Постанова № 62909955, 07.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1151/16

Справа №760/13636/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Усатової І.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з усіх сум заробітної плати, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації сум заробітної плати та здійснювати виплату пенсії з 01.06.2016.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 19.06.2012.

Як вказала позивачка, 15.06.2016 вона подала до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням нарахованих та виплачених сум щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення і допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, довідка про розмір яких міститься в матеріалах пенсійної справи, на загальну суму 25628,83 грн.

Пояснила, що Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 04.07.2016 відмовило їй у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що розрахунок проведений відповідно до норм чинного законодавства.

З даним рішенням позивачка не погоджується, вважає його неправомірним та таким, що не відповідає діючому законодавству.

Позивачка вказала, що при розрахунку розміру пенсії складові заробітної плати за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією враховано не повністю, а саме: не була врахована графа «Інші виплати», яка складається з:

матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 12596,07 грн.,

матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 11218,06 грн.,

індексації заробітної плати в сумі 1814,70 грн.

Пояснила, що не врахування при розрахунку розміру пенсії сум, що зазначені в графі «Інші виплати» призвело до зменшення розміру нарахованої їй пенсії. Вказала, що складові заробітної плати при розрахунку пенсії враховувались відповідачем як раніше, за формою довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією), що подавалась для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 30.10.2008 №19-11 (підпункт 1.2 пункту 1 втратив чинність).

Вказала, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 № 2а-4753/09/2670 постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка враховує складові заробітної плати, запроваджені нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались державним службовцям під час проходження ними державної служби, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та Закону України «Про державну службу».

Послалася, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Вказала, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пояснила, що норми Законів України «Про оплату праці» та «Про державну службу» відносять до складу заробітної плати також інші виплати, які були включені вищевказаною постановою правління Пенсійного фонду України в довідку, що подається для призначення пенсії державним службовцям.

Вказала, що відповідач у своїй відповіді всупереч своїх дій, погоджується з нормою ст. 37 Закону України «Про державну службу» щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески та єдиний соціальний внесок.

Позивачка вважає дії відповідача щодо не врахування при розрахунку пенсії «інших» складових заробітної плати (допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та індексації сум заробітної плати) неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству.

На підставі вищевказаного позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила суд його задовольнити.

08.09.2016 по справі відкрито скорочене провадження.

06.10.2016 відповідач подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що матеріальна допомога носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу». А факт утримання із сум допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Крім того, пояснив, що з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах визначеними законами не призначаються, раніш призначені пенсії не перераховуються.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач не має права на перерахунок пенсії, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з таких підстав.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 19.06.2012.

15.06.2016 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи з урахуванням графи «Інші виплати», оскільки згідно довідки №507/ш/05-027 від 18.06.2012 на всі складові заробітної плати були нараховані та сплачені необхідні внески. Просила провести розрахунок розміру пенсії з врахуванням всіх складових заробітної плати, вказаних в довідці, та виплатити заборгованість з дня призначення пенсії (а.с. 8-9).

Однак, відповідач своїм листом від 04.07.2016 відмовив позивачці у перерахунку пенсії (а.с. 10).

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 ( у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - 13.06.2012, тобто часу, коли позивач скористався своїм правом виходу на пенсію і з якого він почав отримувати пенсію за віком) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлює, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 2 цього Закону визначає структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частина друга статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачає, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно з довідкою про складові заробітної плати №507/ш/05-027 від 18.06.2012, виданої Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на всі виплати, включені в довідку, серед надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії та інші виплати: індексація заробітної плати, оздоровчі, матеріальної допомоги, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на державне соціальне страхування (а.с.12-13).

Отже, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність врахування при призначенні йому пенсії сум матеріальної допомоги для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС, а тому є протиправними.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на обставини справи, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачці за віком, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з усіх сум заробітної плати, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації сум заробітної плати та здійснювати виплату пенсії з 01.06.2016.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись статтями 19, 58 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-4, 254, 256 КАС, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з усіх сум заробітної плати, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації сум заробітної плати та здійснювати виплату пенсії з 01.06.2016.

Стягнути з Державного бюджету України на користь користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І. А. Усатова