Ухвала суду № 62905508, 22.11.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2171/16-ц

Номер провадження 2-з/573/22/16

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2016 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю. М., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову та додані до неї матеріали,

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Білопільського районного суду від 03 листопада 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

21 листопада 2016 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 продав автомобіль ВАЗ 211440, 2009 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який був придбаний у шлюбі і зареєстрований на його імя та на власний розсуд розпорядився коштами від його реалізації.

Посилаючись на викладені вище обставини, позивачка просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборонити вчинення будь яких дій відносно легкового автомобіля комбі В ВАЗ-211440ЗНГ, реєстраційний знак НОМЕР_2, який зареєстрований на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі зняття його з реєстрації та укладення будь яких угод і правочинів, видачу довіреностей та розпорядження ним до розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, заборони вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України також передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надала копію листа Регіонального сервісного центру в Сумській області від 17 листопада 2016 року № К-27аз, з якого вбачається, що на підставі договору купівлі продажу, укладеного в ТСЦ 04 листопада 2016 року №5946/2016/170248 автомобіль ВАЗ 211440, 2009 року випуску, чорного кольору, номер кузова ХТА211440А4829097, номерний знак НОМЕР_1, який був зареєстрований за ОСОБА_2, перереєстровано на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку с. Верхосулка Білопільського району Сумської області, вул. Миру, 23.

Таким чином, на момент звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову відповідач не є власником вищевказаного автомобіля. Новий власник транспортного засобу, ОСОБА_4, не є стороною у справі. Сам договір купівлі-продажу автомобіля є дійсним і не є предметом даного судового розгляду.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що клопотання позивачки про забезпечення позову є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, ст. 152, ст. 153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявниці.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: