Ухвала суду № 62889980, 22.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7357/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Таварткіладзе О.М.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 квітня 2016 року,

встановила:

В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна, а саме: квартири АДРЕСА_1; 5/100 частин дачних будівель №66 по Фонтанській дорозі в м. Одесі, загальною площею 43,2 кв.м.; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 3,8 га, розташованої на території Марянівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області.

В порядку забезпечення позову ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20 квітня 2016 року накладений арешт на вищезазначене майно.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частина 1 статті 151 ЦПК України передбачає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Відповідно до частини 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

У пункті п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. №9 роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та роз»яснення Пленуму Верховного Суду України, та прийшов до правильного висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосований судом арешт на спадкове майно є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання недійсним договору про розділ спадкового майна.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4 ЦПК України, колегія суддівсудової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_5

ОСОБА_6