Рішення № 62885482, 22.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2016 Справа № 904/8569/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 15 470,62 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-109 від 18.04.14р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність№ 10 від 19.09.16р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі відповідач) про стягнення 11 845,85 грн. основного боргу, 2493,60 грн. пені, 166,40 грн. 3 % річних, 964,77 грн. інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 1218/15-РО-5 купівлі-продажу природного газу від 15.12.2014 р. щодо своєчасної та повної оплати вартості обсягів газу у встановлений строк договором за період з січня по грудень 2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 р. по справі № 904/8569/16 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016 р. призначено розгляд справи на 22.11.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні основний борг визнав у повному обсязі, та просив задовольнити частково пеню в сумі 619,40 грн. (зменшити до 25 %), інфляційні втрати 872,46 грн. та 3 % річних 165,38 грн. з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.11.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець) укладено Договір № 1218/15-РО-5 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) за умовами п.1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтобаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 16,0 тис. куб. м.

Згідно п. 3.1.2. Договору визначено, що покупець до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У відповідності до п. 3.4. Договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до пункту 5.5. Договору загальна вартість природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3. Договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

В силу вимог п. 9.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (пять) років.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печаткам сторін і діє в частині реалізації газу з 31 грудня 2013 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Додатковими угодами: № 1 від 24.02.2015 р. № 2 від 16.03.2015 р., № 3 від 15.04.2015 р., № 4 від 22.05.2015 р., № 5 від 30.06.2015 р., № 6 від 22.07.2015 р., № 7 від 21.10.2015 р. та № 8 від 22.10.2015 р. внесено зміни щодо ціни на природний газ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач за період з січня по грудень 2015 року, здійснив поставку природного газу відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 28-40) на загальну суму 35 158,96 грн., які підписані між сторонами без зауважень та скріплені печатками сторін.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині оплати за поставлений природний газ виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем яка складає 11 845,85 грн., що і є причиною спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 11 845 85 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні та визнано відповідачем у відзиві на позов, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В пункті 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору, він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 2493,60 грн. (за період з 15.02.2016 р. по 18.05.2016 р.), яка передбачена договором і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційних втрат в розмірі 964,77 грн. (за період з 15.02.2016 р. по 31.03.2016 р.) та 3 % річних у розмірі 166,40 грн. (за період з 15.02.2016 р. по 18.05.2016 р.) Розрахунки яких судом перевірено та визнано такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі: 11 845,85 грн. основного боргу, 2493,60 грн. пені, 166,40 грн. 3 % річних, 964,77 грн. інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.

Доводи відповідача викладенні у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 11 845,85 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сорок пять грн. 85 коп.) основного боргу, 2493,60 грн. (дві тисячі чотириста девяносто три грн. 60 коп.) пені, 166,40 грн. (сто шістдесят шість грн. 40 коп.) 3 % річних, 964,77 грн. (девятсот шістдесят чотири грн. 77 коп.) інфляційних втрат, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України 23 листопада 2016 р.