Рішення № 62885569, 16.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2016 Справа № 905/2557/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.,

За участю помічника судді Сотір Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" державного підприємстства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м. Бахмут Донецької області

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 5814,68 грн., 3% річних у розмірі 293,44 грн., інфляційних втрат в сумі 3276,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю № 229 від 15.09.2016 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

26.08.2016 року шляхом направлення поштового відправлення позивач, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ДП «НЕК «Укренерго»), м.Київ в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" (далі - ВП Донбаська ЕС») державного підприємстства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Бахмут Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк (далі ДП «Донецька залізниця») про стягнення заборгованості в сумі 5814,68грн., 3% річних у розмірі 293,44грн., інфляційних втрат в сумі 3276,27 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2016 року порушено провадження у справі №905/2557/16. Розгляд справи відкладався, строк розгляду спору продовжувався на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 10.11.2016 року судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині нарахування 3% річних та заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат, предметом спору у справі є стягнення заборгованості в сумі 5814,68 грн., 3% річних в розмірі 296,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3047,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором №32/0034-14/660 року у частині оплати виконаних робіт.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №32/0034-14/660 від 13.01.2014 року, додатку №1 до договору: перелік обладнання ПС 220кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП «Донецька залізниця», додатку 2: графік технічного обслуговування обладнання ПС 220 кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП «Донецька залізниця», додатку №3: зведена договірна ціна, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року від 30.09.2014 року, за вересень 2014 року від 30.09.2016 року, за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року, за листопад 2014 року від 30.11.2014 року, за грудень 2014 року від 31.12.2014 року, рахунків №56 від 30.09.2014 року, №63 від 31.10.2014 року, №73 від 30.11.2014 року, №79 від 31.12.2014 року, листа №01-21/791 від 19.05.2015 року, претензії №01-16/1217 від 03.07.2015 року, повідомлення про прочитання повідомлення, вимоги про сплату заборгованості №01-16/954 від 18.05.2016року, довідки №01-09/1371 від 12.10.2016 року, платіжних доручень №594 від 10.09.2015 року, №779 від 02.11.2015 року, довідки №09-09/1370 від 12.10.2016 року, акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 року по 30.11.2015 року, довідки УДППЗ «Укрпошта» про неможливість направлення кореспонденції відповідачу, Статуту підприємства, Положення про відокремлений підрозділ «Луганські магістральні електричні мережі», змін до Положення, Положення про відокремлений підрозділ «Донбаська електроенергетична система», додатку до Положення, змін до Положення, виписки з ЄДРПОУ, відомостей з ЄДРПОУ щодо відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі», договору №32/0047-15/7 від 30.11.2015 року, додатку №1 до договору: перелік обладнання ПС 220кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП «Донецька залізниця», додатку 2: графік технічного обслуговування обладнання ПС 220 кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП «Донецька залізниця», додатку №3: зведена договірна ціна.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 14, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судове засідання 16.11.2016 року представники позивача з'явилися, підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням наданої 10.11.2016 року заяви, через канцелярію суду надали розрахунок інфляційних нарахувань та витребувані судом документи, зокрема, докази часткової оплати заборгованості, акт звірки взаєморозрахунків та довідку про місцезнаходження обладнання.

У судове засідання 16.11.2016 року представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, передбачений у відповідності з рекомендаціями, що надані у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/2052/14 від 01.12.2014, яким передбачено особливості повідомлення сторін судового процесу, у разі знаходження підприємства на території проведення АТО.

Адреса місцезнаходження ДП "Донецька залізниця", що зазначена ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68. Відомості щодо перереєстрації юридичної особи відсутні.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ Укрпошта №7-14-72 від 10.02.2016року відділення поштового звязку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Інформація про час і місце судових засідань щодо розгляду справи №905/2557/16 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідним повідомленням.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторони до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

13.01.2014 року між юридичними особами ДП «Донецька залізниця» (Замовник) та ДП «НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Луганські магістральні електричні мережі» (ВП «Луганські МЕМ», Виконавець) укладено договір №32/0034-14/660, за п. 1.1 якого Замовник передає, а Виконавець приймає в оперативне й технічне обслуговування обладнання ПС 220 кВ Антрацит, що перебуває на балансі Замовника відповідно до переліку (додаток №1, що є невідємною частиною договору).

Роботи з технічного обслуговування виконуються відповідно до графіка (додаток №2, що є невідємною частиною договору, п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договірна ціна на виконання робіт з п1.2, 1.3 становить 38863,68грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 7772,73 грн., разом з ПДВ 46636,41 грн. (додаток №3, що є невідємною частиною договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 року. У відповідності з п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодили, що умови зазначеного договору застосовуються до правовідносин між ними, які виникли до його укладання, а саме за період з 01.01.2014 року до підписання договору (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Сторонами на виконання умов договору підписано: додаток 1: "Перелік обладнання ПС 220 кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП «Донецька залізниця», додаток 2: "Графік технічного обслуговування обладнання ПС 220 кВ Антрацит, що перебуває на балансі ДП«Донецька залізниця», додаток 3: "Зведена договірна ціна".

Судом встановлено, що зміст даного правочину не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, у судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак, в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є обовязковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки метою виконання умов договору №32/0034-14/660 є отримання матеріального результату, який передається у вигляді придатному для оцінки, суд вважає, що укладений договір за змістом спірних правовідносин та своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 ГК України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобовязання як правого звязку між двома субєктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1)правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Як вбачається з п.п. 2.2, 2.3 договору оплата робіт з оперативного обслуговування п.1.2 договору здійснюється Замовником щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, згідно рахунків і оформлених із двох сторін актів прийому виконаних робіт. Акти виконаних робіт підписуються Замовником протягом 2-х робочих днів після закінчення звітного місяця. Оплата робіт з технічного обслуговування п. 1.3 договору здійснюється Замовником після оформлення із двох сторін актів прийому виконаних робіт відповідно до графіка (додаток №2). Оплата здійснюється на підставі рахунків і підписаних актів прийому виконаних робіт протягом 10 банківських днів.

Сторонами на виконання умов договору підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року від 30.09.2014 року, за вересень 2014 року від 30.09.2014 року, за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року, за листопад 2014 року від 30.11.2014 року, за грудень 2014 року від 31.12.2014 року на загальну суму 6876,60 грн.

У вищезазначених актах виконаних робіт наявне посилання на договір №32/0034-14/660, що беззаперечно свідчить про виконання робіт на підставі вказаного договору.

Вищенаведені акти, які у відповідності до пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами обліку, підписані уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплені печатками підприємств.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти приймання виконаних робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором підряду №32/0034-14/660 від 13.01.2014 року.

На виконання умов п.п. 2.2, 2.3 договору Виконавцем виставлялись Замовнику рахунки №56 від 30.09.2014 року, №63 від 31.10.2014 року, №73 від 30.11.2014 року, №79 від 31.12.2014 року на загальну суму 6876,60 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до довідки №01-09/1371 від 12.10.2016 року, належним чином засвдічена копія якої міститься в матеріалах справи, обслуговування обладнання за договором №32/0034-14/660 від 13.01.2014 року позивачем здійснювалось на непідконтрольній Україні території за адресою: Луганська область, с. Рафайлівка, вул. Миру, 76.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи приписи п.п. 2.2, 2.3 договору, строк оплати виконаних робіт настав за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року від 30.09.2014 року 10.10.2014 року, за актом за вересень 2014 року від 30.09.2014 року 10.10.2014 року, за актом за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року 10.11.2014 року, за актом за листопад 2014року від 30.11.2014 року 10.12.2014 року, за актом за грудень 2014 року від 31.12.2014 року 10.01.2015 року (до 10 числа місяця, наступного за звітним).

Позивач звернувся до відповідача з вимогами про сплату заборгованості №01-21/791 від 19.05.2015 року, №01-16/1217 від 03.07.2015 року, 01-16/954 від 18.05.2016 року.

Докази направлення вказаних претензій відсутні.

Претензію №01-16/1217 від 03.07.2015 року направлено на електронну пошту ДП"Донецька залізниця" 08.07.2015 року, що підтверджується повідомленням про відкриття листа, копія якого міститься в матеріалах справи. У договорі така адреса як офіційна або така, що може бути застосована у переписці сторін відсутня.

Платіжними дорученнями № 594 від 10.09.2015 року, №779 від 02.11.2015 року відповідачем сплачено позивачу 8000,00 грн. за оперативне обслуговування на Луганських МЕМ згідно з договором №Д/ЕЧ-5 №14742 від 31.03.2014 року.

Згідно з довідкою №09-09/1370 від 12.10.2016 року заборгованість ДП "Донецька залізниця" перед позивачем станом на 01.10.2016 року склала 5814,68 грн.

Відповідно до акту звірки зваєморозрахунків ДП "НЕК "Укренерго" Луганські МЕМ з ДП "Донецька залізниця" Дебальцевська дистанція електропостачання за період з 01.01.2015року по 30.11.2015 року за відповідачем наявна дебіторська заборгованість у розмірі 5814, 68 грн. На даний час заборгованість не погашена.

Доказів оплати суми 5814,68 грн. відповідач суду не надав.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обовязковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов повністю доведеним позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 5814,68 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на чинному законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 296,44 грн.: за актами від 30.09.2014 року в сумі 17,13 грн. (за період з 11.10.2014 по 04.08.2016 року), від 30.09.2014 року в сумі 74,99 грн. (за період з 11.10.2014 по 04.08.2016року), від 31.10.2014 року в сумі 71,48 грн. (за період з 11.11.2014 по 04.08.2016року), від 30.11.2014 року в сумі 68,09 грн. (за період з 11.12.2014 по 04.08.2016року), від 31.12.2014 року в сумі 64,36 грн. (за період з 13.01.2015 по 04.08.2016року); інфляційні нарахування за актами від 30.09.2014 року в сумі 180,84 грн. (за період листопад 2014 року липень 2016 року), від 30.09.2014 року в сумі 793,60 грн. (за період листопад 2014 року липень 2016 року), від 31.10.2014 року в сумі 753,16 грн. (за період грудень 2014 року липень 2016 року), від 30.11.2014 року в сумі 691,16 грн. (за період січень 2015 року липень 2016 року), від 31.12.2014 року в сумі 629,03 грн. (за період лютий 2015 року липень 2016 року).

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3%річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобовязання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум в означені періоди.

Перевіривши за допомогою Інформаційно пошукової системи Ліга, суд дійшов висновку, що за вказаний період сума 3% річних за актами складає 296,33 грн.

Перевіривши за допомогою Інформаційно пошукової системи Ліга розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу, суд дійшов висновку, що за вказаний період сума інфляційних нарахувань за актами складає 3047,79 грн.

Приймаючи до уваги відсутність клопотання зацікавленої сторони - ДП "НЕК Укренерго", суд у відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума 3%річних в розмірі 296,00грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 3047,79грн., що заявлені позивачем до стягнення.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 253, 254, 509, 511, 526, 530, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" державного підприємстства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Бахмут Донецької області до відповідача - Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5814,68 грн., 3% річних у розмірі 296,00грн., інфляційних втрат в сумі 3047,79 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" державного підприємстства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Бахмут Донецької області (84501, Донецька область, м.Бахмут, вул. П. Лумумби, 97) заборгованість у розмірі 5814,68 грн., 3% річних у розмірі 296,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3047,79 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1344,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 16.11.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.11.2016року.

Суддя А.М. Осадча