Рішення № 62910771, 23.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2016 Справа № 904/8984/16За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ в особі КОЛЕДЖУ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, м. Дніпро

про стягнення 50 657,84 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-127 від 13.05.14;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 46-11-734 від 09.06.16.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду з позовом до ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ в особі КОЛЕДЖУ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ про стягнення 50 657,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору №1650/15-ТЕ-3 купівлі-продажу природного газу від 18.09.14.

Ухвалою суду від 13.10.16 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.11.16.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення, надав оригінали документів витребувані судом для огляду в судове засідання.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти позову заперечив, надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 14.11.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Продавець) і Відповідачем (Покупець), укладений договір №1650/15-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 18.02.15 (Договір) та додаткові угоди до нього № № 1,2,3,4,5,6. Відповідно до п.1.1 якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобовязався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. У п. 2.1. договору продавець зобовязався з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року передати покупцю газ в обсязі до 75 тис.куб.м. тис.м3. Згідно п. 3.1. договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ. Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Згідно п. 3.4. договору покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.15 і діє в частині реалізації товару газу до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення (п.11).

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, Позивачем протягом лютого-березня, листопада - грудня 2015 року поставлено Відповідачу природний газ на загальну суму 83 030,70 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с. 25-28).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач порушив умови договору і не розрахувався за поставку газу з позивачем. Розмір неоплаченої суми боргу станом на час розгляду цієї справи складає 40 024,80 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного богу в розмірі 40 024,80 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 8 128,43 грн. згідно наступного розрахунку:

за зобов'язання за листопад 2015: за період прострочки з 15.12.15 по 12.08.16.

за зобов'язання за грудень 2015: за період прострочки з 15.01.15 по 12.08.15.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідач у судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції). У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Так, частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є неприбутковою організацією, відокремленим структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, який фінансується та здійснює закупівлі за рахунок державного бюджету. Основним напрямком є діяльність у сфері освіти. Заборгованість виникла в зв'язку з тим, що відповідач не міг провести оплату внаслідок відмови Державної казначейської служби проводити розрахунки за договорами, строк дії яких закінчився. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні дані, що свідчать те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань, кредитор зазнав збитків. З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 6 000 грн.

Такої ж правової позиції дотримується ВГСУ в аналогічних справах (див. Постанову у справі № 19/49-10(9/188-09) від 26.10.10р. та постанову ВГСУ у справі № 6/5005/6105/2012 від 03.04.13р.)

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 718,47 грн. згідно наступного розрахунку:

за зобов'язання за листопад 2015: за період прострочки з 15.12.15 по 12.08.16.

за зобов'язання за грудень 2015: за період прострочки з 15.01.15 по 12.08.15.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Крім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 1 786,14 грн.:

за зобов'язання за листопад 2015 : за період прострочення з січня 2016 по травень 2016;

за зобов'язання за грудень 2015: за період прострочення з лютого 2016 по травень 2016.

Розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 229, 230, 231, Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ(49000, м.Дніпро, вул. Ворошилова,б.25, код 00493675) в особі КОЛЕДЖУ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (49010, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 95, код 00727877) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) суму основного боргу в розмірі 40 024,80 грн., 718,47грн. - 3% річних, 6000,00 грн. пені, 1 786,14 грн. - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 21.11.16

Суддя М.О.Ніколенко