Ухвала суду № 62884550, 22.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хараджа Н.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року справа №263/7307/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м.Краматорськ, вул.Марата, буд.15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Куленка О.Д.,

розглянув у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 року у справі № 263/7307/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_3, в якому просив:

- визнати неправомірними дії інспектора роти №2 батальону УПП м.Маріуполя ДПП рядового поліції ОСОБА_3 зі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №037304 від 04.06.2016 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.36, ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП;

- скасувати постанову інспектора роти №2 батальону УПП м.Маріуполя ДПП рядового поліції ОСОБА_3 ПС3 №037304 від 04.06.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ч.2 ст.36, ч.1 ст.126, ч.1 сг.122 КУпАП (а. с. 2-4).

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2 (а. с. 44-45).

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі вказав, що постанова суду суперечить конституційним засадам презумпції невинуватості та вимогам ч.2 ст.71 КАС України. Зокрема зазначив, що висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, і внаслідок того, що не складався протокол про порушення правил дорожнього руху дії працівників патрульної служби щодо перевірки полісу обовязкового страхування не відповідають вимогам закону (а. с. 49-51).

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких стверджує, що доводи апеляційної скарги спростовуються відеоматеріалами та нормами законів, внаслідок чого просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін( а. с. 59 61).

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги разом з запереченнями на неї, перевірила їх за матеріалами справи, переглянула відеозапис правопорушення і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.06.2016 року інспектором роти №2 батальйону УПП м. Маріуполя ДПП рядовим поліції ОСОБА_3 в м. Маріуполі по пр. Миру, 64, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 037304 (а. с. 5).

Зі змісту зазначеної постанови встановлено, що позивач 04.06.2016 о 16 год. 20 хв. в м. Маріуполі по пр.Миру, буд.64, керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пп. «ґ» п.2.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і внаслідок чого на підставі ст. ст. 33, 284 КУпАП до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є факт вчинення позивачем порушення пп. «ґ» 2.1, п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху та як наслідок правомірність прийняття відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 037304 від 04.06.2016 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126, ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 статті 258 КУпАП).

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5 статті 258 КУпАП).

Отже, виходячи з наведених норм КУпАП, інспектором патрульної поліції правомірно зафіксовані зазначені правопорушення в постанові у справі про адміністративне правопорушення, без складання протоколу.

Відповідно до вимог пп.«ґ» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (п.2.4 ПДР).

За приписами ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1.10 ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

За приписами п.3.34 «Зупинку заборонено» п.3 Заборонні знаки розділу 33 ПДР забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

З метою всебічного та обєктивного дослідження обставин у праві судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні переглянуто відеозапис подій, зроблених 04.06.2016 за допомогою службових нагрудних відеокамер на одязі поліцейського, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на dvd-r диску Verbatim (а. с. 20).

За результатами перегляду відеозапису колегією суддів встановлено, що 04.06.2016 року позивач, керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200, рухаючись по пр.Миру, 64 в м.Маріуполі, незважаючи на дорожній знак 3.4 «Зупинку заборонено» зупинився в зоні дії цього знаку, тобто ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Факт вчинення зазначеного правопорушення підтверджує безпосередньо позивач і в позовній заяві та апеляційній скарзі, оскільки зазначає, що зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.4 «Зупинку заборонено» для того, щоб запропонувати свою допомогу працівникам патрульної поліції, які знаходились у транспортному засобі (а.с. 2, 50).

Твердження позивача в позовній заяві та апеляційній скарзі про те, що він зупинився вимушено, щоб запропонувати допомогу працівникам патрульної поліції, автомобілі яких перешкоджали руху автомобілю позивача саме в зоні дії дорожнього знаку 3.4 «Зупинку заборонено», спростовується відеозаписом з місця скоєння правопорушення, де позивач, спілкуючись з працівниками патрульної поліції під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення неодноразово зазначає, що зупинився в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», дружина вийшла з машини до універмагу, а він намагався вияснити у працівників патрульної поліції, де можна поставити на стоянку (припаркувати) автомобіль, тобто після вчинення правопорушення.

Крім того встановлено відсутність полісу (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що не заперечувалося позивачем.

Посилання позивача на неправомірність дій працівника патрульної поліції щодо перевірки полісу обовязкового страхування з огляду на те, що не складався протокол про порушення правил дорожнього руху є неприйнятними з огляду на приписи наведених вище пп. «ґ» п.2.1, 2.4 ПДР.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивач порушив вимоги п. 2.1 ПДР, оскільки у нього був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На підставі встановленних обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, спірна постанова ПС3 №037304 від 04.06.2016 року відповідачем прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи, норми матеріального закону, якими регулюються спірні відносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі постанова складена 22 листопада 2016 року

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 року у справі № 263/7307/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_4