Ухвала суду № 62890214, 23.11.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14245/16-к

н/п 1-кс/766/7568/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., за участі секретаря: Рушелюк О.М., слідчого: Охотника А.А., прокурора: Найдьонова О.О., розглянувши матеріали клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт майна в кримінальному провадженні № 12016230000000527 на вилучену 10.11.2016 під час обшуку затриманої особи ОСОБА_3, 02.01.1999р.н., а саме на мобільний телефон «Samsung S-7262», який використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже є доказом злочину у даному кримінальному провадженні.

Передбачити заборону для ОСОБА_3, 02.01.1999р.н., розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у матеріалах кримінального провадження № 12016230000000527 від 09.11.2016, за підозрою ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.6, 187 ч. 4 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 08.11.2016 у період часу з 11.00 год. до 11.10 год., за попередньою змовою із ОСОБА_3, переслідуючи корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном з метою обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільне небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою вчинення крадіжки у домоволодінні за адресою: м.Херсон, пров.Оборонський, б.13, здійснили готування до вказаного злочину, яке виразилось у спостереженні з-за паркану за обстановкою у дворі зазначеного домоволодіння, після чого у період часу з 19.00 год. до 22.00 год. ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_3, розподіливши ролі, що полягало у перебуванні ОСОБА_3 біля паркану зазначеного домоволодіння ззовні для спостереження та своєчасного виявлення можливої небезпеки викриття злочину, проник до домоволодіння за адресою: м.Херсон, пров. Оборонський, б.13. У ході скоєння крадіжки у ОСОБА_4, у зв'язку із раптовим викриттям його протиправних дій власницею вищевказаного домоволодіння ОСОБА_6, виник умисел, направлений на розбійний напад та позбавлення життя ОСОБА_6 з корисливих мотивів, який не охоплювався умислом ОСОБА_3, та ОСОБА_4 діючи самостійно, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті потерпілої, наніс останній не менше трьох ударів в область голови невстановленим слідством тупим предметом, в результаті чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забоїв головного мозку, відкритого перелому кісток черепу від яких, настала смерть ОСОБА_6

Після чого, ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами у сумі 70 гривень та золотими прикрасами (металеві ланцюжок та хрестик) потерпілої, вартість яких встановлюється, у подальшому поставивши ОСОБА_3 до відома з приводу отриманих у ході злочину матеріальних благ, та якими вони надалі розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті потерпілої, перебуваючи 08.11.2016 у період часу з 19.00 год. до 22.00 год. у домоволодінні 13 провулку Оборонському у м.Херсоні, під час скоєння розбійного нападу, діючи самостійно, без попереднього обговорення наміру про вбивство ОСОБА_6 із ОСОБА_3, наніс останній не менше трьох ударів в область голови невстановленим слідством тупим предметом, в результаті чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забоїв головного мозку, відкритого перелому кісток черепу від яких, настала смерть ОСОБА_6

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесено 09.11.2016 за №12016230000000527 з первинною правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч.2 п.6 ст.115 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесено 09.11.2016 за №12016230000000528 з первинною правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

09.11.2016 кримінальні провадження №№12016230000000527 та 12016230000000528 об'єднанні під єдиним № 12016230000000527.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесено 10.11.2016 за №12016230000000529 з первинною правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесено 10.11.2016 за №12016230000000530 з первинною правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

11.11.2016 кримінальні провадження №№12016230000000527, 12016230000000529 та 12016230000000530 об'єднанні під єдиним № 12016230000000527.

10.11.2016 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

10.11.2016 під час затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України було здійснено обшук затриманої особи. Так, протоколом обшуку затриманого ОСОБА_3 від 10.11.2016 вилучено мобільний телефон «Samsung S-7262» у корпусі чорного кольору з сенсорним екраном.

Вилучений під час проведеного 10.11.2016 обшуку затриманої особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільний телефон «Samsung S-7262» використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення та міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудовим слідством встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_3 мав телефонні розмови з вказаного телефону з підозрюваним ОСОБА_4, а тому телефон та сим картка фіксувались оператором мобільного зв'язку як кінцеві термінали мобільного зв'язку та могла на собі зберегти сліди вчиненого злочину, а отже можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні та іншим способом, без вилучення зазначених речей, підтвердити або спростувати факт злочину неможливо.

Вилучений під час проведеного 10.11.2016 обшуку затриманої особи ОСОБА_3 мобільний телефон «Samsung S-7262» містить ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України та є речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди учинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

11.11.2016 до Херсонського міського суду Херсонської області подано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон «Samsung S-7262», який вилучений 10.11.2016 проведеним обшуком затриманого ОСОБА_3

Під час розгляду поданого клопотання слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області виявлено, що подане 11.11.2016, клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки слідчим не долучено постанови про визнання мобільного телефону «Samsung S-7262» речовим доказом. За результатом розгляду вказаного клопотання 17.11.2016 винесено ухвалу про повернення клопотання з наданням строку для усунення наявних в ньому недоліків, встановивши строк у 72 години. Вказана ухвала видана 18.11.2016.

10.11.2016 року винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу вилученого мобільного телефону «Samsung S-7262».

Документами, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на майно, що належить арештувати, тобто на мобільний телефон «Samsung S-7262» слід віднести ту обставину, що він вилучений 10.11.2016 проведеним обшуком затриманої особи ОСОБА_3 та на момент затримання був при ньому, як використовувана ним річ. Крім того, користування ОСОБА_3 мобільним телефоном підтверджено як його допитом так і допитом підозрюваного ОСОБА_5

Таким чином встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 використовував мобільний телефон «Samsung S-7262» як засіб вчинення кримінального правопорушення та мобільний телефон міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудовим слідством встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_3 мав телефонні розмови з вказаного телефону з підозрюваним ОСОБА_4, а тому телефон та сим картка фіксувались оператором мобільного зв'язку як кінцеві термінали мобільного зв'язку та могла на собі зберегти сліди вчиненого злочину, а отже можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні та іншим способом, без вилучення зазначених речей, підтвердити або спростувати факт злочину неможливо.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши пояснення слідчого та прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальне протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальне протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що10.11.2016 під час затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України було здійснено обшук затриманої особи. Так, протоколом обшуку затриманого ОСОБА_3 від 10.11.2016 вилучено мобільний телефон «Samsung S-7262» у корпусі чорного кольору з сенсорним екраном.

Вилучений під час проведеного 10.11.2016 обшуку затриманої особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільний телефон «Samsung S-7262» використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення та міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудовим слідством встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_3 мав телефонні розмови з вказаного телефону з підозрюваним ОСОБА_4, а тому телефон та сим картка фіксувались оператором мобільного зв'язку як кінцеві термінали мобільного зв'язку та могла на собі зберегти сліди вчиненого злочину, а отже можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні та іншим способом, без вилучення зазначених речей, підтвердити або спростувати факт злочину неможливо.

10.11.2016 року винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу вилученого мобільного телефону «Samsung S-7262».

Таким чином встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 використовував мобільний телефон «Samsung S-7262» як засіб вчинення кримінального правопорушення та мобільний телефон міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудовим слідством встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_3 мав телефонні розмови з вказаного телефону з підозрюваним ОСОБА_4, а тому телефон та сим картка фіксувались оператором мобільного зв'язку як кінцеві термінали мобільного зв'язку та могла на собі зберегти сліди вчиненого злочину, а отже можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні та іншим способом, без вилучення зазначених речей, підтвердити або спростувати факт злочину неможливо.

Таким чином є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, вилученого у ОСОБА_3, а саме належного йому мобільного телефону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт майна в кримінальному провадженні № 12016230000000527 на вилучений 10.11.2016 під час обшуку затриманої особи ОСОБА_3, 02.01.1999р.н., мобільний телефон «Samsung S-7262», який використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже є доказом злочину у даному кримінальному провадженні.

Передбачити заборону для ОСОБА_3, 02.01.1999р.н., розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

СуддяОСОБА_7