Рішення № 62885797, 17.11.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 р.Справа № 917/1512/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601 в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком», вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000

до Полтавського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, 36029

про стягнення 61 052,09 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники у засіданні 25.10.2016р.:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1998 від 28.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10.10.2016р.

Представники у засіданні 17.11.2016р.:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1998 від 28.12.2016р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 25.10.2016р. оголошено перерву до 17.11.2016р. згідно ст.77 ГПК України, про що представники сторін повідомлені під розписку (у матер.справи).

У судовому засіданні 17.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного рішення.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення 61 052,09 грн., з них - 52226,64 грн. основного боргу по договору оренди комерційної нерухомості №504-11 від 01.10.2015р., 1635,0 грн. інфляційних за період з 21.11.2015р. по 31.07.2016р., 562,14 грн. річних, 6627,81 грн. пені.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов від 20.10.2016р. №2/2358, зокрема, посилається на те, що у кошторисах Полтавського обласного військового комісаріату на 2015 і 2016 роки кошти для укладення у оплати договорів оренди не призначені, у зв'язку з чим відповідач не має права укладати договір оренди майна, договір оренди укладений офіцером ОСОБА_3 з перевищенням ним повноважень, визначених у довіреності №2/1928 від 14.08.2015р. ; протягом строку дії договору орендодавець не надав орендарю будь-яких рахунків, у зв'язку з чим останньому не було відомо про розмір орендної плати і інших платежів, відповідач є бюджетною установою і оплата може проводитися органами казначейства на підставі відповідних платіжних документів складених відповідно до кошторису на підставі договорів, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної суми. Також відповідач просить залучити до участі у справі іншого відповідача - Міністерство оборони України, оскільки у кошторисі відповідача відсутні кошти для оплати заборгованості, а Полтавський обласний військовий комісаріат згідно з ч.5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що надходять на його рахунок по відповідних статтях кошторису, а в разі їх недостатності - відповідальність за зобов'язаннями військового комісаріату несе Міністерство оборони України.

На уточнююче питання суду про те, чи просить відповідач провести заміну неналежного відповідача на належного, чи залучити до участі у справі іншого відповідача у якості співвідповідача, представник відповідача 25.10.2016р. пояснив, що просить залучити Міністерство оборони України у якості співвідповідача. У судовому засіданні 25.10.2016р. була оголошена перерва, а вирішення даного клопотання відкладено судом до наступного судового засідання. У судовому засідання 17.11.2016р. суд дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про необґрунтованість даного клопотання відповідача та відмовляє у його задоволенні. При цьому судом враховано, що відповідач є самостійною юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та несе майнову відповідальність у разі їх порушення.

У судове засідання 17.11.2016р. відповідач не з'явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити у засідання повноважного представника (клопотання від 11.11.2016р. вих. №2/2497).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Господарським судом були створені всі необхідні умови для всебічного, повного та оперативного розгляду справи в суді, а саме: сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду - ухвали суду по справі направлялась у відповідності до ст. 64 ГПК України.

У разі неможливості направлення у судове засідання представника через його зайнятість у іншому судовому процесі, сторона не позбавлена можливості забезпечити участь у засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За наведеного та враховуючи те, що строк розгляду справи закінчується, позивач заперечує проти його продовження та відкладення розгляду справи, відповідач висловив свою позицію по суті спору у попередньому судовому засіданні, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін (відповідача - у засіданні 25.10.2016р.), суд встановив:

01.10.2015р. між ПАТ "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" та Полтавським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України був укладений договір №504-11 оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Полтавська область, смт Чорнухи, вул.Мележика, будинок1 загальною площею 264, 4 м2 для розміщення військового комісаріату.

При цьому сторони погодили наступне:

- Орендодавець передає, а ОСОБА_4 бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - ОСОБА_3), розташовану в смт Чорнухи, вул.Мележика, буд.1, загальною площею 263,5 м2 та площі загального користування, які розташовуються виходячи з 0,3% коефіцієнта загальних площ та становить 0,80 м2. Загальна площа приміщення, що передається ОСОБА_4 складає 264,4 м2 для розміщення військового комісаріату.

- Передача ОСОБА_5 в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками ОСОБА_6 приймання-передачі ОСОБА_5 (Додаток №1) до цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження ОСОБА_5 переходить до ОСОБА_4 з дати підписання такого ОСОБА_4.

- За домовленістю ОСОБА_6 ОСОБА_4 плата складається:

плати за приміщення;

орендної плати за базовий місяць оренди ОСОБА_5 починаючи з 01 жовтня 2015 року становить 1 (одна) грн. 43 коп. за 1 м2 орендованої площі без урахування ПДВ. ОСОБА_4 плата за базовий місяць оренди за 264,4 м" всіє орендованої площі становить 378 (Триста сімдесят вісім) грн. 09 коп., без урахування ПДВ, яку сплачує ОСОБА_4;

Всього розмір орендної плати за перший місяць з урахуванням відшкодування витрат на утримання майна та експлуатаційних витрат становить 3000 (Три тисячі) грн. 00 коп. з ПДВ за 264,4 м2. В орендну плату включено усі витрати пов'язані з використанням орендованого приміщення, крім витрат на електроенергію.

- Розмір місячної орендної плати є фіксованим та не підлягає коригуванню на індекс інфляції.

- Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, відшкодування плати за землю в частині площі будівлі, наданої в користування, з урахуванням прибудинкової території, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ Укртелеком, витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в Додатку 3.

- ОСОБА_4 відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована Орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру Орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.7, Орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди.

- Оплата Орендної плати за перший місяць оренди здійснюється ОСОБА_4 не пізніше 5 робочих днів після підписання ОСОБА_4 приймання-передачі орендованого майна.

- Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає ОСОБА_4 про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. ОСОБА_4 зобов'язаний підписати ОСОБА_4 про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

- ОСОБА_4 плата сплачується ОСОБА_4 шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

- У разі неотримання рахунків та інших первинних документі до 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду ОСОБА_4 повинен звернутися до Орендодавця для отримання інформації про належну до сплати суму. Неотримання рахунків не є підставою для несплати щомісячних платежів.

- У разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, ОСОБА_4 на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення, починаючи з 21 числа розрахункового місяця.

- Цей Договір набирає чинності після підписання його Сторонами і діє до 01 жовтня 2016 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що згідно зі ст.631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01 жовтня 2015 року.

Додатками до договору є: ОСОБА_4 приймання-передачі майна (додаток 1). Розрахунок плати за оренду нерухомого майна ПАТ "Укртелеком" (додаток 2). Зведений розрахунок вартості послуг на утримання комерційної нерухомості (додаток 3).

Права і обов'язки сторін договору визначені розділами 5-7 договору. Серед них - обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату і інші платежі, передбачені цим договором (п.6.1.3).

Так, за період з 01.10.2015р. по 31.07.2016р. позивачем нараховано 52 226,64 грн. орендної плати та плати за утримання нерухомості (п.3.4 договору, додаток 2 і 3 договору, розрахунок суми боргу - а.с. 23). Крім того, нараховано і заявлено до стягнення 6 627,81 грн. пені, 1 635,50 грн. інфляційних та 562,14 грн. річних (розрахунки а.с. 24-27).

При винесенні рішення суд входив з наступного:

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 226,64 грн. основного боргу по договору оренди комерційної нерухомості №504-11 від 01.10.2015р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, не є підставою для відмови у задовленні позову, виходячи з наступного:

Як вбачається з договору, з боку відповідача він укладений та підписаний військовим комісаром Полтавського обласного військового комісаріату полковником ОСОБА_7, що діяв на підставі положення та скріплено печаткою відповідача.

Також 01.10.2015р. сторонами було підписано ОСОБА_4 приймання-передачі майна (а.с. 14) як додаток №1 до Договору.

З даного ОСОБА_4 вбачається, що безпосередньо прийняв майно представник орендаря ОСОБА_3, проте ОСОБА_4 також підписано з боку орендаря і ОСОБА_7 та скріплено печаткою відповідача.

Таким чином, заперечення відповідача стосовно того, що договір підписано ОСОБА_3 з перевищенням наданих повноважень, не відповідають дійсності, оскільки судом встановлено, що договір підписано ОСОБА_7 в межах його повноважень.

Той факт, що гр. ОСОБА_3 з боку відповідача прийняв орендоване майно, що відображено в ОСОБА_4 приймання-передачі, а за довіреністю від 14.08.2015р. уповноважувався на укладення Чорнухинською районною радою та ПП "Укртелеком" договору оренди комунального майна - нежитлових приміщень за адресою, що співпадає з адресою орендованого майна, не впливає на дійсність договору оренди.

Будь-яких доказів того, що договір оренди від 01.10.2015р. №504-11 визнано недійсним, відповідач не надав. Крім того, відповідач визнав, що фактично орендував вказане у договорі приміщення протягом зазначеного у позові періоду та за ОСОБА_4 приймання-передачі майна від 31.07.2016р. (а.с. 28) повернув його орендодавцю.

Проте, протягом усього часу користування майном відповідач жодного разу не сплатив оренду плату і інші визначені договором платежі, що не заперечується самим відповідачем.

Позивач надав рахунки, акти виконаних робіт та докази їх направлення відповідачу (додаток до заперечень на відзив, а.с. 60-95). Щомісячні суми відшкодування експлуатаційних витрат за квадратний метр в сумі 2 120,49 грн. та оренди приміщення в сумі 379,51 грн. є сталими та погодженими в договорі та додатках до нього (позиції 1,3 рахунків). Стосовно позиції №2 рахунків: за поясненнями позивача від 17.11.2016 вх№ 14306 (а.с. 49) вартість відшкодування електроенергії проводилась спеціалістами Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» за розрахунком по встановленій потужності електрообладнання (у зв"язку з відсутністю лічильника); розрахунки затверджувались представниками Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» та погоджувалися з військовим комісаром Чорнухинського РВК ОСОБА_8, скріплені печаткою Чорнухинського РВК. Згідно пояснень позивача, один примірник розрахунку надавався представнику відповідача, жодних претензій з цього приводу не надходило. Враховуючи, що у виставлених відповідачу рахунках окремо вказано графу "відшкодування витрат за використану активну електроенергію без оренди" з вказівкою на період нарахування, кількість використаних кВт/г, їх ціну та загальну суму, жодних заперечень з цього приводу від відповідача до позивача не надходило, суд вважає надуманими заперечення відповідача стосовно того, що йому не були відомі суми нарахувань за кожен місяць.

Посилання відповідача на відсутність своєчасного бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від обов'язку оплати за укладеним договором за наступного мотивування:

Згідно з частиною першої ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові у справі № 11/446 від 15.05.2012 р., що є обовязковою для застосування у судовій практиці відповідно до положень ст. 11128 ГПК України, а також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Неотримання рахунків на оплату від орендодавця також не звільняє орендаря від обов'язку виконувати взяті на себе зобов'язання, оскільки, по-перше, дії орендаря у випадку неотримання документів від орендодавця передбачені п.3.1. договору, і відповідач не надав жодних доказів того, що він звертався з даного приводу до позивача. По-друге в рахунках відображені реквізити для оплати, періоди та суми, проте обов'язок виконувати оплати виникає у відповідача не з рахунків, а в силу договору. П.3.10 договору також погоджено сторонами, що неотримання рахунків не є підставою для несплати щомісячних платежів. Відповідач посилається на те, що без рахунків оплата органами казначейства не може бути здійснена, і посилається на наказ Державної казначейської служби України від 15.04.2016р. №116. Проте суд зазначає, що взаємовідносини відповідача з органами казначейства не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань. Позивачем надані до матеріалів справи копії рахунків та докази їх направлення відповідачу (списки згрупованих поштових відправлень).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Строки та порядок розрахунків, як уже зазначено вище, встановлені п.3.7-3.8 договору. Аналізуючи їх, суд приходить до висновку, що сторонами фактично передбачно розрахунок на умовах післяплати, що підтверджено і самими представниками сторін у засіданні 25.10.2016р.

Згідно п. 8.2 договору оренди комерційної нерухомості №504-11 від 01.10.2015р. в разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, ОСОБА_4 на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення, починаючи з 21 числа розрахункового місяця.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом при перевірці розрахунку також враховано приписи статей 253,254 ЦК України та п.1.9 постанови Пленуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013р. Зокрема, судом встанволено, що позивачем не враховано припадання останнього строку виконання грошового зобов"язання на вихідні дні, при розрахунку пені за прострочення оплати за жовтень 2016р. не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України та допущено інші математичні помилки.

За перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора «Ліга:Еліт 9.1.3» із урахуванням строків виникнення зобовязань згідно з умовами договору, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення пені - в сумі 6 174,75 грн. пені та інфляційних в сумі 1 292,82 грн. Позовні вимоги в частині стягнення річних судом задовольняються повністю.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 07851296) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком (вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 01186975, п/р 26008453058 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) - 60 256,35 грн., з них - 52226,64 грн. основного боргу по договору оренди комерційної нерухомості №504-11 від 01.10.2015р., 1292,82 грн. інфляційних втрат, 562,14 грн. річних, 6174,75 грн. пені.;

1 360,04 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 21.11.2016р.

Суддя Мацко О.С.