Ухвала суду № 62891320, 26.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/16703/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Леміш О.М

при секретарі Химинець О.Я

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України,-

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду звернувся державний виконавець з поданням яке мотивовано тим, що на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції перебуває виконавче проваджений ЄДРВП № 49474213 з примусового виконання виконавчого ласта № 308/16703/13 від 12.11.2015 року виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Перечинської загальноосвітньої школи-інтернат аліменти на утримання дітей - Крістіни 31.07.1996 р. н., та ОСОБА_1 04.10.2002 р. н. в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.09.201 року та до досягнення дітьми повнолітня. Разом з тим, протягом тривалого часу боржник свої зобов»язанння не виконує. Рішення суду ігнорує. 27.01.2016 року державним виконавцем, керуючись ст.ет, 11, 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію яких, надіслано для відома та належного виконання до Ужгородського ВРЕР УДАЇ УМВС України у Закарпатській області, КІТ «БТІ м.Ужгорода» та самому боржнику. 29.07.2016 року державним виконавцем відповідно до ст.74 Закону України

«Про виконавче провадження» обчислено розмір заборгованість зі сплати аліментів гр. ОСОБА_1 станом на 01.08.2016 року складає 27360,00 грн. Також державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій. 03.08.2016 року державним виконавцем, відповідно до ст. 11 Закону України

«Про виконавче провадження», надіслано виклик боржнику на 10.30 год. 10:08.2016 року, в якій його повідомлено (попереджено) про те, що державний виконавець згідно п.18 ч.З ст.11 Закону України «Пре виконавче провадження» має право у разі ухилення від виконання зобов'язання, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі

України . Боржник за викликом до державного виконавця не з'явився, про що складено акт державного виконавця , таким чином встановлено, шо боржник ухиляється від виконання виконавчого документа. З посиланням на викладене, а також на те, що виконавцем було вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення , а також з посиланням на нормиЗУ «Про виконавче провадження»,ст. 377-1 ЦПК України, вважаючи що боржник ухиляється від виконання зобовязань покладених на нього рішенням суду просить суд подання задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.377-1ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, розгляд справи просив провести без його участі, про що зазначив у поданні.

Дослідивши матеріали подання, суддя приходить до висновку, що дане подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав

Відповідно дост. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"встановлені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон в тому числі і у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язання. Як передбачено п.2ст. 6 цього Закону, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, в тому числі аліментних, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Статтею 6 цього Законупередбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді закордон. Зазначеною статтею непередбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розвязання спорів у цій сфері регулює ЗУ «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України».

Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду закордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Статтею 377-1 ЦПК Українипередбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Пунктом 18 ч.3ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.

Крім того, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Дана норма вказує, що таке право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні та додає відповідні докази.

Разом з тим, діюче законодавство не розкриває визначення поняття "ухилення" боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

На думку суду, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2ст. 10 ЦПКнаявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Таким чином, державним виконавцем не подано доказів в підтвердження того, що боржник ухилявся від виконання зобовязань за виконавчим провадженням. Державний виконавець покладається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобовязання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобовязань.

До подання не надано суду доказів саме ухилення боржника від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон.

Слід виходити з того, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за межі України прямо встановлений виключно нормамиЦПК України(ст.377-1 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, враховуючи наявні матеріали подання, приходжу до переконання, що державним виконавцем не були наведені факти, які безпосередньо б свідчили про наявність дійсної загрози виїзду боржника за кордон та ухилення від виконання судового рішення, не надано суду доказів саме ухилення боржника від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон, а тому подання як необґрунтоване не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України, ст.1,11 Закону України "Про виконавче провадження",ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Леміш О.М