Рішення № 62885587, 23.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2016 Справа № 904/7663/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техекспо» (м. Київ)

до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (м. Камянське, Дніпропетровська обл.)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№173 від 11.05.2016

від відповідача: ОСОБА_2,дов.№14 від 29.01.2016

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техекспо» звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення від 17.11.2016) 116800грн основного боргу, 14318,76грн інфляційних втрат, 3603,01грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки № 16-0129-02 від 25.01.2016 щодо своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач вказує на наявність основного боргу перед позивачем в сумі 116800грн, а щодо наведених в позові нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України зазначає, що такі суми становлять: 3% річних - 2814,46грн, інфляційні втрати 9253,79грн.

Також, відповідач звернувся із заявою про надання розстрочення виконання рішення суду на три місяці зі сплатою рівними частинами з посиланням на складний фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні 17.11.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

25.01.2016 між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Техекспо» (постачальник) укладено договір поставки № 16-0129-02.

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця вогнетривку продукцію, іменовану в подальшому «продукція», а покупець прийняти та сплатити за неї, визначену даним договором грошову суму.

Відповідно до п 1.2 договору, предметом поставки є продукція з найменуванням, вказаним у специфікації до даного договору.

25.01.2016 сторони підписали специфікацією № 1 до договору.

Пунктом 1.2 специфікації передбачено поставку заповнювача вогнетривкого шамотного легковагового ТУ У 26.2-00190503-252-2004 (ЗШЛ 0,8 клас 3, розмір зерна 0-5) у кількості 20 тон, за ціною 10700грн за тону без ПДВ, на загальну суму 214000грн без ПДВ.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами по справі був укладений договір поставки № 16-0129-02 від 25.01.2016.

ТОВ «Торговий дім «Техекспо» були виконані належним чином умови договору та поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 256800грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 34 від 09.03.2016.

Для отримання товару відповідачем було видано довіреність № 83/01 від 09.03.2016.

Відповідно до 4.1 договору, покупець оплачує продукцію шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному поряду: 100% оплата протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати поставки, на підставі рахунку на оплату, оформленого постачальником та переданого покупцю.

Пунктом 6 специфікації № 1 до договору передбачено умови оплати - 100% оплата протягом 15 календарних днів з дати поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» сплатило за товар частково у розмірі 140000грн, згідно банківських виписок.

Сума основного боргу складає 116800грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок позивача 3% річних за період з 25.03.2016 по 16.11.2016 в сумі 3603,01грн, інфляційні втрати за період з квітня по жовтень 2016 року 14318,76грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог.

Також, суд задовольняє частково клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду шляхом надання розстрочення за наступним графіком:

- 68371,30грн до 30 листопада 2016 року;

- 68371,30грн до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що надання розстрочки виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На думку суду, викладені відповідачем обставини щодо складного фінансового стану підприємства є підставою для надання розстрочення виконання рішення суду саме за вказаним вище графіком, оскільки справа розглядалась довгий час.

Також, суд вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 700,79грн (платіжне доручення № 931 від 29.08.2016 знаходиться в матеріалах справи).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925 Дніпропетровська обл., м. Камянське, вул. Соборна, 18 Б, ідентифікаційний код 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техекспо» (01021 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32665782) 116800грн основного боргу, 14318,76грн інфляційних втрат, 3603,01грн 3% річних, 2020,83грн витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2016 по справі №904/7663/16 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925 Дніпропетровська обл., м. Камянське, вул. Соборна, 18 Б, ідентифікаційний код 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техекспо» (01021 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32665782) 116800грн основного боргу, 14318,76грн інфляційних втрат, 3603,01грн 3% річних, 2020,83грн витрат по сплаті судового збору за наступним графіком:

- 68371,30грн до 30 листопада 2016 року;

- 68371,30грн до 31 грудня 2016 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Техекспо» (01021 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32665782) 700,79грн судового збору (платіжне доручення № 931 від 29.08.2016 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.11.2016.

Суддя В.О. Татарчук