Рішення № 62898749, 21.11.2016, Вишгородський районний суд Київської області

21.11.2016 Справа № 363/1083/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Купрієнка С.І.

секретаря Рибки І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-а особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кривенчук Сергій Володимирович про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернулася до суду із названим позовом у якому просила визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу житлового будинку, який було укладено 29 грудня 2015 року між нею та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кревенчуком С.В. та зареєстровано у реєстрі за № 2439; застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача на її користь 357 150 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала, тим що 29.12.2015 року між нею та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кревенчуком С.В. та зареєстровано у реєстрі за № 2439.

На виконання умов п. 2.3 попереднього договору позивачем було передано відповідачу суму грошового забезпечення у розмірі 357 150 гривень.

Зазначила, що названий житловий будинок, розташований недалеко від діючого кладовища, продавець діючи, вочевидь недобросовісно вжив всіх залежних від неї заходів з метою приховування цієї обставини. Лише після укладення попереднього договору позивач дізнався про дійсний стан справ, у зв'язку з чим звернувся до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, та зазначив, що перед укладанням попереднього договору позивач особисто приїздила у житловий будинок, оглядала його, цікавилася його місцезнаходженням, прилеглою територією, сусідами, будь яких перешкод ніхто не чинив.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кривенчук С.В. у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги позивача є надуманими та необґрунтованими, крім того просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 29 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі - продажу житлового будинку. Предметом даного договору є те, що сторони зобов'язуються у строк по 1 березня 2016 року, на умовах та в порядку, встановлених цим договором, укласти договір купівлі-продажу (далі - Основний договір) житлового будинку загальною площею 216, 4 м2, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з метою чого Продавець зобов'язується, звільнити будинок та передати його Покупцю, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний будинок.

Відповідно до п. 2.3 даного договору до підписання цього Договору, в рахунок належних за Основним договором платежів, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу будинку та своєї платіжної спроможності, Покупець передав, а Продавець отримав грошове забезпечення у розмірі 357 150 грн., що по курсу Національного банку України до долара США на сьогоднішній день становить 15 000 доларів США (а.с. 8).

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В супереч вимогам статей 10,60 ЦПК України жодних доказів про те, що відповідач навмисно ввела позивача в оману суду не надано, дані обставини не знайшли свого підтвердження і в судовому засіданні.

Таким чином, визначених законом підстав, які б підлягали захистові в цій справі судом не встановлено, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити в повному обсязі.

Рішення на протязі 10 днів з дня проголошення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі скарги через районний суд.

Суддя