Постанова № 62891144, 23.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11/775/29/2016(м)

0519/4737/2012

ПОСТАНОВА

23 листопада 2016 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., ознайомившись з касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,. та представника потерпілого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року та на вирок апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком три роки), з покладанням обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Вироком апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року апеляцію прокурора задоволено, апеляцію потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 задоволено частково. Вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначеного покарання. Призначено ОСОБА_2 за ч.1 ст.119 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На вищезазначені вироки потерпілий ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка 26 серпня 2016 року надійшла до апеляційного суду, засуджений ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, яка 29 серпня 2016 року надійшла до апеляційного суду, представник потерпілого ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, які надійшла до апеляційного суду 07 вересня 2016 року року.

Статтею 387 КПК України 1960 року визначено порядок подання касаційних скарг та вимоги до них, обов'язковість виконання яких є передумовою для призначення справи до касаційного розгляду.

Так, відповідно до положень статті 387 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову. Зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.350 КПК України 1960 року в касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, яка подає касаційну скаргу, яке повинно узгоджуватися з положеннями ч.1 ст.396 КПК України 1960 року щодо повноважень касаційного суду приймати одне з рішень, передбачених цією статтею.

Крім того, при обґрунтуванні доводів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно врахувати зміст статті 398 КПК України 1960 року, яка визначає підстави для скасування або зміни вироку.

Так, відповідно до ч.1 ст.398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст.370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст.371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст.372 КПК України 1960 року). Однобічність і неповнота досудового та судового слідства відповідно до зазначеної статті не можуть бути предметом розгляду касаційної інстанції.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі не незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні судових рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Касаційна скарга потерпілого ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.1 ст.350 КПК України 1960 року, а саме: в касаційній скарзі вказується на однобічність та неповноту судового розгляду, при цьому в ній не зазначено в чому саме полягає незаконність вироку апеляційного суду згідно з вимогами ч.1 ст.398 КПК України 1960 року і доводи на обґрунтування цього, а також в ній не зазначено прохання особи, яка подає скаргу, щодо судового рішення з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ч.1 ст.396 КПК України 1960 року.

Не відповідає вимогам ч.1 ст.350 КПК України 1960 року і касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_4, оскільки в ній також зазначається про однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суддів обох інстанції фактичним обставинам справи, що не є відповідно до ч.1 ст.398 КПК України 1960 року підставами для скасування або ж зміни вироків суду. Особі необхідно зазначити в чому саме полягає незаконність судових рішень, з посиланням на положення ч.1 ст.398 КПК України 1960 року та відповідним обґрунтуванням і наведенням доказів цього.

За таких обставин слід визнати касаційні скарги потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 такими, що не відповідають вимогам, передбаченим ст.ст.387,350 КПК України 1960 року, що унеможливлює призначення них до касаційного розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.352 КПК України(1960 року), п.п.11,15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 серпня 2015 року та на вирок апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом семи діб з дня отримання ухвали потерпілим та його представником.

Копію ухвали надіслати потерпілому ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_4.

Суддя судової палати у кримінальних справах Р.В. Гєрцик

Апеляційного суду Донецької області