Вирок № 62907060, 11.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2016 Справа №607/7637/16-к

Номер провадження 1-кп/607/804/2016

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12016210010001252171 від 06 квітня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 13.11.2000 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 145 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 19.12.2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та обовязками покладеними згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України;

- 04.05.2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та обовязками покладеними згідно п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України;

- 08.06.2016 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та обовязками покладеними згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

На початку лютого 2016 року, у ОСОБА_6, який перебував в м. Тернополі, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, на початку лютого 2016 року, у вечірню пору доби ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку №14, по вул. Чернівецька в м. Тернопіль, шляхом вільного доступу, з дозволу одного із власників домогосподарства ОСОБА_7, потрапив на територію домогосподарства, що знаходиться за вищевказаною адресою. Підійшовши до вхідних дверей підвального приміщення вказаного будинку, відчинив їх та зайшовши у вказане приміщення, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, з корисливих мотивів, таємно викрав електроболгарку торгової марки «Макіта» вартістю 300 гривень, ранцевий оприскувач для рослин торгової марки «MAROLEX» вартістю 800 гривень, ізоляційні кабелі в кількості три бухти торгової марки «REVI» вартістю 1750 гривень, два відра ємкістю 10 л. з фарбою білого кольору торгової марки «Арджі» вартістю 200 гривень, електромотор від бетонозмішувача потужністю 650 ОСОБА_8 вартістю 550 гривень, які належать ОСОБА_4

Після чого, із викраденим майном ОСОБА_2, покинув територію житлового господарства ОСОБА_4, чим спричинив останній, матеріальну шкоду на суму 3600 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

11 листопада 2016 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, згідно якої сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме у виді позбавлення волі на строк 3 років. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2016 року більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття вказаного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк.

Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_2, якому розяснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 передбачений ч.2 ст. 185 КК України та у вчиненні якого він визнав себе винуватим, згідно із вимогами ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілою є ОСОБА_4

В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 11 листопада 2016 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, які підтримують та просять затвердити угоду про примирення, думку прокурора, яка не заперечувала проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч.3 ст. 469, ст. 471 КПК України, зясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобовязане довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, зясувавши у потерпілого, що він розуміє наслідки укладання угоди та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2, яким затвердити угоду про примирення від 11 листопада 2016 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 і потерпілою ОСОБА_4, та визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за викладених в угоді обставин, та з врахуванням помякшуючих обставин, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння злочину, добровільне відшкодування шкоди, призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, у виді позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2016 року більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття вказаного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк, із покладенням обовязків, визначених ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 11 листопада 2016 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016210010001252 від 06 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, що за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року, більш суворим покаранням, що призначено за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України, періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-350/16 від 26 квітня 2016 року в розмірі 263 грн. 88 коп. (двісті шістдесят три гривні 88 копійок).

Речові докази: ранцевий оприскувач для рослин торгової марки «MAROLEX» ізоляційний кабель торгової марки «REVI», 200 м., кабель ізоляційний синього кольору 100 м., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити у її розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_8