Ухвала суду № 62887115, 22.11.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/8005/2012

У Х В А Л А

22.11.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

в складі : головуючого суддіОлейнікової Г.М.

при секретарі Чепурній Ю.О.

за участю прокурора Журавльова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кременчуці Полтавської області клопотання засудженої ОСОБА_1 про дострокове зняття судимості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшло клопотання від засудженої ОСОБА_1, в якому вона зазначає , що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.02.2013 року її було засуджено за ч.2,3,4 ст.190, ст. 70 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного ій майна .

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17.10.2013 року вищевказаний вирок було змінено, помякшено призначене судом першої інстанції покарання із застосуванням статті 69 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного ій майна .

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.06.2014 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання на підставі статті 2 Закону України «Про амінстію у 2014 році». Ухвала суду набрала законної сили 13.06.2014 року.

Призначене покарання ОСОБА_1 відбувала у Чернігівській виправній колонії №44 де була працевлаштована та режим відбування покарання не порушувала.

ОСОБА_1 має на утриманні четверо неповнолітніх дітей : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вихованням вказаних дітей займається вона , оскільки після розлучення з чоловіком, останній ій не допомагає у вихованні дітей.

Після звільнення з місць позбавлення волі, вона стала займатися бізнесом, відкрила разом із компаньйоном фірму в Республіці Болгарія - ТОВ «Торговий дом «Надія»», яка офіційно декларує свої доходи. За час роботи на підприємстві нею було повністю погашено заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», про що вона має відповідну довідку, оскільки будинок де вона проживає разом із своїми дітьми знаходився у заставі.

ОСОБА_1 вважає, що її відношення до роботи, позитивні характеристики за місцем її проживання та навчання дітей, той факт, що вона не притягувалась до кримінальної та адміністративної відповідальності, свідчать про її виправлення.

Відповідно до вимог ст.. 538 КПК України, після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

Згідно з ч 2 ст. 91 КК України, зняття судимості допускається лише після закінчення не менше як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст..89 КК України.

Згідно норм КК України, злочин, за які була засуджена, а саме за ч. 2 ст. 190 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Оскільки як вважає , ОСОБА_1В, вона після засудження стала на шлях виправлення, характеризується з позитивної сторони, ніяких порушень не допускала, злочини, за які вона була засуджена відносяться до злочинів середньої тяжкості, з дня відбуття покарання вже пройшло більше половини строку погашення судимості, тому вважає, що є всі підстави задовільнити її клопотання.

ОСОБА_1 у клопотанні зазначає , що вона була засуджена не тільки за ч.2 ст. 190 КК України, а ще й за ч. 3 ст. 190 КК України та ч.4 ст.190 КК України, однак діючим законодавством не заборонено достроково знімати судимість за кожний злочин окремо, таким чином вона вважає, що можливо достроково погасити судимість за ч.2 ст.190 КК України.

ОСОБА_1 просить суд достроково зняти її судимість за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.02.2013 року за ч.2 ст. 190 КК України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з,явилась , надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, подане клопотання підтримує у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, і пояснив, що оскільки ОСОБА_1 було ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.06.2014 року звільнено на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ухвала суду набрала законної сили 13.06.2014 року, то ОСОБА_1 є особою не судимою на території України.

Суд вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи , вважає , що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 88 ч.3 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

Із оглянутої у судовому засіданні кримінальної справи № 1-9/13 убачається, що ОСОБА_1 19.02.2013 року була засуджена 19.02.2013 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.2,3,4 ст.190, ч.4 ст.70 КК України їй було призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного ій майна .( а.с. 61-86 т.16)

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17.10.2013 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.02.2013 року було змінено, помякшено призначене судом покарання із застосуванням статті 69 КК України і ОСОБА_1 була засуджена до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного ій майна .(а.с. 207-242 т. №17)

Згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.06.2014 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання на підставі статті 2 Закону України «Про амінстію у 2014 році». Ухвала суду набрала законної сили 13.06.2014 року.

Аналізуючи положення ст. 88 ч.3 КК України суд приходить до висновку , що ОСОБА_1 ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.06.2014 року було звільнено від відбування покарання на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ухвала суду набрала законної сили 13.06.2014 року, то вона визнається такою, що не має судимості на території України і тому її вимоги про дострокове зняття судимості є неспроможними , оскільки вона і так є особою , яка її немає, а зняття судимості - є припинення її ухвалою суду, а суд не може припинити того , чого особа немає.

Керуючись ч.3 ст. 88 КК України, ст.ст.538,539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про дострокове зняття судимості за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.02.2013 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 7 днів з моменту її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Г.М. Олейнікова