Ухвала суду № 62897106, 23.11.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп235/576/16

Справа № 235/5174/16-к

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

23 листопада 2016 року м. Покровськ

Головоючий у суді присяжних Красноармійського міськрайонного суда Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

судді Клікунової А.С.

присяжних Каменчану Н.В., Кисельової І.В.,Поліщук І.М.

запасної присяжної Приймак Т.П.

при секретарі Димитрієвій О.А.

за участю прокурора Савельєва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.383 КПК України усі питання, пов`яані з судовим розглядом, крім питання , передбаченого частиною 3 ст.331 цього кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до абз 3. ч.3 ст.331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу. Обвинувачений може ухилятися від явки до суду, вплинути на свідків, які не допитувалися в судовому засіданні, перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.

Заслухавши учасників судового провадження, а саме а саме обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував проти продовження запобіжного заходу, зазначивши, що тривалий час перебує під вартою, докази його винуватості відсутні, перебування під вартою шкодить його імунітету, і разі продовження запобіжного заходу він буде оголошувати сухе голодування, захисника ОСОБА_8, який заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків і вважав за можливе змінити запобіжний захід на більш м`який - домашній арешт, захисника ОСОБА_6, який підтримав позицію обвинуваченого та іншого захисника, а також зазначив, що прокурором не дотримана письмова форма клопотання , приходжу до наступних висновків.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 грудня 2016 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чид окументів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється абоо бвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити зазначений запобіжний захід відносно обвинуваченого, оскільки останній обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція ст. 115 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків, обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення з корисливого мотиву, що в сукупності свідчить про можливість переховуватися обвинуваченого від суду, а також вчинити інші кримінальне правопорушення. Крім того, обвинуваченийможе незаконно вплинути на свідків, які не допитувалися в судовому засіданні. Таким чином, є наявними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, щодають достатні підстави для продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжни хзаходів для запобігання зазначеним ризикам.

Враховуючи наявні ризики, а також обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, що дає достатні підстави для продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

При вирішенні даного питання вважаю необхідним вказати на те, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, враховуючи об`єкт злочинного посягання - життя людини, що має найвище значення в суспільстві, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м"які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу немає.

Керуючись ст. ст. 331, 371, 372, 383 КПК України, головуючий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Димитров (Мирноград) Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 23 листопада 2016 року по 21 січня 2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити до Бахмутської установи виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області №6 для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя