Постанова № 62895738, 23.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1195/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко К. В.,

за участю:

представника позивача - Агурбаш О.О.,

представника відповідача - Сокирко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з ПДВ за № № : 9273563780 від 19.01.2016 в розмірі 521 166,00 грн.; 9020722750 від 19.02.2016 в розмірі 585 648,00 грн.; 9039709552 від 21.03.2016 в розмірі 549 578,00 грн.; 9060254043 від 20.04.2016 в розмірі 478681,00 грн.; 9081463111 від 20.05.2016 в розмірі 371260,00 грн.; 9100956333 від 17.06.2016 в розмірі 348 380,00 грн.; 9125111512 від 20.07.2016 в розмірі 380 098,00 грн.; 9149735871 від 19.08.2016 в розмірі 2 678 733,00 грн.

Відповідно до вимог Закону України № 2181, позивачем на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6589 та другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 2/151, які було вручено посадовій особі відповідача.

Прийняті контролюючим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали, у зв'язку з чим позивач просив стягнути кошти з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків Лисичанськводоканал з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5913544,00 грн. за період з 01.02.2016 по 27.09.2016.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково на суму податкового боргу - 5 808 544,00 грн., в частині суми стягнення 105000,00 грн. позовні вимоги не визнала, зазначивши, що протягом граничного строку, визначеного ст.203.2 Податкового кодексу України, за період, який зазначено у позові, відповідач частково здійснив оплату на суму 105000,00 грн., тому в цій частині позовних вимог просила суд відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (а.с.6,7,71-81).

Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (а.с.66).

Відповідач має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах (а.с.25).

Станом на 12.05.2016 за Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал рахується податковий борг перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 5 913 544,00 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань, зазначених в поданих відповідачем податкових деклараціях з податку на додану вартість: № 9273563780 від 19.01.2016 в розмірі 521 166,00 грн.; № 9020722750 від 19.02.2016 в розмірі 585 648,00 грн.; № 9039709552 від 21.03.2016 в розмірі 549 578,00 грн.; № 9060254043 від 20.04.2016 в розмірі 478681,00 грн.; № 9081463111 від 20.05.2016 в розмірі 371260,00 грн.; № 9100956333 від 17.06.2016 в розмірі 348 380,00 грн.; № 9125111512 від 20.07.2016 в розмірі 380 098,00 грн.; № 9149735871 від 19.08.2016 в розмірі 2 678 733,00 грн. (а.с.8-24).

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом до відповідача були застосовані відповідні заходи щодо стягнення існуючого податкового боргу, а саме, направлені перша податкова вимога форми «Ю» №6589 від 08.10.2001, яка була отримана головним бухгалтером 10.10.2001, та друга податкова вимога форми «Ю» №8563 від 10.12.2001, яка була отримана касиром 14.12.2001 (а.с.26,27).

Податкові вимоги, отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Наявність суми податкового боргу за підприємством відповідача підтверджено даними облікової картки платника податків (а.с.57-65).

14 листопада 2016 року між ДПІ у м. Лисичанську та ЛКСП «Лисичанськводоканал» складено акт звірки суми податкового боргу з податку на додану вартість, відповідно до якого сума боргу складає 5 913 544,00 грн., сума яка визнається відповідачем склала 5 808 544,00 (а.с 67).

Відповідач не погоджується з податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 105000,00 грн., оскільки ним надано платіжні доручення на відповідну суму, де зазначено призначення платежу - плата за деклараціями з ПДВ за період з грудня 2015 року по липень 2016 року (а.с.87-130).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України передбачає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ДПІ у м. Лисичанську сформовано першу податкову вимогу № 6589 від 08.10.2001р., яка була вручена посадовій особі відповідача 10.10.2001р. та другу податкову вимогу № 2/151 від 10.12.2001, яка вручена посадовій особі відповідача 14.12.2001р.

Доказів оскарження вищезазначених податкових вимог сторонами до суду не надано.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З урахуванням п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, суд не може погодитись з твердженнями відповідача про часткове погашення боргу за деклараціями: № 9273563780 від 19.01.2016 в розмірі 521 166,00 грн.; № 9020722750 від 19.02.2016 в розмірі 585 648,00 грн.; № 9039709552 від 21.03.2016 в розмірі 549 578,00 грн.; № 9060254043 від 20.04.2016 в розмірі 478681,00 грн.; № 9081463111 від 20.05.2016 в розмірі 371260,00 грн.; № 9100956333 від 17.06.2016 в розмірі 348 380,00 грн.; № 9125111512 від 20.07.2016 в розмірі 380 098,00 грн.; № 9149735871 від 19.08.2016 в розмірі 2 678 733,00 грн. на суму 105 000,00 грн., оскільки борг відповідача виник раніше наданих вказаних декларацій, а тому повинен зараховуватись в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області здійснено заходи по стягненню податкового боргу з платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу у сумі 5 913 544,00 грн., сума боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена.

Відповідач частково визнав позовні вимоги на суму 5 808 544,00 грн.

В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття часткового визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 5 913 544,00 грн. з податку на додану вартість не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, - задовольнити.

Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код ЄДРПОУ 03339851, адреса: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 168) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку за податковим боргом з податку на додану вартість за період з 01.02.2016 по 27.09.2016 у сумі 5 913 544,00 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні) в доход Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова