Постанова № 62895853, 21.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 листопада 2016 року Справа № 814/1514/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54015

доГоловного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. 8-березня, 107,Миколаїв,54020

провизнання протиправним та скасування наказу від 08.07.2016р. № 855/07,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.07.2016 р. №855/07 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді оголошення догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки винесений з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, без урахувань пом'якшуючих обставин та з порушенням строку для застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з підстав викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні 21.11.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі повідомлення голови Ради Волонтерів при Міністерстві оборони України ОСОБА_8 у соціальній мережі про факт вимагання ОСОБА_1 грошових коштів від переможця електронних торгів за видачу документів, пов'язаних з реалізацією арештованого майна та підтвердженням цього факту громадянином ОСОБА_3 на особистому прийомі у начальника Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було видано наказ від 23.05.2016 за 330/05 «Про проведення службового розслідування» у відношенні позивача та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_4 (арк .с. 67-68).

За результатами проведеної перевірки комісією 31.05.2016 складено акт службового розслідування (арк .с .71-81), згідно якого було досліджено відповідність дій державного виконавця Сазонова Д.К. вимогам діючого законодавства при виконанні виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.10.2013 за № 490/7341/13-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 6218408 від 19.03.2008 в розмірі 286875,63 доларів США, пені в розмірі 32853,79 доларів США, суми заборгованості за додатковою угодою № 10670089 від 23.03.2011 в розмірі 444543,24грн; стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судового збору в розмірі 3441,00грн (далі - виконавчий лист).

Виявлено в діях головного державного виконавця Відділу Сазонова Д.К. недотримання вимог абз.13 п.З розділу VII Порядку, а також ч. 2 ст. 47 Закону України „Про іпотеку".

За приписами ч. 1, 2 ст. 83 Закону, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, комісія з проведення службового розслідування дійшла висновків про наявність недотримання вимог законодавства головним державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_4, а також недотримання начальником відділу ДВС ОСОБА_1 вимог ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження" в частині здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення суду за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.10.2013 за № 490/7341/13-ц.

За результатами проведеного службового розслідування комісія рекомендувала:

- розглянути питання щодо застосування до головного державного виконавця примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани;

- розглянути питання щодо застосування до начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Акт службового розслідування надано на розгляд начальника ГТУЮ, відповідно до резолюції керівника матеріали винесено на розгляд дисциплінарної комісії.

05 липня 2016 року відповідно до наказу ГТУЮ від 05.07.2016 № 828/07 „Про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 відкрито дисциплінарне провадження.

06 липня 2016 відбулось засідання дисциплінарної комісії, на якому вирішувалось питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_4 та начальника відділу ДВС ОСОБА_1, за результатами якої комісією прийнято рішення звернутись з поданням до начальника ГТУЮ щодо притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

При ухваленні вказаного рішення комісією було враховано порушення, виявлені в діях працівників при проведенні службового розслідування, що відображені в акті службового розслідування від 31.05.2016. Крім того комісією було враховано той факт, що Заступником директора Департаменту - начальником Управління контролю за діяльністю органів державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 відповідно до ст. 83, 84, 58, 86 Закону України „Про виконавче провадження" з власної ініціативи здійснено перевірку матеріалів виконавчого провадження № 47092711. За результатами проведеної перевірки дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог статей 11, 28, ЗО, 43, 45 Закону України „Про виконавче провадження", ч. 2 ст. 47 Закону України „Про іпотеку", пунктів 13.10., 13.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Крім того, за результатами проведеної перевірки Департаментом ДВС Міністерства юстиції України визнано неналежним контроль начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 за діями підлеглого державного виконавця при проведенні виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 47092711 та такими, що суперечать вимогам ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження".

Вказані вище обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, відповідно до якого начальнику відділу ДВС ОСОБА_1 оголошено догану (арк .с .38-39).

Позивач вважає вищезазначений наказ протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Позивач працює на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, є державним службовцем.

За загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

В даному випадку спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом, а тому суд не враховує посилання позивача на КЗпП при обґрунтуванні своєї позиції щодо порушення строку притягнення його до дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. З Закону України „Про державну службу" вказаний закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України „Про державну службу" дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ст. 64 Закону України „Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України „Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України „Про державну службу" дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Датою виявлення дисциплінарного проступку в даному випадку є дата складання акту службового розслідування - 31.05.2016. Дисциплінарне стягнення застосовано до працівника 08.07.2016. тобто в межах встановленого спеціальним законом 6-місячного строку його застосування.

Таким чином, порушення строків накладення дисциплінарного стягнення в даному випадку відсутнє.

Статтею 66 Закону України „Про державну службу" передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до державного службовця та підстави їх накладення.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону догана оголошується в разі виявлення порушень, передбачених п. 4, 5, 12 ч. 2 ст. 65 Закону:

- п. 4 ч. 2 ст. 65 Закону - дії, що шкодять авторитету державної служби;

- п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

- п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

В даному випадку дисциплінарне стягнення накладено у зв'язку з виявленням в діях особи дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону - неналежне виконання посадових обов'язків.

На момент вчинення дисциплінарного проступку посадові обов'язки начальника ДВС ОСОБА_1 було передбачено Положенням про відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ, затвердженим наказом ГТУЮ від 10.03.2015№90/04, з яким особа ознайомлена під підпис.

Так, відповідно до п. 8 Положення начальник відділу ДВС: здійснює керівництво діяльністю відділу та організовує його роботу (п. 8.1); забезпечує виконання відділом Конституції та Законів України (п. 8.2); забезпечує дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни (п. 8.4); виконує рішення та здійснює інші дії відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" (п. 8.6); в межах повноважень дає обов'язкові для виконання доручення працівникам відділу (п. 8.8).

В даному випадку позивач не забезпечив належне виконання своїх посадових обов'язків, оскільки не здійснював контроль за діями підлеглого державного виконавця, чим порушив ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження". Факт неналежного виконання працівником посадових обов'язків та порушення ним вимог закону встановлено за наслідками перевірок, які проводило ГТУЮ та Міністерство юстиції України. В ГТУЮ відсутні відомості щодо оскарження позивачем відповідних документів, складених ГТУЮ та МЮУ за наслідками проведених перевірок (арк .с .40-65).

Таким чином, твердження позивача про відсутність факту порушення ним вимог закону є необґрунтованими та спростовуються відповідними доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 74 Закону України „Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

В даному випадку ГТУЮ було дотримано вказані вимоги законодавства: факт вчинення дисциплінарного проступку та вина державного службовця встановлені актом службового розслідування ГТУЮ від 31.05.2016 та постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження Департаменту ДВС МЮУ від 06.06.2016; дисциплінарне стягнення накладене відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 65, ч. З ст. 66 Закону України „Про державну службу"; враховано характеристику особи порушника (позитивна характеристика керівника, наявність заохочень за сумлінне виконання посадових обов'язків в період, що передував накладенню дисциплінарного стягнення). При цьому, позитивна характеристика особи порушника та наявність заохочень не виключають дисциплінарної відповідальності працівника за вчинене ним порушення та не дають права роботодавцю застосувати до працівника інший, більш м'який вид дисциплінарного стягнення, оскільки їй дисциплінарних стягнень та підстави для їх застосування чітко визначені ст. 65, 66 іону України „Про державну службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України „Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному стані. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. Вказаний строк дотримано Відповідачем.

Відповідно до ч.З ст. 77 Закону України „Про державну службу", якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Тобто, суб'єкт призначення за наслідками розгляду подання дисциплінарної комісії має право прийняти виключно одне з двох рішень: застосувати до порушника дисциплінарне стягнення або закрити дисциплінарне провадження у зв'язку з відсутністю в діях особи дисциплінарного проступку.

В даному випадку факт наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65, підтверджено відповідними документами, таким чином у роботодавця були наявні всі підстави для застосування дисциплінарного стягнення та відсутні підстави для закриття дисциплінарного провадження.

Щодо посилань позивача на порушення вимог ст. 75 Закону України „Про державну службу" в частині неотримання від нього пояснень під час розгляду дисциплінарної справи зазначаємо, що дане твердження не відповідає дійсності - позивач неодноразово надавав пояснення стосовно обставин справи як під час проведення службового розслідування, так і по його завершенні (арк .с .49, 83-85, 92).

Стаття 75 Закону України „Про державну службу" передбачає, що особа має надати пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення, а не під час розгляду дисциплінарної справи. Всі пояснення, які надавав позивач до застосування дисциплінарного стягнення, досліджувались дисциплінарною комісією та були враховані при прийнятті рішення про накладення дисциплінарного стягнення, що повністю підтверджено відповідачем під час розгляду даної справи.

Відповідно до ч. ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги необгрунтовані та не підтверджені належними доказами, відтак не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич