Постанова № 62904183, 11.11.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15813/16-а

Провадження № 2а/521/329/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» листопада 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконною постанови, закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посадова особа (директор) Приватного підприємства «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області від 30.08.2016 року № 205, що винесена головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою М.М. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 96 КУпАП частина 11 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн., та закрити провадження у справі.

Позивач у судове засідання з'явився проте надав до суду заяву в який позовні вимоги підтримав в повному обсязі відповідно до викладених позовних вимог, просив їх задовольнити, та слухати справу без його участі.

Представник відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області у судове засідання не з'явився належним чином повідомлявся, заперечень щодо суті позову не надав, просив суд повторно відкласти слухання справи.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст..41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши доводи, зазначені в позові наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупа М.М. розглянув такі матеріали справи про адміністративне правопорушення: Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2016 року (який був складений за результатами планової перевірки ТОВ «Колос 2011» на об'єкті будівництва «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2016р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.08.2016 року № 279, за наслідниками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено постанову № 205 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 96 КУпАП частина 11 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що на об`єкті будівництва (реконструкції) відсутній журнал зварювальних робіт, відсутні акти про зняття родючого шару землі, акти лабораторних випробувань бетону, акти про закриття прихованих робіт по ущільненню ґрунту під фундамент, що є неналежним веденням виконавчої документації, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва».

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова приймалась на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2016р., який зазначений у постанові, але такий протокол складається тільки щодо суб'єктів містобудування згідно Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, та Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". На відміну від зазначених нормативних актів, правопорушення повинно бути передбачене в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), де у ст.251 встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що планова перевірка ТОВ «Колос 2011» на об'єкті будівництва здійснювалася за відсутності належним чином уповноважених представників ПП «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ», керівником якого є позивач ОСОБА_1 та за відсутності самого позивача, всупереч положенням п.9 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю №533, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року. Також за вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказане порушення призвело до того, що під час перевірки позивач не мав можливості надати докази та пояснення, які б виключили взагалі можливість провадження за вказаним правопорушенням з огляду на відсутність самої його події та складу. Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення чи зауваження та підписати зазначені документи, йому не були роз'яснені права та обов'язки.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач 26.08.2016 року отримав за своєю поштовою адресою матеріали справи про адміністративне правопорушення - Акт перевірки, припис та протокол. 30.08.2016р. позивач направив уповноваженого за довіреністю №567 представника ОСОБА_4 для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення за протоколом від 17.08.2016 року та надання відповідних доказів. Представник позивача прибув на вказаний у протоколі час та день, але не був допущений до розгляду справи з мотивів відсутності керівника відповідача, під час розгляду адміністративної справи не було враховано докази, передані позивачем 30.08.2016р. до канцелярії відповідача.

Зазначені обставини свідчать про пряме порушення норм статті 7 КУпАП України, яка зазначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем під час здійснення архітектурно-будівельного контролю було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 з призначенням розгляду справи про адміністративне правопорушення о 09 годині 30 серпня 2016 року, та складено припис № 279, яким зобов'язано позивача усунути виявлені правопорушення терміном: 19.09.2016 року. Вже 30.08.2016 року цією ж посадовою особою була прийнята оскаржувана постанова № 205 про притягнення позивача за адміністративне правопорушення, строк усунення недоліків по якому ще не наступив, чим було позбавлено позивача можливості надати докази своєї невинуватості, що мало наслідком притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП зміст протоколу про адміністративне правопорушення включає суть адміністративного правопорушення, тобто які саме порушення виявлені під час складення протоколу, що на розгляд справи про адміністративне правопорушення для з'ясування виносяться виключно ті порушення, які були вказані у протоколі. Але відповідачем в оскаржуваній постанові вказано, що на об'єкті будівництва, крім іншого, відсутні акти про закриття прихованих робіт по ущільненню ґрунту під фундамент, а протокол не містив таких порушень.

Під час планової перевірки ТОВ «Колос 2011» відповідачем було виявлено порушення вимог п. 1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», а саме: будівельні роботи з благоустрою території виконані з відхиленням від затвердженої проектної документації, на об'єкті відсутній журнал зварювальних робіт, відсутні акти про зняття родючого шару землі та акт лабораторних випробувань бетону. В постанові № 205 по справі про адміністративне правопорушення від 30.08.2016 року додатково вказано про відсутність на об'єкті «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка, актів про закриття прихованих робіт по ущільненню ґрунту під фундамент.

У відповідності до положень п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4. Таким чином, перелік спеціальних журналів з окремих видів робіт встановлюється самостійно генпідрядником, яким є ПП«АДЕПТ-КОМПЛЕКТ», виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г до вказаного стандарту.

Генпідрядником ПП «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ» під час проведення будівельних робіт на об'єкті не визначено журнал зварювальних робіт до переліку спеціальних журналів, які належить вести при будівництві даного об'єкту, відповідно, не заповнювався такий журнал, оскільки у відповідності до листа вих. № 340 від 19.05.2015 року та відповідних погоджень замовника та проектувальника в робочому проекті 092-050115-РП-Т4-01-КС - улаштування звалювальних каркасів при будівництві фундаментів замінено на улаштування в'язаних каркасів, що за вимогами державних стандартів та норм у будівництві не потребує ведення спеціального журналу з вказаних видів робіт. Судом встановлено, що розробку робочого проекту «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка» здійснювало ТОВ «АДЕПТ-ПРОЕКТ».

Вказаний робочий проект був належним чином затверджений замовником будівництва - ТОВ «Колос 2011» у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності » та переданий замовником будівництва підрядній організації ПП«АДЕПТ-КОМПЛЕКТ» для проведення будівельних робіт. Оскільки об'єкт реконструкції належить до об'єктів ІІІ категорії складності, тому згідно положень ч. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності » робочий проект «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка» не підлягав обов'язковій експертизі, а погодження замовником у листі вих. №340 від 19.05.2015р. є належним і допустимим доказом того, що замовником належним чином затверджені зміни до проектної документації.

Відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено відсутність на об'єкті будівництва актів про зняття родючого шару ґрунту землі. Відповідно до п. Л1 Додатку Л до ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» на довідковому рівні визначено основні види робіт та конструкцій на які складаються акти на закриття прихованих земляних робіт, до яких, у тому числі, віднесено: зняття та використання для рекультивації родючого шару ґрунту. Оскільки перелік видів робіт, вказаний у додатку Л до ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», має лише довідковий диспозитивний характер, тому проектною організацією, під час розробки відповідного проекту, виходячи з відповідних вихідних даних, зокрема: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01/2015 від 17.01.2015 року, було визначено необхідний перелік прихованих робіт саме за вказаним проектом, які необхідно проводити під час будівництва (аркуш проекту -092-050115-РП-Т4-01-КС). Згідно вказаного проектною організацією переліку, не передбачено складання акту/ актів зняття та використання для рекультивації родючого шару ґрунту з причин його відсутності. Відсутність родючого шару ґрунту на території зернотоку в межах земельної ділянки, яка надана Замовнику будівництва у користування за договором оренди землі № 482510004004636 від 29 грудня 2012 року, підтверджена листом Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області № 32-14.04-99.5-1826/2-16 від 29.08.2016 року.

Відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено відсутність на об'єкті актів лабораторних випробувань бетону, але оскільки представники підрядної організації не були присутні під час проведення перевірки, тому не мали можливості надати перевіряючим Протокол випробування бетонних зразків № 9 від 27.08.2015 року, який був наданий суду позивачем.

Щодо документального оформлення прихованих робіт на об'єкті, зокрема закриття прихованих робіт по ущільненню ґрунту під фундамент, то як встановлено судом, пунктом 6 проектній документації (аркуш 092-050115-РП-Т4-01-КС), на підставі якої здійснювалось будівництво об'єкту, вказано про необхідність ущільнення віброкатком ґрунту основи з підсипкою щебня, тому підрядник під час здійснення прихованих земляних робіт проводив таке ущільнення, що підтверджується відповідним Актом на закриття прихованих робіт від 03.06.2015 року та відображено в загальному журналі робіт. За положеннями п. Л1 Додатку Л до ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» дотримання технологій при пошаровому ущільненню ґрунту для досягнення проектної щільності не обов'язково має оформлюватись Актом з назвою «Акт про закриття прихованих робіт по ущільненню ґрунту під фундамент», необхідною умовою такого акту є фіксація досягнення підрядником проектної щільності ґрунту, що у повній мірі описано в Акті на закриття прихованих робіт від 03.06.2015 року та відповідно відображено в загальному журналі робіт за 03.06.2015року.

Суд зазначає, що за умовами ч.1 ст. 24 ЗУ «Про архітектурну діяльність» підрядники на будівництво об'єкта архітектури мають право обирати на свій розсуд технологію, методи і способи реалізації проекту об'єкта архітектури в межах будівельних стандартів, норм і правил. Підрядною організацією керівником якої є позивач, під час здійснення будівництва об'єкту не порушено вимог ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», оскільки у компанії є у наявності всі необхідні документи, імперативні вимоги про наявність яких містяться у вказаному стандарті. Відсутні лише ті документи, які не передбачені визначеною підрядником технологією виконання робіт, та наявність яких або не вимагається Стандартом або лише ним рекомендується (вказується форма у разі потреби того чи іншого документу під час будівництва).

Отже, оскільки за об'єктом будівництва «Реконструкція зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка, у підприємства ПП «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ», що здійснював будівельні роботи на об'єкті, є у наявності Протокол № 9 випробувань бетонних зразків від 27.08.2015 року, Акт на закриття прихованих робіт від 03.06.2015 року, а відсутність журналу зварювальних робіт та актів про зняття родючого шару землі обумовлена вимогами п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» та відповідає проектній документації, тому у діях посадових осіб (директора) ПП «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 відсутня сама подія та склад правопорушення, передбачених ч. 11 ст. 96-1 КУпАП.

Системний аналіз Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю №533 затвердженого Постановою КМУ від 23.03.2011 року свідчить, що відповідачем були порушені положення цього Порядку, зокрема пп. 5, 9, 13, 14, 17,18, 19,21.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що будівельні роботи за договором підряду № 20022015 року від 20.02.2015 року щодо реконструкції зернотоку ТОВ «Колос 2011» з розміщенням зерносховищ силосного типу», який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Острівська сільська рада, вул. Москаленка, 46, за межами села Острівка були виконані суб'єктом містобудування, очолюваного Позивачем та прийняті Замовником будівництва на підставі відповідних Актів приймання-передачі, останній підписаний між сторонами договору 30.09.2015 року, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 11 ст. 96-1 КУпАП, винесена лише 30.08.2016 р., тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, тому є всі підстави вважати складену відповідачем постанову протиправною.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При складенні оскаржуваних документів, у тому числі постанови про адміністративне правопорушення, порушено вимоги ст. 256 КУпАП. Стаття передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Жодна з цих обставин не була застосована при складені протоколу та оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи інспекції державного архітектурно - будівельного контролю під час перевірки мають безпосереднього доступу до місць будівництва об'єктів, проводити перевірку у відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів та правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, сертифікатів та іншої документації. Крім того, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює забезпечення діяльності інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та їх працівників відповідними засобами, яке здійснюється в порядку щодо виявлення у діях юридичних та фізичних осіб правопорушення.

Отже, із досліджених судом письмових доказів встановлено, що результати перевірки неповно та не об'єктивно свідчать про наявність у діях позивача вказаного вище правопорушення.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно - процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судове рішення (постанова)- це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутність правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Відповідачем порушені норми ст. 280 КУпАП, згідно вказаних норм(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, ї права а свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтями 11,71Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідност.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст.11 ч.2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а адміністративний позов підлягає задоволенню щодо визнання незаконною та скасування Постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупи М.М. № 205 від 30.08.2016р. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн., а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 287-289,293 КУпАП України, ст.ст. 8,9,17,19,69,70,71,86, 158-163, 171-2, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області про визнання незаконною постанови, закриття провадження у справі - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати повністю Постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупи М.М. № 205 від 30.08.2016р. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, відкритого на підставі ч.11 ст. 96-1 КУпАП щодо посадової особи - директора ПП «АДЕПТ-КОМПЛЕКТ» громадянина України ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення б/н від 17.08.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня її проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ

11.11.16