Постанова № 62886967, 22.11.2016, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1314/16-а

2-а/379/143/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Василенко О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення відповідача № 81 від 03.11.2016 року щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Київської області №18-23 вих. 16 від 28.10.2016 року та зобов'язати відповідача, починаючи з 01.01.2016 року, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, призначену за вислугу років без обмежень її максимального розміру, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Київської області № 18-23 вих. 16 від 28.10.2016 року. Крім того, просить звільнити його від сплати судового збору, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Відповідач надав суду заперечення, де зазначив, що позов не визнає з підстав зазначених у ньому.

Перевіривши доводи позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 25.09.1996 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію відповідно до 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, в розмірі 90 % заробітної плати.

02.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви позивачем було додано довідку прокуратури Київської області від 28.10.2016 року за № 18-23 вих. 16.

26.08.2016 року рішенням комісії управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області за № 81, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213 - VIII (далі - № 213 - VIII) та зазначено, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Починаючи з 01.06.2015 року, органи ПФУ пенсії відповідно до Закону не призначають.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії (далі Закон №1789-XII) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08.07.2011 року за № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ( далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, було внесено зміни до ст. 50 - 1 Закон №1789-XII, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Зокрема, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 - XII у редакції Закону № 3668 - VI прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Отже, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789 - XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного ( чинного ) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.

Згідно з ч. 2 статті 50-1 Закону №1789-XII розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 13 ст. 50-1 Закону №1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 статті 50-1 Закону №1789-XII передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року, № 5-рп/2002у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), які відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Відтак, при вирішенні питання про дію відповідних законів у часі обов'язковому урахуванню підлягають положення ст. 22 Конституції України, які передбачають недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» позивачу був гарантований перерахунок її розміру у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Зміни до законодавства, які передбачають звуження обсягу чи скасування зазначеної гарантії підлягають застосуванню виключно до осіб, які набули права на пенсію після набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами.

Отже, враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд приходить до висновку, що положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 - VIII та інших законодавчих актів, які набрали чинності після виходу позивача на пенсію, та на які посилається відповідач в письмових запереченнях, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така позиція відповідає правовій позиції ВАСУ, викладеній в ухвалі від 07.09.2015 року у справі №К/800/40196/15.

Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч. 18 статті 50-1 Закону №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача, в силу наведеної норми, має бути здійснений з 01.01.2016 року, оскільки саме Закон №1789-XII визначає правовий механізм перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Суд, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності приходить до висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області за № 22 від 26.08.2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії згідно довідки прокуратури Київської області від 11.08.2016 року за № 18ф-337 є протиправним, а відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 82 % від розміру місячної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року за № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013, з урахуванням довідки прокуратури Київської області від 11.08.2016 року за № 18ф-337, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 01.01.2016 року.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року № 1789-XII, ст.ст. 2, 6, 9, 14, 17, 18, 71, 94, 99, 104, 158-163, 167, 185, 186, 256 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області № 81 від 03.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Київської області №18-23 вих. 16 від 28.10.2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області, починаючи з 01.01.2016 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначену за вислугу років без обмежень її максимального розміру, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Київської області № 18-23 вих. 16 від 28.10.2016 року.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на користь держави ( до Спеціального фонду Державного бюджету України) судовий збір в розмірі 1102,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

СуддяО. М. Василенко