Вирок № 62904045, 23.11.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7933/16-к

Провадж. № 1-кп/639/461/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря - Кузнецова М.І.,

прокурора - Кравченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 27.09.2016 року в ЄРДР за №12016220500002431, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України не засудженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 26 вересня 2016 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, прибув в район розташування «Державного художньо - творчого виробничого підприємства» (далі «ДХ ТВП»), яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. М. Гончаріська, 20, з метою викрадення чотирьох металевих листів з алюмінію, належних підприємству, які знаходилися в складському приміщенні на території підприємства.

Реалїзуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, пройшов через незачинену хвіртку на територію двору «ДХ ТВП», яка огороджена парканом та використовуючи той факт, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність свого діяння, шляхом пошкодження стіни проник до складського приміщення «ДХ ТВП», де знаходились чотири металеві листи з алюмінію хвильового профілю, загальною вагою 37 кг., загальною вартістю згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи № 4999 від 30.09.2016р. - 555 гривень 00 коп., якими він заволодів та виніс за територію «ДХ ТВП», після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав підприємству матеріальні збитки на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 26 вересня 2016 року, приблизно о 18 годині, він прийшов до приміщень «ДХ ТВП», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. М. Гончаріська, 20, для того, щоб викрасти листи алюмінію, оскільки раніше підпрацьовував на підприємстві та знав про наявність вказаного алюмінію.

Він, через хвіртку, потрапив на територію підприємства, розібрав частину стіни складу та потрапив до приміщення, звідки через ворота виніс чотири лісти алюмінію. Оскільки листи були важки, він, за допомогою двох знайомих, яких покликав, переніс листи до пункту прийому металолому та здав їх, за що отримав більше 500 гривень. Однак, скористатися вирученими грошима не зміг, оскільки при його перевірці співпрацівниками поліції викинув ці гроші.

Злочин скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу.

Представник потерпілої сторони «ДХ ТВП» ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює директором цього підприємства, яке має складські приміщення за адресою: м. Харків, вул. М. Гончаріська, 20. На прикінці вересня з приміщень підприємства було вкрадено 4 листи алюмінію, чим завдано матеріальної шкоди. До обвинуваченого підприємство має матеріальні претензії, але із позовом про відшкодування збитків, буде звертатись пізніше.

При призначенні обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, представника потерпілої сторони та вивченням матеріалів справи стосовно даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо судових витрат та долі речових доказів, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1, 26.09.2016 року скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що останній із неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий: 16.05.2006 року Волчанським районним судом Харківської області за ч.1 ст.289 КК україни до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, судимість знята у встановленому законом порядку, має постійне місце реєстрації та мешкання в Харківській області, за місцем тимчасового мешкання в м.Харкові характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує його покрання і вважає, що обвинувачений повинен нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини, яка пом'якшує його покарання, думки представника потерпілої сторони, щодо призначення обвинуваченому покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитоваим стороком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати, вартість проведення експертного дослідження по справі суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитоваим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави - 175 грн. 92 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: чотири металеві листи з алюмінію хвильового профілю, загальною вагою 37 кг., які знаходяться у камері схову речових доказів Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області, повернути «Державному художньо - творчому виробничому підприємству», як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин