 527, ч.1 ст. 612, ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 22, 15, 82 Господарського процесуального кодексу України.

05.10.2016 порушено провадження по справі №905/2869/16, судове засідання призначене на 17.11.2016.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

31.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берінг» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (покупець) укладено договір поставки № ЦО-2014/307-КП.

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію і / або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - "продукцію"), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, є невід'ємними частинами до цього договору.

Згідно п.1.2. договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно п.4.1. договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до постачання кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 1000000,00 грн. (ОСОБА_1 мільйон гривень. 00 коп.) з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Згідно з п.5.2. договору, ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно п.5.4. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а так само документів, передбачених розділом 4 цього договору, якщо інший більший термін відстрочки не обумовлений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, термін дії договору встановлюється до 31.12.2015 року включно.

У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п. 8.1. договору)

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір № ЦО-2014/307-КП від 31.12.2014р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору № ЦО-2014/307-КП від 31.12.2014р., на підставі видаткової накладної №87 від 23.04.2015р. на суму 6154,80грн (а.с.20), відповідач отримав товар від позивача.

Зі сторони відповідача видаткова накладна підписана ОСОБА_1 на підставі довіреності: №131 від 22.04.2015р. (а.с.22).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6154,80грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів оплати у розмірі 6154,80 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінг» доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вул. Красноармійська, буд.1А, ЄДРПОУ 00176549) на користь Товариства з обмежено відповдальністю "БЕРІНГ" (49000, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36960280) суму основного боргу у розмірі 6154(шість тисяч сто пятдесят чотири) грн. 80 коп.,судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 21.11.2016 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу