Ухвала суду № 62898439, 31.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9316/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

- головуючого судді Шепетко І.О.,

- за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

- прокурора - Пехньо Ю.В.,

- захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

- обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070000000121 від 08.05.2015 року про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070000000121 від 08.05.2015 року про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 2-ох місяців - до 03 листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строки тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою до двох місяців у звязку із наявними ризиками передбаченими КПК України, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запречували проти продовження строків тримання під вартою, з тих підстав, що підозра не є обгрунтованою, а ризики відсутні.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підтримали думку захисників.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. Застосування таких заходів завжди повязано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК .

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, те, що ОСОБА_6 раніше обирався запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_6 залишаючись на волі, не буде ухилятись від слідства та суду, не буде чинити тиск на свідків. Зважаючи на викладене, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 інших більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України, зокрема з тих підстав, що раніше ОСОБА_6 обирався запобіжний захід не пов'язанний з триманням під вартою. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, отже суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України суд

У Х В А Л И В:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 29 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_8