Ухвала суду № 62884789, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/36767/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: Смольського Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Полтавської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації від 24.122014 №80601002/2014/00082 та від 29.12.2014 №806010002/2014/00084, рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2014 №806000009/2014/000016/1 та від 29.12.2014 №806000009/2014/000017/1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Полтавською митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтовані рішення щодо її коригування та виставлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації від 24.12.2014 №80601002/2014/00082, від 29.12.2014 №806010002/2014/00084, рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2014 №806000009/2014/000016/1, від 29.12.2014 № 806000009/2014/000017/1.

У поданій касаційній скарзі Полтавська митниця Державної фіскальної служби із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга...

Cудами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.122013 між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Покупець) та "Transityre B.V." Нідерланди (Продавець) укладено Контракт №TSTH-FPM/2014-18, предметом якого є купівля великогабаритних шин в кількості відповідно до Додатку №1.

Відповідно до Розділу 4 Контракту первинна ціна товару - нових гумових шин "Michelin" 33.00 R51 XDR2 B4 E4R TL, включаючи ущільнювач, фрахт, страховку визначалася додатком №2 до контракту та становила 22376 дол. США за одиницю.

Додатковою угодою №2 від 01.08.2014 до Контракту сторони дійшли згоди про зміну ціни товару і визначили вартість товару у розмірі 21575 дол. США за одиницю.

Додатковою угодою №3 від 10.11.2014 до Контракту сторони встановили нові ціни на товар в періоді з 10.11.2014 по 31.01.2015 та відповідно до версії S3-2014 Додатку №2 Додаткової угоди № 3 від 10.11.2014 вказаного Контракту ціна товару зафіксована у розмірі 20784 дол. США за одиницю.

На виконання Контракту "Transityre B.V." згідно з міжнародною автомобільною накладною (CMR) №0207366 від 11.12.2014 поставлено шини у кількості 6 шт загальною вартістю 1247074 дол. США, виходячи із вартості 20784 дол. США.

Для митного оформлення шин гумових, нових, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більше як 121: -а/шина Michelin" 33.00 R51 XDR2 B4 E4R TL** - 12 шт., пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектора не типу "ялинка", з одним ущільнюючим кільцем (12 шт.), призначені для великовантажних кар'єрних автосамоскидів CATERPILLAR 785C, вантажопідйомністю 136 тон, мають сверхгибокий протектор для кам'янистого грунту, позивачем подано до митного органу митні декларації №№806010002/2014/203232 від 24 грудня 2014 року, №806010002/2014/203296 від 29 грудня 2014 року.

Разом з митними деклараціями позивачем подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, рахунки фактуру (інвойс) від 08 грудня 2014 року №12371001, від 03.12.2014 №ES-417366, №12371475 від 15.12.2014, пакувальні листи від 08 грудня 2014 року №455775/1, від 15.12.2014 №456103/1, страхові поліси №20 від 08.12.2014, №21 від 17.12.2014, зовнішньоекономічний договір з доповненнями, сертифікат про походження товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю №2719 від 10.12.2014, 17.12.2014, резервну позицію №915 від 26.07.2001, сертифікат походження товару загальної форми від 08.12.2014 №6765, №7008 віл 18.12.2014, каталог великих шин, лист від 07 квітня 2014 року №2014-04/461, лист від 01 грудня 2014 року №2014-12/16, лист б/н від 05 березня 2014 року, лист б/н від 06 березня 2014, лист відправника б/н від 03 березня 2014 року, лист отримувача від 05 березня 2014 року №603/4638, свідоцтво б/н від 11 січня 2012 року, технічний паспорт б/н, сертифікат якості від 08 грудня 2014 року, від 15 грудня 2014 року.

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом.

Рішеннями Полтавської митниці ДФС від 24.12.2014 №806000009/2014/000016/1 та від 29.12.2014 №806000009/2014/000017/1 митну вартість імпортованих товарів скориговано відповідно до статті 55 Митного кодексу України із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з дотриманням положень статті 59 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару грунтується на ціні додаткової угоди №2 від 01 серпня 2014 року договору №TSTH-FPM/2014-18 від 16 грудня 2013 року, враховуючи ЕМД від 18.08.2014 №№806010002/2014/202041.

На підставі зазначених рішень Полтавською митницею винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 24.12.2014 №806010002/2014/00082 та від 29.12.2014№806010002/2014/00084.

Вказуючи на протиправність рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних рішень про коригування митої вартості товару та, відповідно, винесених на їх підставі карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення як таких, що прийнято за відсутності належного обґрунтування з боку відповідача неможливості визначення митної вартості товару за основним методом на підставі документів, первинно наданих декларантом.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару обумовлена, за посиланням, відповідача, наявністю розбіжностей та неповних відомостей у первинно наданих декларантом на підтвердження митної вартості документах.

У той же час, судами попередніх інстанцій встановлено, що подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягали сплаті позивачем на користь продавця. Судами зазначено, що у поданих документах не встановлено розбіжностей, ознак підробки чи відомостей, що не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку відповідача наявності підстав для витребування додаткових документів з мотивів наявності сумніву щодо такої складної митної вартості як вартість упаковки.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка товарів здійснювалась на умовах СІР (перевезення і страхування оплачені до місця призначення) м. Комсомольськ, Полтавська область, Україна, тобто, товар поставлявся до місцезнаходження покупця у стані, придатному для розмитнення. Вказані умови поставки, окрім іншого, визначають, що оплату вартості тари, упаковки товарів, їх завантаження, транспортування, а також будь-які страхові платежі здійснює сторона-постачальник.

За вказаних обставин, враховуючи те, що витрати на упаковку товарів у спірних правовідносинах не є витратами, які понесені покупцем, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилання митного органу на необхідність виокремлення в рахунках №12371001 від 08 грудня 2014 року, №12371475 від 15 грудня 2014 року вартості ущільнюючого кільця.

Так само необґрунтованим є посилання відповідача в якості підстав для витребування додаткових документів на відомості, зазначені у висновку ТПП №П-180 від 18 грудня 2015 року, оскільки зазначений документ не є основним, який надається декларантом на підтвердження митної вартості відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Також, колегія суддів зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів під час судового розгляду справи не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, та не доведено наявності підстав для витребування у декларанта будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів погоджується із позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності рішень Полтавської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2014 №806000009/2014/000016/1 та від 29.12.2014 №806000009/2014/000017/1 та винесених на підставі них карток відмови в прийнятті митної декларації від 24.122014 №80601002/2014/00082 та від 29.12.2014 №806010002/2014/00084.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: