Ухвала суду № 62885241, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/20229/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 826/8194/16 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування державної реєстрації постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просила визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію постанови НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.

На ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, ставиться питання про їх скасування та направлення справи на продовження розгляду розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування державної реєстрації постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 2798 від 30.09.2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року, позовну заяву залишено без руху, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього кодексу. Зокрема судом першої інстанції встановлено, що позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування державної реєстрації постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг із посиланням на конкретні норми законодавства у сфері публічно-правових відносин, які на думку позивача порушені відповідачем. Також позивачем не конкретизовано, якими діями відповідача та, якими положеннями оскаржуваної постанови порушено права саме позивача.

Згідно ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Невиконання позивачем вимог, встановлених до позовної заяви ст. 106 КАС України, є підставою для залишення позову без руху, оскільки перешкоджає суду прийняти позовну заяву до провадження.

Аналізуючи зміст позовної заяви колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування державної реєстрації постанови НКРЕКП із посиланням на конкретні норми законодавства у сфері публічно-правових відносин, які на думку позивачів порушені відповідачем. Зокрема, позивачем не конкретизовано якими діями відповідача та якими положеннями оскаржуваної постанови порушено права саме позивача. Отже позивачем не подано обґрунтування позовних вимог відносно відповідача, із посиланням на конкретні норми законодавства у сфері публічно-правових відносин, які на думку позивача порушені відповідачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, оскільки позивачем при зверненні з позовом не виконано вимоги ч. 1 ст. 106 КАС України, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про залишення позову без руху.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 826/8194/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: