Ухвала суду № 62885047, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/12703/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Загороднього А.Ф.,секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д.,

за участю представника відповідача Келемен І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області, правонаступником якого є Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про поновлення права чи законного інтересу працівника, які порушені роботодавцем при застосуванні законодавства про працю,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, з врахуванням уточнень та доповнень, про визнання посади внутрішнього аудитора Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про державну службу", пункту 11 "Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого Постановою КМУ від 28 вересня 2011 року №1001, та коду 2419,3 "Національного класифікатора професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327,такою, що відноситься до відповідної категорії державних службовців, визнання штатного розпису Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області за 2013, 2014, та 2015 року як такого, що затверджений з порушенням вимог "Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого постановою КМУ від 28 вересня 2011 року № 1001, "Національного класифікатора професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327 та Постанови КМУ від 12 березня 2005 року № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", зобов'язання Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області привести штатний розпис відповідно до вимог статей 1, 2 Закону України "Про державну службу", пункту 11 "Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого Постановою КМУ від 28 вересня 2011 року № 1001, та коду 2419,3 "Національного класифікатора професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327, шляхом виведення з штату посади «провідний фахівець-аудитор» та введення посади провідний державний аудитор з 01 квітня 2013 року, скасування наказу на призначення ОСОБА_5 на посаду провідного фахівця-аудитора від 01 квітня 2013 року №24-к, відновлення правового статусу державного службовця ОСОБА_5 шляхом видання наказу щодо призначення на посаду провідного державного аудитора з 01 квітня 2013 року, анулювання запису у трудовій книжці щодо призначення його на посаду провідного фахівця-аудитора та внесення виправного запису у трудову книжку щодо призначення на посаду провідного державного аудитора з 01 квітня 2013 року. Також просив вважати, що Головне управління ветеринарної медицини в Закарпатській області в порушення частини 3 статті 32 КЗпП України не повідомило його про те, що посада провідного фахівця-аудитора не віднесена до відповідної категорії державних службовців та відповідно має місце погіршення істотних умов праці щодо оплати праці, отриманні основної щорічної і додаткової оплачуваної відпусток та інших пільг у визначений законодавством термін, визнати, що внаслідок погіршення істотних умов праці ним була недоотримана матеріальна допомога та порушено право на отримання гарантованої щорічної відпустки тривалістю 18 календарних та додаткової оплачуваної відпустки тривалістю до 45 календарних днів, загалом 62 робочих дня, зобов'язання Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату втраченої заробітної плати внаслідок переведення на посаду провідного фахівця аудитора за період з 01.04.2013 р. по теперішній час, проведення розрахунку кількості днів недоотриманої щорічної основної та додаткової відпусток державного службовця з урахуванням днів відпустки, які були надані раніше у звичайному порядку з 01.04.2013 р. по теперішній час.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до незаконного залишення адміністративного позову без розгляду. Зокрема, зазначає, що припинення держаної служби в Головному управлінні ветеринарної медицини в Закарпатській області в порядку статті 30 Закону України «Про державну службу» або згідно вимог статті 36 КЗпП України шляхом загального звільнення з установи не проводилося, а тому дату, коли його перевели з посади провідного спеціаліста-ревізора на посаду недержавного службовця - провідного фахівця з внутрішнього аудиту, він не знав і не міг знати. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заперечення відповідача на касаційну скаргу мотивовані тим, що позивач звертався до органів державної влади щодо надання йому роз'яснень про віднесення чи не віднесення займаної ним посади до державної служби за два з половиною роки до подання позову до суду, а тому був належним чином обізнаний про правовий статус посади провідного фахівця з внутрішнього аудиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 особисто 01 квітня 2013 року написав заяву про переведення його на посаду провідного фахівця аудитора Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області.

Згідно з наказом Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області від 01 квітня 2013 року за № 24-к "Про переведення ОСОБА_5." позивача переведено з 1 квітня 2013 року з посади провідного спеціаліста-ревізора на посаду провідного фахівця з внутрішнього аудиту Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області, з чим позивач ознайомлений 01.04.2013р. особисто під підпис.

Наказ Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області від 01 квітня 2013 року за № 24-к "Про переведення ОСОБА_5." винесений на підставі заяви ОСОБА_5, Положення про Головне управління ветеринарної медицини в Закарпатській області, затверджене наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 10.07.2012р. №225, статті 32 КЗпП України та у зв'язку з введенням в дію нових структури та штатного розпису Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач ще у квітні 2013 року мав дізнатися, що посада, яку він займає з 01 квітня 2013 року та на яку його переведено на підставі його власноручно написаної заяви, не відноситься до державної служби, оскільки після 1 квітня 2013 року у нього була наявна щорічна відпустка у кількості 24 календарні дні відповідно до графіків відпусток працівників Головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області.

Так як із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 27 липня 2015 року, тобто по спливу більше двох років з дня, коли позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то у відповідності з статтями 99, 100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія Вищого адміністративного суду України погодитись не може, з огляду на таке.

Позовні вимоги ОСОБА_5 пов'язані з припиненням статусу державного службовця з 1 квітня 2013 року. Суди вважали, що про таку подію позивач повинен був знати, оскільки у 2013 році мав відпустку 24 календарні дні, тобто не як державні службовці.

Однак суди не врахували, що до 1 квітня 2013 року ОСОБА_5 перебував на посаді державного службовця і його відпустка обраховувалась пропорційно відпрацьованому часу на цій посаді, у зв'язку з чим могла становити більше, ніж 24 календарні дні.

Враховуючи наведене, фактично використана відпустка 24 календарні дні не може бути безумовною підставою для висновку про надання такої відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки», а не Закону України «Про державну службу».

Суди мали дослідити наявний в матеріалах справи графік відпусток на 2013 рік і з'ясувати, скільки точно календарних днів відпустки було визначено ОСОБА_5 на 2013 рік.

Про зміну статусу працівника і припинення позивачем державної служби можуть свідчити і інші чинники, які не досліджувались судами, зокрема,система і розміри оплати (заробітна плата, премії, надбавки тощо), обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу, повернення посвідчення державного службовця, якщо таке було видане інше, попередження у встановленні строки про зміну істотних умов праці, звернення ОСОБА_5 до органів держаної влади з приводу неправомірного позбавлення його статусу державного службовця.

Суди також не перевірили, чи є серед заявлених позовних вимог такі, на які згідно частини 2 статті 233 КЗпП України не поширюється строк звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду відповідно до частини 1 статті 227 КАС України є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Загородній А.Ф.