Ухвала суду № 62903055, 22.11.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 477/3405/13-к

Провадження № 1-кп/488/297/16 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, секретаря судового засіданняОСОБА_4,сторін кримінального провадження прокурора: ОСОБА_5, обвинувачених:ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8захисників:ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

при проведенні підготовчого судового засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160080000077 від 03.05.2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,7,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов названий обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження на 2 (два) місяці строків тримання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, мотивувавши існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку закінчення строків тримання під вартою останніх, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміни на менш суворий, обвинувачені можуть переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_12 не погодилась з клопотанням прокурора, оскільки воно, на її думку, заявлено з порушенням додержання правил, передбачених розділом 11 КПК України, вважала його є недоведеним, так як ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, перестали існувати, та, враховуючи, що такий запобіжний захід на сьогоднішній день є недоцільним, просила його змінити на менш суворий у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обовязків, передбачених ст.. 194 КПК України.

Вислухавши думку інших учасників кримінального провадження, які, підтримавши клопотання захисника, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи, що ризиків зазначених прокурором на теперішній час не існує; вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Метою застосування запобіжних заходів, що передбачено ст.. 177 КПК України, є, крім іншого, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити нові кримінальні правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

25.11.2016 року спливає строк тримання обвинувачених під вартою.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до пятнадцяти років або довічним позбавленням волі, останні не працюють, тобто не мають легального джерела доходу.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що, незважаючи на те, що у обвинувачених є постійне місце проживання, вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності та мають неповнолітніх дітей, застосування до них менш суворого запобіжного заходу, може призвести до того, що останні можуть переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, та перебуваючи на волі незаконно впливати на потерпілих та свідків.

При цьому доводи захисників та обвинувачених не можуть, на переконання суду, свідчити про відсутність ризиків здійснення останніми вищевказаних дій у випадку застосування до них іншого, більш мякого запобіжного заходу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що зазначені прокурором ризики існують і на теперішній час, при цьому вважає, що запобігти їм при вжитті до обвинувачених більш мяких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не можливо, тому, вважає доцільним продовжити тримання останніх під вартою.

Враховуючи викладене клопотання захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 314 316, 350 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою до 24.01.2017 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, під вартою до 24.01.2017 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, під вартою до 24.01.2017 року (включно).

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_12 відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам судового провадження та для виконання начальнику слідчого ізолятору м. Миколаєва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Кутурланова

Судді Т.В.Коротков

ОСОБА_3