Справа №295/9546/16-а
Категорія 87
2-а/295/343/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2016 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про про визнання дій неправомірними та забов"язати вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року. Крім того, просить зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, в Чуднівському районному центрі зайнятості, ОСОБА_2 обласної служби зайнятості та призначити йому пенсію за вислугу років згідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме із 07.06.2016 року у розмірі 60% від середньомісячного заробітку. При цьому посилається на те, що 07.06.2016 року звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії відповідно дост. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року. Крім того, зазначив, що станом на день звернення із заявою про призначення йому пенсії має загальну вислугу років 22 роки 9 місяців, з них вислуга на прокурорських посадах становить 16 років 9 місяців 27 днів. У звязку із чим, вважає, що він має право на пенсію за вислугу років відповідно дост. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, проте відповідач відмовив в її призначенні.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності зі ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач не надав заперечень на позов.
Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.06.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 4718/04 від 16.06.2016 року позивачу повідомлено, що відсутні підстави для призначення пенсії за вислугою років, оскільки норми про пенсійне забезпечення, які містяться в ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року. Таким чином, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені не виплачуються.
Відповідно дочастини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ від 14.10.2014 року, який набув чинності з 15.07.2015 року,прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року вислуги років не менше 22 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ від 14.10.2014 року, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Згідно довідки виданої заступником начальника ОСОБА_2 обласного центру зайнятості ОСОБА_3 від 15.07.2016 року ОСОБА_1 з 25.08.1993 року по 10.08.1999 року працював на посадах державного службовця 6-ї категорії Чуднівського районного центру зайнятості Житомирської області, згідно копії з трудової книжки, позивач з 11.08.1999 року по даний час працює в органах прокуратури на прокурорських посадах, на даний час обіймає посаду прокурора управління Генеральної прокуратури України.
Таким чином, загальна вислуга позивача станом на 07.06.2016 року (день звернення з заявою про призначення пенсії) становить 22 роки 9 місяців, з них вислуга на прокурорських посадах становить 16 років 9 місяців 27 днів, що відповідає положенням статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, вислуга на посадах державних службовців становить 5 років 11 місяців 15 днів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
З листопада 1991 року питання пенсійного забезпечення осіб, які займали прокурорські посади було врегульованоЗаконом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 рокуу разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
14 жовтня 2014 року було прийнятоЗакон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набув законної сили 15.07.2015 року, статтею 86 якого врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами,їх протиріччязодного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома формально чинними нормами права, прийнятимизодногоі того ж питання вирішується шляхом вибору того нормативного акта,якиймаєбутизастосованийдоконкретного випадку (юридичного факту).
Враховуючи те, щоЗакон України «Про прокуратуру» № 1697-VIIвступив в силу пізніше ніжЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а також те, що цей закон є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, підстави для застосування відповідачем положень пункту 5 прикінцевих Положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»відсутні.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно дост. 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 року, яким скасовуються нормиЗакону України «Про прокуратуру»щодо пенсійного забезпечення осіб, оскільки це суперечить вимогамКонституції України.
Редакція частини 15статті 86 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України"Про державну службу","Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Вказана норма закону стосується самої виплати пенсії, а не її призначення. Зазначена норма не передбачає заборони призначення пенсії на підставістатті 86 Закону України «Про прокуратуру».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача на призначення пенсії за вислугу років є порушеним. ОСОБА_1 має достатній стаж для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, а тому відмова відповідача в призначенні йому пенсії за вислугу років є протиправною.
Згідно із частиною 1статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Аналогічні приписи містяться у частині 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Таким чином, право позивача підлягає захисту з дня звернення з заявою про призначення пенсії 07.06.2016 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду з вказаним позовом сплативсудовий збір в розмірі 551,20 грн.
В силу ч. 1 ст. 94 КАС України суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 551,20 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 71, 161, 162, 183-2, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Зобовязати Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, в Чуднівському районному центрі зайнятості, ОСОБА_2 обласної служби зайнятості.
Зобовязати Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи із 07.06.2016 року в розмірі 60 відсотків від суми його місячної заробітної плати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя І.Г. Перекупка
Судове рішення № 62886172, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 31.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/9546/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: