Рішення № 62908540, 11.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4966/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

за участі секретаря секретарі Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Спілки садівничих товариств масиву ,,Богданівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Спілки садівничих товариств масиву ,,Богданівський» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що 21.02.2015 року головою Правління було виявлено відсутність в касі коштів у сумі 30000 грн., які були взяті ОСОБА_3, про що останньою було складено розписку в якій зазначено, що кошти було взято 20.01.2015 року на власні потреби строком до 01.03.2015 року.

Однак, 01.03.2015 року грошові кошти ОСОБА_3 повернуто не було.

16.03.2015 року Броварською міжрайонною прокуратурою було внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 191 КК України.

24.03.2015 року Броварською міжрайонною прокуратурою було погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла. Письмове повідомлення про підозру було вручено під розписку рідній сестрі ОСОБА_4 24.03.2015 року.

08.06.2015 року кримінальне провадження № 12015110130000962 від 16.03.2015 року було закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України в зв'язку зі смертю підозрюваної.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку площею 0,0996га, кадастровий № НОМЕР_1 яка знаходиться в ОКСТ ,,Машинобудівельник" с. Богданівка ССТ ,,Богданівський" АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею померлої ОСОБА_3 є її мати ОСОБА_2

03.11.2015 року державним нотаріусом Десятої державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0996га, кадастровий № НОМЕР_1 яка знаходиться в ОКСТ ,,Машинобудівельник" с. Богданівка ССТ ,,Богданівський" АДРЕСА_1 та право постійного користування землею, договорів оренди землі №322120001079732.

Відповідачці ОСОБА_2 було запропоновано погасити борг у сумі 30000 грн., однак остання відмовилась.

В судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі, зазначаючи при цьому, що розписка на яку посилаються представники позивача була написана покійної під тиском.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,що позовні вимоги Спілки садівничих товариств масиву ,,Богданівський» до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працювала на посаді бухгалтера секретаря Правління Спілки садівничих товариств масиву ,,Богданівський» відповідно до наказу №52 від 31.08.2010 року.

Відповідно до пояснювальної записки від 21.02.2015 року, ОСОБА_3 20.01.2015 року було взято без дозволу з каси Правління 30000 грн. на власні потреби які остання зобов»язувалсь повернути строком до 01.03.2015 року.

По даному факту 16.03.2015 року Броварською міжрайонною прокуратурою за заявою Спілки садівничих товариств масиву ,,Богданівський» було внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 191 КК України.

24.03.2015 року Броварською міжрайонною прокуратурою було погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2.

Письмове повідомлення про підозру було вручено під розписку рідній сестрі ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3, а саме 24.03.2015 року.

08.06.2015 року кримінальне провадження № 12015110130000962 від 16.03.2015 року було закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України в зв'язку зі смертю підозрюваної.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку площею 0,0996га, кадастровий № НОМЕР_1 яка знаходиться в ОКСТ ,,Машинобудівельник" с. Богданівка ССТ ,,Богданівський" АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею померлої ОСОБА_3 є її мати ОСОБА_2

03.11.2015 року державним нотаріусом Десятої державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0996га, кадастровий № НОМЕР_1 яка знаходиться в ОКСТ ,,Машинобудівельник" с. Богданівка ССТ ,,Богданівський" АДРЕСА_1 та право постійного користування землею, договорів оренди землі №322120001079732.

Сторона позивача обґрунтовує свої вимоги згідно до ст. 1282 ЦК України відповідно до якої відповідач зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного ним у спадщину.

Однак, суд не може погодитися з даною позицією, оскільки з тексту записки вбачається, що вона не є самостійним борговим документом, а складена як пояснення відсутності у касі Правління грошових коштів у сумі 30000 грн., а тому не може вважатися договором позики чи будь-яким іншим договором за яким позивач міг би виступати як кредитор.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тобто, чинне законодавство відносить договір позики до реальних договорів, обов'язковою умовою укладення якого окрім досягнення згоди сторін ще є передача речі, коштів, вчинення фактичних дій.

Як вбачається по даному факту було порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.. 191 КК України стосовно ОСОБА_3, тому в силу ст. 1046 ЦК України договір позики вважається не укладеним. Оскільки договір не був укладений, то у сторін не виникло прав , обов'язків та цивільно-правових відносин.

Крім того 08.06.2015 року кримінальне провадження № 12015110130000962 від 16.03.2015 року було закрито на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України в зв'язку зі смертю підозрюваної.

Статтею 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях.

До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 за життя не була визнана в установленому законом порядку винною в скоєні інкремінованого їй правопорушення, підозра у вчиненні правопорушення за життя їй не вручалась у відповідності до вимог глави 22 КПК України та відсутні будь - які судові рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальної шкоди, вину ОСОБА_3 у кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст. 191 КК України у встановленому законом порядку доведено не було.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вказана постанова на час розгляду даної цивільної справи є чинною, що не заперечувалось сторонами та підтверджується матеріалами дослідженого кримінального провадження.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Частиною 1 статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у позивача та ОСОБА_3 були відсутні зобов'язання визначені статтею 509 ЦК України в зв»язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 226 ЦПК України, ст..ст. 509, 1230, 1282, 1046 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Спілки садівничих товариств масиву «Богданівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва на протязі 10 діб з моменту проголошення рішення, а особами що приймали участь у судовому розгляді але були відсутні під час проголошення протягом 10 діб з дня отримання копії рішення.

Суддя: