Постанова № 62909032, 12.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 р. Справа № 804/5833/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі судового засідання Шпоти Я.С., розглянувши за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1,

до відповідача Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2016 року №959-13.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач з посиланням на норми статті 267 Податкового кодексу України зазначила, що її легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2012 року випуску, обєм двигуна 3456 має середнью ринкову вартість 722786,32 грн., тобто нижчу, за якою легковий автомобіль міг бі статит обєктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК, а тому вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача заперечувала проти вимог адміністративного позову та зазначила, що позивач в силу ст.267 ПК України є платником транспортного податку, а наявний у нього на праві власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком. Відповідно до п. 267.4. ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. Тому, на переконання відповідача, на позивача правомірно покладено обов'язок сплатити податкове зобов'язання із «транспортного податку» у розмірі 25000 грн.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

У власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2012 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК номер 935382.

18.0.2016 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №959-13, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», код платежу 18011001, на суму 25000,00 грн. за податковий період 2016 рік.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

1 січня 2016 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII (надалі Закон №909-VIII), яким викладено в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 263.1 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок обчислення і сплати податку, строки сплати податку передбачено у пунктах 267.6, 267.7 та 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, відповідно до яких обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо обєктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації обєктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобовязані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації обєкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації обєкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо обєктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий обєкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт.

У разі переходу права власності на обєкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений обєкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей обєкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За обєкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Податок сплачується за місцем реєстрації обєктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Таким чином, з врахуванням вимог статті 267 Податкового кодексу України, позивач, як власник транспортного засобу з роком випуску до 5 років та середньоринковою вартістю якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати зобовязаний був би сплатити до бюджету транспортний податок за 2016 рік в розмірі 25000 грн.

Однак, як вбачається із роздруківки з інтернет-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі, середньоринкова вартість транспортного засобу Toyota Highlander, обєм двигуна 3,5, рік випуску 2012 становить 719376,95 грн.

Отже, середньоринкова вартість транспортного засобу, власником якого є позивач, становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1 378 грн.*750 = 1 033 500 грн.).

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі наведеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, середньоринкова вартість якого становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, суд приходить до висновку, що легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, 2012 року випуску, не є обєктом оподаткування транспортним податком відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК, а тому, визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 року у розмірі 25000,00 грн. не відповідає положенням ПК України та є протиправним, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.08.2016 року №959-13 підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 551,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 08.09.2016 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.10.2016 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текс постанови складено 17.10.2016 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення року №959-13 від 18.08.2016

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3