Ухвала суду № 62890640, 17.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Провадження № 11-сс/795/404/2016 Слідчий суддя Рябота В.І. Доповідач Борисенко І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБорисенка І. П.

суддів Оседача М.М., Демченка О.В.

за участі секретаря судового засідання Саповець Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Михайлової А.О. на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 листопада 2016 року про визнання дій слідчого незаконними,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Михайлової А.О.

слідчого Хвостенка О.П.

особи, що оскаржувала дії слідчого - адвоката Жайворонка І.В.

В С Т А Н О В И Л А:

Даною ухвалою задоволено скаргу адвоката Жайворонка І.В. в інтересах ОСОБА_4, визнано дії слідчого в рамках кримінального провадження № 12016270210001797 з питання не звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протиправними та зобов'язано повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене 18 вересня 2016 року майно: нафту, яка знаходиться в автомобілі марки „Камаз", д.н.з. НОМЕР_1, напівпричепі-паливоцистерні-Е марки Trailor моделі S38EL, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричепі з цистерною, д.н.з. НОМЕР_3 під зберігальну розписку.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання адвоката Жайворонка І.В. про визнання дій слідчого незаконними. Вказує, що останній діяв у відповідності із вимогами кримінального процесуального закону та в даному випадку не повинен був звертатися із клопотанням про арешт вилученого майна, оскільки воно вилучене згідно ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 19.09.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку в не житлових приміщеннях ОСОБА_4 Внаслідок чого майно, на відшукання якого надано дозвіл в ухвалі про обшук, не набуває статусу тимчасово вилученого майна і не підлягає поверненню відповідно до вимог ст. 169 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора та слідчого, які вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, а тому просили її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання адвоката; думку особи, яка оскаржувала дії слідчого - адвоката Жайворонка І.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів вбачається, що в провадженні Прилуцького ВП ГУНП знаходиться кримінальне провадження № 12016270210001797 з попередньою кваліфікацією злочину за ч. 1 ст. 185 України за фактом вчинення ОСОБА_4 17 вересня 2016 року крадіжки нафти, яку він перевіз за допомогою замаскованого під зерновоз автомобіля «КАМАЗ» на орендовану ним територію в смт. Срібне, вул. Миру 94.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим Прилуцького ВП ГУНП 18 вересня 2016 року, із зазначеної ділянки було вилучено: автомобіль «КАМАЗ», в кузові якого під тентом знаходиться металева ємність заповнена рідиною темного кольору; мотопомпа бензинова; напівпричіп-паливоцистерна-Е частково заповнений рідиною темного кольору, який причеплений до сідлового тягача, на дні якого знаходиться рідина темного кольору.

В подальшому, на підставі клопотань начальника СВ Прилуцького ВП ГУНП України в Чернігівській області ухвалами суду від 20 вересня 2016 на автомобіль «КАМАЗ», мотопомпу бензинову, напівпричіп-паливоцистерну-Е, напівпричіп з цистерною було накладено арешт.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного, або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіння, користування та розпорядження ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно ж до ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна звернутися до суду з клопотанням про арешт зазначеного майна.

Проте, як обґрунтовано зазначено слідчим суддею в ухвалі, з клопотанням про накладення арешту на нафту, яка знаходиться в зазначених ємностях слідчий до суду не звертався, арешт на нафту не накладався, в зв'язку з чим зазначена нафта залишилася тимчасово вилученим майном, внаслідок чого після закінчення строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, мала бути повернута особі, у якої вилучена.

Тому рішення, прийняте слідчим суддею щодо визнання протиправними дій слідчого з приводу не звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та зобов'язання останнього повернути скаржнику вилучене майно, тобто нафту, колегія суддів вважає обґрунтованим, в зв'язку з чим, посилання прокурора в апеляційній скарзі щодо помилковості прийнятого рішення є безпідставними.

З огляду на викладене, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 404, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 листопада 2016 року про визнання дій слідчого незаконними та зобов'язання повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно: нафту, яка знаходиться в автомобілі марки „Камаз", д.н.з. НОМЕР_1, напівпричепі-паливоцистерні-Е марки Trailor моделі S38EL, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричепі з цистерною, д.н.з. НОМЕР_3 під зберігальну розписку - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Демченко О.В. Борисенко І.П Оседач М.М.