Постанова № 62910030, 21.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2016 року № 826/2902/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу №47 о/с від 25.01.2016 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу №47 о/с від 25.01.2016 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи позовні вимоги тим, що за усіма критеріями, які повинні враховувати атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського у позивача позитивні, а відтак рішення атестаційної комісії з висновком про те, що позивач підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність суперечить наявним матеріалам, які були зібрані під час проведення атестації.

Додатково позивач стверджує, що прийняте відповідачем рішення про звільнення позивача зі служби в поліції, яке є похідним від висновку атестаційної комісії щодо позивача, є незаконним і порушує закріплені в ст.ст.38, 43 Конституції України право останнього на доступ до державної служби та право на працю.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії про службову невідповідність капітана поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві №47 о/с від 25.01.2016 року в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у спеціальному званні капітан міліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.01.2016 року до дня фактичного поновлення на роботі за виключенням першого та останнього днів.

В ході судового розгляду даної справи позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Представник Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень чи пояснень щодо суті позову не висловив.

У зв'язку з викладеним, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 09.07.2007 року перебуває на службі в органах внутрішніх справ.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №10 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_1 (М-174022), який мав спеціальне звання капітан міліції, призначено на посаду, як тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису з 07.11.2015 року слідчим Дніпровського управління поліції, без доступу до інформації з грифами секретності «цілком таємно» та «таємно», присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції, відповідно до п.п.9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

В подальшому за наслідками проведеної атестації відносно позивача атестаційною комісією Головного управління Національної поліції у м. Києві прийнято рішення 10.12.2015 року, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

25.01.2016 року Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ №47 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 (М-174022), слідчого Дніпровського управління поліції, звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за статтею 77, п. 1, пп. 5 (через службову невідповідність).

Незгода позивача із вказаними рішеннями зумовила звернення його до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 1 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", якій консолідує пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність.

В атестаційному листі позивача відсутні посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з наявністю підстав (передумов) для вирішення питання про призначення позивача на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про його переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Іншого наказу голови Національної поліції України, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", для проведення атестування щодо позивача відповідачами не надано.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 07.11.2015 №10 о/с призначено на посаду слідчого Дніпровського управління поліції на підставі п. 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"

Отже, п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Застосування процедури атестування щодо кандидатів на посаду поліцейського, у тому числі тих, які приймаються на службу в поліції відповідно до п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено.

Відповідачами не наведено наявності підстав, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" для проведення атестації позивача. Також, не надано доказів, які б підтверджували, що щодо позивача виявлено ознаки службової невідповідності.

За викладених обставин, суд вважає, що наявність у Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №2 правових підстав для включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та відповідно для проведення атестування позивача матеріалами справи не підтверджується.

Надаючи правову оцінку діям щодо проведення атестування позивача та безпосередньо рішенню Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2 від 10.12.2015 року про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає про таке.

У відповідності до ч. 3 і 5 ст. 57 Закону №580-VІІІ атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України, а саме врегульований Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465).

Дана Інструкція визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Пунктом 2 розд. І Інструкції №1465 визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Порядок організації, підготовки та проведення атестування визначений розд. ІV Інструкції №1465. Зокрема, згідно з п. 11 розд. IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 3 розд. IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом п. 7 - 9 розд. ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до п. 10, 11, 12 розд. ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 розд. ІV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Судом встановлено, що протоколом засідання №10/12/15/2-2 Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2 (у складі: голови комісії - Шкуренко І.Г., членів комісії - Сагіної О.О., Килимар В.Б. та секретаря комісії - Басенюк К.М.), датованого 10.12.2015 р., затверджено перелік осіб, які 10.12.2015 року мають проходити співбесіду з вказаною атестаційною комісією, в т.ч. серед них позивач.

Згідно змісту протоколу засідання Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2, датованого 10.12.2015, 10.12.2015 за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Атестаційною комісією більшістю голосів (п'ять з п'яти) було проголосовано за прийняття рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та надання рекомендації по звільненню останнього зі служби в поліції через службову невідповідність, що зафіксовано в наявній у справі копії атестаційного листа.

На думку суду, оскільки дане негативне рішення Атестаційної комісії в силу положень п. 28 розд. ІV Інструкції № 1465 тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Дослідивши текст цього протоколу засідання Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2, датованого 10.12.2015, суд встановив, що предметом дослідження атестаційної комісії були наступні документи: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форма 1), інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформація з відкритих джерел (без ідентифікації таких матеріалів).

Відповідачем 1 до матеріалів справи були надані лише копії атестаційного листа, інформаційної довідки, послужного списку, відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», - у вигляді роздруківки з офіційного сайту Міністерства юстиції України, декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Проаналізувавши зміст вказаних документів суд встановив наступне.

Відповідно до атестаційного листа, складеного заступником начальника управління поліції - начальником слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.12.2015 р., за період служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно. Систематично вивчає нормативні акти та відомчі документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ. Сумлінно відноситься до виконання своїх службових обов'язків. Доручену ділянку роботи забезпечує в повному обсязі. Систематично працює над вдосконаленням професійного рівня. До оцінки результатів своєї праці підходить об'єктивно, прагне до їх покращення.

Має високі показники в службовій діяльності. За одинадцять місяців практичної роботи ним прийнято до свого провадження 465 кримінальних проваджень, з них 397, закрито на підставі ст. 284 КПК України, 17 направлено до суду з обвинувальним актом.

За характером спокійний, врівноважений, наполегливий. При спілкуванні з громадянами доброзичливий, уважний. Користується авторитетом у колективі. У стройовому відношенні підтягнутий, добре володіє табельною зброєю та спеціальними засобами, що знаходяться на озброєнні органів внутрішніх справ. Службову таємницю зберігати вміє.

Згідно висновку прямого керівника - начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Чайки В.М. ОСОБА_1 займаній посаді відповідає. Тобто, безпосередній керівник позивача вважає його таким, що відповідає займаній посаді.

За даними атестаційного листа підтверджується, що за наслідками тестування позивач отримав 31 балів з тесту на загальні здібності та навички і 25 балів з тесту на знання законодавчої бази. Згідно п. 10 розд. ІV Інструкції №1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. При цьому, під час розгляду справи відповідач не довів, що отримана позивачем кількість балів за тести свідчить про його професійну невідповідність.

Відомості про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень за час роботи в Національній поліції відсутні.

Інші матеріали, що були предметом розгляду Атестаційної комісії (як то інформація з відкритих джерел, посилання на яку міститься в протоколі засідання Атестаційної комісії) відповідач до суду не подав.

Крім того, в тексті протоколу засідання Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2 від 10.12.2015 р. наявні посилання про проведення співбесіди, в ході якої членами атестаційної комісії ОСОБА_1 були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та ін. Тексти конкретних поставлених ОСОБА_1 членами Атестаційної комісії запитань та тексти наданих позивачем відповідей в цьому протоколі від 10.12.2015 року відсутні.

Дослідивши зміст вказаних документів суд дійшов висновку, що деякі з них (а саме послужний список) містили відомості про випадки неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків за час служби в органах МВС, наслідком чого стало застосування до нього дисциплінарних стягнень, що відповідає одному з критеріїв п. 16 розд. IV Інструкції.

Водночас суд встановив відсутність в тексті протоколу засідання Атестаційної комісії посилань (пояснень) щодо мотивів, якими керувалися члени комісії при прийнятті оспорюваного рішення (висновку) про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність у справі матеріалів, що містять інформацію про мотиви, якими відповідач керувався під час прийняття рішення, оформленого протоколом від 10.12.2015 року (зокрема: посилань на конкретні обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає), та проведення атестації позивача без законних на те підстав і з порушенням встановленого порядку погодження персонального складу атестаційної комісії.

Враховуючи викладене у сукупності суд дійшов висновку, що рішення Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2 від 10.12.2015 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, задокументоване в тексті атестаційного листа, є незаконним та не ґрунтується на вимогах Інструкції №1465, а тому, на думку суду, є протиправним і відповідно підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Національної поліції у м. Києві від 26.01.2016 року №47 о/с в частині звільнення його з поліції через службову невідповідність на підставі атестаційного листа ОСОБА_1 з висновком апеляційної атестаційної комісії від 10.12.2015 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 24 розділу ІV Інструкції №1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 28 розд. ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Отже, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

За результатами дослідження наявних матеріалів справи суд встановив, що фактично підставою для видання відповідачем 1 оспорюваного наказу від 26.01.2016 №47 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції слугувало рішення Атестаційної комісії ГУ Національної поліції у м. Києві №2 від 10.12.2015 (оскільки Апеляційною атестаційною комісією скарга ОСОБА_1 на висновки Атестаційної комісії від 10.12.2015 по суті не розглядалася), яке за наведеними вище по тексту судового рішення висновком суду являється протиправним, а тому суд вважає, що у даному випадку повний захист прав позивача є неможливим без визнання такого наказу протиправним та його скасування в частині, що стосується позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ Національної поліції у м. Києві від 25.01.2016 №47 о/с в частині, що стосується позивача, підлягають задоволенню.

Стосовно правомірності решти заявлених позивачем вимог суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві з дати його звільнення, тобто з 25.01.2016.

При цьому суд керується позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 (№ рішення у ЄДРСР 41602330), відповідно до якої у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Вимушений прогул позивача з 25.01.2016 (наступний день за днем звільнення) по 21.11.2016 (дата ухвалення судом рішення) становить: 301 день.

Відомості щодо середньоденної та середньомісячної заробітної плати позивача відповідач до суду не подав. Водночас, згідно даних наявної в матеріалах довідки про доходи профільного управління ГУ Національної поліції у м. Києві №1565 від 13.04.2016, нарахування виключно заробітної плати позивачу у листопада 2015 року становило 4128,00 грн., в грудень 2015 року - 5160,00 грн.

Відповідно з урахуванням вимог постанови КМУ №100 середньоденна заробітна плата позивача становить 152,26 грн.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 301 день, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 45830,26 грн, який підлягає стягненню на його користь з Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак постанова суду в частині поновлення позивача на посаді слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з 25.01.2016 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4644,00 грн підлягає негайному виконанню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень, не було доведено суду правомірність оскаржуваних рішень (висновку та наказу).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №2 від 10.12.2015 року, яким ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.01.2015 №47 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 пп. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 45830,26 грн.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 4644,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов