Ухвала суду № 62904184, 23.11.2016, Зміївський районний суд Харківської області

621/462/15-к

1-кп/621/20/16

У Х В А Л А

23 листопада 2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий суддя Овдієнко В.В.

за участю: секретаря судового засідання Кривцова Є.В.

прокурора Макаренка М.М.

потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42014220300000008 за обвинуваченням: ОСОБА_2 у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365 КК України; ОСОБА_3 у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365 КК України; ОСОБА_4 у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акта від 25.02.2015 року обвинувачуються:

ОСОБА_2 - у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування; та катуванні, тобто умисному заподіянні фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_3 - у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування; та катуванні, тобто умисному заподіянні фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_4 - у співучасті у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 року у відношенні нього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Зміївським районним судом Харківської області з власної ініціативи, за відсутності клопотання прокурора, строк дії запобіжного заходу було продовжено до 09.05.2016 року, а 08.07.2015 року застосовано вказаний запобіжний захід до закінчення судового провадження.

Вважав, що дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношення нього було продовжено, а фактично застосовано, судом з порушенням процесуальних норм, передбачених ст. ст. 331, 181, 196, 177 КПК України.

Крім того, на даний час мінімізовані ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу.

Так, відпали ризики щодо можливості протиправного впливу на свідків, оскільки свідки вже допитані в судовому засіданні щодо обставин кримінального провадження.

Відсутні будь-які фактичні дані щодо можливості здійснення ним протиправної діяльності.

Він завжди своєчасно прибуває до суду на виклики, має міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики. Не допускав порушень під час дії домашнього арешту.

По справі проведено комісійну судово-медичну експертизу, висновком якої спростовуються викладені в обвинувальному акті обставини щодо нанесення ним потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Інших вагомих доказів його вини стороною обвинувачення не надано.

На даний час змінилося ставлення потерпілого ОСОБА_1 до подій 03.06.2014 року, зокрема щодо його ролі в цих подіях. Внаслідок цього потерпілий не заперечує проти зміни запобіжного заходу.

Крім того, його батько знаходиться в лікарні і потребує стороннього догляду, однак він не має змоги надавати допомогу батькові через застосований запобіжний захід.

Зазначене клопотання було підтримано захисником ОСОБА_6 з підстав, викладених у ньому.

Прокурор Макаренко М.М. проти заявленого клопотання заперечував, не навівши мотивів своїх заперечень.

Потерпілий ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_4

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного:

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 року у відношенні ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід - домашній арешт, який полягає у забороні залишати житло цілодобово - квартиру №75 будинку №5 по Пролетарському шосе.

Під час попереднього судового засідання було відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та продовжено застосування цього запобіжного заходу.

На даний час запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 вважається продовженим до закінчення судового провадження на підставі ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 08.07.2015 року.

Пунктом 9 ч. 2, ч. 1 ст. 131 КПК України запобіжні заходи віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобовязання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобовязання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обовязки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Під час розгляду даного кримінального провадження допитані обвинувачені, потерпілий, свідки, заявлені сторонами, а також досліджені надані сторонами письмові докази.

Таким чином, значно зменшилися ризики щодо можливості протиправного впливу з боку обвинуваченого на потерпілого чи свідків у даному кримінальному провадженні.

Водночас, після дослідження судом висновку комісійної судово-медичної експертизи, проведеної на підставі ухвали суду від 15.07.2016 року №363-КЕ/2016, прокурором заявлено клопотання про оголошення перерви та надання часу для узгодження правової позиції сторони обвинувачення, яка може змінитися внаслідок отримання зазначеного висновку експертизи.

Через це, судове провадження може продовжуватися ще тривалий час, протягом якого застосування у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не відповідає меті застосування цього запобіжного заходу відповідно до ст. 177 КПК України.

Також, суду належить взяти до уваги позицію потерпілого ОСОБА_1, який не заперечував проти зміни запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4, що також вказує на значне зменшення ризиків, що були підставою для застосування запобіжного заходу.

Обраний обвинуваченим ОСОБА_4 спосіб захисту, в сукупністю з відомостями щодо його звільнення з органів МВС, позитивної характеристики та міцних соціальних зв'язків у місці проживання, на даний час вказують на достатність застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 щодо неправомірності продовження судом строку запобіжного заходу та відсутності доказів його вини в інкримінованому йому злочині під час вирішення даного клопотання судом не беруться до уваги, оскільки зазначені питання виходять за межі розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, наявні підстави для заміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 на особисте зобов'язання, тому клопотання обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 179, ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_4 належить покласти наступні обовязки: 1) прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за викликами, здійсненими відповідно до положень глави 11 КПК України; 2) не відлучатися із м. Зміїв Харківської області без дозволу суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 179, 194, 196, 201, 331, 350 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Змінити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.

На обвинуваченого ОСОБА_4 покласти наступні обовязки: 1) прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за викликами, здійсненими відповідно до положень глави 11 КПК України; 2) не відлучатися із м. Зміїв Харківської області без дозволу суду.

Копію ухвали для здійснення контролю за виконанням особистого зобов'язання направити начальнику Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: