Вирок № 62896270, 23.11.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Кримінальне провадження № 274/3665/16-к

Провадження №1-кп/0274/336/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Дубцова О.В.,

з участю секретаря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Бойко В.Л.,

прокурорів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ситника О.О., Білецького О.Г.,

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_5,

потерпілого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_6,

обвинуваченого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бердичеві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.04.2016 року за №12016060050000685 по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стрільче, Городенківського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, інваліда III групи, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

24.04.2016р., близько 16 год. 15 хв., ОСОБА_7 керував технічно несправним автомобілем «Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 у складі з технічно несправним причепом марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, в якому на тягово-зчіпному пристрої шарового типу указаних автомобіля і причепа був відсутній передбачений його конструкцією страхувальний трос (ланцюг), шар тягово-зчіпного пристрою автомобіля мав діаметр 48 мм та 49 мм при замірі перпендикулярно до поздовжньої осі автомобіля, що не відповідало вимогам ГОСТу 28248-89 (50 мм) та замикаючий важіль зчіпної головки причепа мав спрацювання замикаючої поверхні, кнопка фіксатора важеля знаходилась в непрацездатному стані та не забезпечувала належного замикання і відмикання замикаючого пристрою, діаметр посадкового місця зчіпної головки в замкненому стані складав 48 мм (виміряний паралельно поздовжній осі причепа) та 51 мм (виміряний перпендикулярно до поздовжньої осі причепа). Встановлені розміри тягового шару та зчіпної головки не забезпечували натягу в з'єднанні тягово-зчіпного пристрою та надійності з'єднання, що не відповідало вимогам п.31.1 та п.31.4.7 «д» ПДР України. Також несправною була ходова частина, що полягало у демонтажі передбачених конструкцією гідравлічних амортизаторів його підвіски та встановлення на осі шин різних моделей з різними малюнками протектора, що не відповідало вимогам п.31.1, п.31.4.5 «г» ПДР України. Такі несправності носять довготривалий експлуатаційний характер та могли бути виявлені водієм ОСОБА_7 як перед виїздом, так і під час руху по правій смузі проїзної частини вул. Житомирської у смт. Гришківці, Бердичівського району Житомирської області в напрямку м. Житомира.

Так при наближенні до будинку № 32-а вищевказаної вулиці, через технічну несправність тягово-зчіпного пристрою, сталось від'єднання причепа «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 від автомобіля «Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, в результаті чого некерований причіп виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся із автомобілем марки ВАЗ 211540 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на голові та тулубі, переломів ребер справа та зліва, крововиливу під оболонки головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 96 від 21.06.2016р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.31.1, п.31.3 «а», п.31.4.5 «г», п.31.4.7 «д» Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у скоєнні інкримінованого діяння визнав повністю. Суду повідомив, що 24.04.2016р. він за кермом власного автомобіля „Опель Кадет" із причепом рухався з місця проживання до м. Києва на заробітки. В салоні його автомобіля, окрім нього, знаходились його дружина та її брат. Проїжджаючи м. Бердичів він почув позаду автомобіля якийсь звук та у дзеркало заднього виду побачив, що від його автомобіля від'єднався причіп. Після цього він почув звук удару та зупинився. Вийшовши з автомобіля побачив, що його причіп відчепившись від автомобіля виїхав на смугу зустрічного руху де лоб у лоб зіткнувся з автомобілем, який рухався у протилежному напрямку. Підбігши до даного автомобіля він побачив, що його водій не ворушиться. Відкривши передні пасажирські дверцята даного автомобіля, вони разом зі братом дружини витягнули його водія на вулицю та разом з іншими людьми намагались відновити йому дихання. Проте зробити цього їм не вдалось та вказаний чоловік помер.

Також обвинувачений повідомив, що причіп він придбав близько чотирьох років тому по довіреності та користувався ним впродовж усього цього часу. Перед виїздом він оглядав причіп, його колеса та ресори були на місці. Раніше випадків від'єднання зчіпного пристрою причепу не траплялось. Визнає те, що саме він, як водій, несе відповідальність за технічний стан транспортного засобу на якому пересувається. Запевняє, що розкаюється у скоєному та жалкує про те, що трапилось.

Допитаний в ході судового розгляду справи потерпілий ОСОБА_6 суду повідомив, що про дорожньо-транспортну пригоду, у якій загинув його батько - ОСОБА_8, він дізнався від рідних по телефону, оскільки на той час, 24.04.2016р. знаходився у Польщі. По приїзду до м. Бердичева наступного дня йому стало відомо, що батько рухався на автомобілі з смт. Гришківці Бердичівського району в напрямку міста Бердичева. При цьому у зустрічного транспортного засобу відірвався причіп, який виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся із автомобілем батька. Внаслідок зіткнення батько отримав тілесні ушкодження не сумісні із життям. Просить суворо обвинуваченого не карати, оскільки цим ситуацію не зміниш та батька не повернеш.

Також потерпілий заявив про часткове відшкодування обвинуваченим заподіяної внаслідок скоєння злочину матеріальної шкоди у сумі 18 тис. грн., у зв'язку із чим зменшив на вказану суму розмір своїх позовних вимог.

Зважаючи на повне визнання винуватості самим обвинуваченим, за клопотанням прокурора погодженого з усіма іншими учасниками судового процесу, суд, керуючись положеннями ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії, які виразились у порушенні правил безпеки експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за ст.286 ч.2 КК України.

При визначенні покарання ОСОБА_7, суд керується загальними засадами призначення покарання визначеними у ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ст.286 ч.2 КК України, належить до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, скоїв необережний злочин керуючи джерелом підвищеної небезпеки та спричинив при цьому смерть потерпілого, свою вину визнав, являється інвалідом ІІІ групи, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, проживає з дружиною та дітьми, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 основного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Разом з тим, зважаючи на обставини скоєння злочину та особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину у скоєному визнав та частково відшкодував заподіяні збитки, має сім'ю та неповнолітню дитину на утриманні, а також приймаючи до уваги позицію потерпілого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, що сприятиме подальшому відшкодуванню заподіяних збитків а також досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заявленого в рамках кримінального провадження цивільного позову суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, зменшені останнім у зв'язку з частковим добровільним їх відшкодуванням на суму 18 тис. грн. та підтримані в ході судового розгляду справи, визнані обвинуваченим у повному обсязі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд керується положеннями ст.23 ч.3 Цивільного кодексу України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень ППВСУ „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так суд зважає на те, що внаслідок скоєння обвинуваченим злочину потерпілий у справі назавжди втратив близьку для нього людину - батька. Наслідком цього стали його душевні страждання, зміна укладу життя та місця проживання. Потерпілий втратив підтримку батька, радість від спілкування з ним. Він був змушений перебрати на себе батьківські обов'язки по утриманню господарства та утриманню родини, приймати участь у проведенні слідчих дій, у судовому розгляді справи.

В той же час будь-яких доказів, які б засвідчували факт погіршення здоров'я потерпілого або його здібностей, або заподіяння злочином будь-яких інших тяжких для потерпілого наслідків до суду не подано. Окрім цього судом також враховується матеріальний стан обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, являється інвалідом третьої групи, має на утриманні неповнолітню дитину, скоїв необережний злочин. У зв'язку з цим вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Процесуальні витрати, понесені у зв'язку з проведенням експертиз у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази у справі: автомобіль «Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 у складі з причепом марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, а також автомобіль ВАЗ 211540, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3, підлягають поверненню власникам, або особам, які мають право на володіння вказаними транспортними засобами на законній правовій підставі.

Зважаючи на задоволення судом позовних вимог потерпілого про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, а також з метою забезпечення проведення такого відшкодування, арешт накладений на автомобіль «Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, а також причіп марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, суд залишає чинним.

Арешт накладений на автомобіль ВАЗ 211540 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 належний потерпілому підлягає скасуванню.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому не обирати.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 142848 грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, а також 150000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 2074,32 грн. витрат понесених НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на проведення експертиз по справі (одержувач платежу: УДКСУ у м.Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002 (код класифікації доходів: 24060300)).

Речові докази по справі: причіп марки "Фермер" з реєстраційним номерним знаком АТ4021ХХ, автомобіль «Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком 58495ММ, а також автомобіль марки ВАЗ 211540 з реєстраційним номерним знаком АМ1450АО, які зберігаються на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського відділу поліції ГУНП України в Житомирській області, повернути власникам або особам, які мають право на володіння вказаними транспортними засобами на законній правовій підставі.

Арешт накладений на автомобіль«Opel Kadett» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, та причіп марки «ПФ 01 Фермер» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, не скасовувати.

Арешт накладений на автомобіль ВАЗ 211540 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам справи право на отримання копії вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: О.В.Дубцов