Постанова № 62884398, 16.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року Справа № 813/3184/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняПерчак С.В.,

з участю представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення за результатами атестування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (надалі- позивач, ОСОБА_2Я.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Львівській області, оформлене протоколом 0П № 15.00035258.0034576 від 13.09.16р.;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції у Львівській області № 287 о/с від 05.10.16р. «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч.І ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

-поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника Сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що атестація його, як працівника поліції, проведена за відсутності правових підстав, визначених чинним законодавством та за відсутності відповідного рішення. Позивач був прийнятий на роботу в поліцію відповідним наказом на підставі поданої ним заяви без будь-яких застережень, відтак процедура атестування була проведена з грубим порушенням вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.15р. №1465, та Закону України «Про Національну поліцію».

Крім цього, атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, упереджено розглянула атестаційний лист та рекомендувала звільнити його зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач вказав, що згідно з атестаційним листом він позитивно характеризується, має достатній професійний рівень та, на думку безпосереднього керівництва, відповідає займаній посаді. Крім того, за весь час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач характеризується з позитивного боку, показуючи високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, фізичної підготовки, що ніколи не притягувався до дисциплінарної відповідальності., скарг громадян по відношенню до позивача не надходило, перешкод для подальшого проходження служби у Національній поліції немає. Вважає, що атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Львівській області при прийнятті оспорюваного рішення дійшла помилкового висновку про службову невідповідність ОСОБА_2, оскільки за сукупністю оцінки усіх обов'язкових критеріїв (згідно з п.п. З, 7, 8, 16 розділу IV Інструкції), підстав для такого висновку у комісії не було, докази щодо низьких показників хоча б одного із вищевказаних критеріїв стосовно позивача відсутні.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково зауважив, що на підставі оскаржуваного рішення (висновку) від 13.09.16р., відповідачем видано наказ № 287 о/с від 05.10.16р. «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції за п.5 ч. ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Вважає. що його звільнення є передчасним та незаконним, звільнення особи через службову невідповідність можливе лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення. В обґрунтування наведеного, вказав, що згідно з положеннями статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються діючим на даний час Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Відповідачем-1 не дотримано визначеної Дисциплінарним статутом процедури звільнення, а тому позивач вважає, що його звільнення було протиправним та таким, що вчинене з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення подані представником Головного управління Національної поліції у Львівській області, зміст яких полягає в наступному.

На час призначення ОСОБА_2 на посаду порядок атестування був відстній, у звязку з чим атестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в Національній поліції, в трму числі й позивач, перед прийняття на службу не проводилась. Атестація позивача проведена з метою оцінки його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив його службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Вважає спірне рішення атестаційної комісії та наказ про звільнення позивача з посади такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України № 1465 від 17.11.15р. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним

Відповідно до п.9 та п.12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» від 07.11.15р. №1о/с ОСОБА_2 призначено з 07.11.15р. на посаду старшого інспекторв Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, присвоївши йому спеціальне звання «капітан поліції».

Згідно з даними послужного списку ОСОБА_2, наказами ГУНП у Львівській області № 28о/с від 29.01.16р. та № 56о/с від 16.02.16р. позивача призначено з 01.02.16р. виконуючим обовязки начальника сектору, а з 16.02.16р. начальником сектора реагування патрульної поліції №2 Трускавецького відділення поліції Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області. При цьому, у звязку з призначенням позивача на вищу посаду атестування не проводилось.

Наказом відповідача-1 від 05.09.16р. №2071 «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» затверджено склад атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Львівській області.

13.09.16р. атестаційною комісією №5 Головного управління Національної поліції у Львівській області проведено атестування позивача, за результатами якого складено протокол ОП № 15.00035258.0034576 та прийнято відносно нього рішення: «Займаній посаді не відповідає. Підлягає звільнень зі служби в поліції через службову невідповідність».

Зі змісту вказаного протоколу засідання атестаційної комісії слідує, що під час проведення атестування комісією було досліджено: атестаційний лист від 05.09.16р., декларацію про доходи та послужний список позивача, інформаційну довідку Управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області від 05.09.16р. про проходження служби позивачем, довідку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

В протоколі також зазначено, що членами комісії ОСОБА_2 були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського, його мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

Рішення про невідповідність позивача займаній посаді прийняте комісією «у звязку з дуже низьким рівнем теоретичних знань та професійних якостей, особа не вірить в позитивні зміни реформи та відсутнє бажання вчитись та розвиватись».

Не погодившись з такими діями та рішенням відповідачів позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580 від 02.07.15р. (далі - Закон України №580-VIII), який набрав чинності 07.11.15р., та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.15р. №1465 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.15р. за №1445/27890 (надалі - Інструкція №1465).

За приписами пункту 9 розділу XI Закону України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на службу до поліції саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом. У свою чергу, для визначення їх відповідності таким вимогам, Законом передбачено можливість проведення атестування, мету, порядок та підстави якого викладено у статті 57 цього Закону.

Частиною першою статті 57 Закону України №580-VIII передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналіз положень Закону України №580-VIII дає підстави дійти висновку, що зазначений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестування поліцейських Законом не передбачено. Тому, будь-яку оцінку ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів поліцейських Національною поліцією України без настання обставин, визначених у частині другій статті 57 Закону України №580-VIII, слід вважати протиправною.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України №580-VIII атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України №580-VIII передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції №1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України №580-VIII.

Вказане узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України. Зокрема, абзацом другим пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.16р. №11 "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації" визначено, що зазначений у положенні перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено, тому будь-яка оцінка ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів поліцейських, що проведена Національною поліцією на власний розсуд, без настання обставин, визначених у ч.2 ст. 57 Закону є безпідставною і протиправною.

З матеріалів справи судом встановлено, що жодної з трьох підстав, передбачених ч. 2 статті 57 Закону України №580-VIII для атестування позивача не існувало.

Суд також звертає увагу, що статтею 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.12р. № 4312-VI визначені категорії працівників, які не підлягають атестації, зокрема згідно з частиною першою цієї статті не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Як вже зазначалось, позивача було призначено на займану посаду наказом ГУНП у Львівській області «По особовому складу» від 16.02.16р. №56о/с, а тому, в контексті вказаних положень, станом на 13.09.16р. ОСОБА_2 не входив до кола осіб, які підлягають атестуванню.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 58 Закону України №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 було призначено на посаду тимчасово та за умови подальшого проходження атестування.

Крім того, суд звертає увагу, що у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестування.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення атестування ОСОБА_2 є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 за результатами проведеного атестування позивача суд встановив, що відповідно до змісту атестаційного листа на ОСОБА_2, він характеризується безпосереднім керівником начальником Бориславського ВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_3 виключно позитивною оцінкою його особистих якостей, службових досягнень, професійного рівня, фізичної підготовки, фахових знань, результатів роботи. Згідно з висновком прямого керівника начальника ГУНП у Львівській області займаній посаді відповідає.

У позивача відсутні діючі дисциплінарні стягнення, що також повинно було б бути враховане атестаційною комісією. На поліграф позивач не скеровувався, тому за цим критерієм також вістудні негативні дані.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Суд звертає увагу, що атестаційна комісія в будь-якому разі повинна керуватися не лише якимось єдиним критерієм за своїм вибором чи бажанням, а всіма критеріями, зазначеними в п. 16 розділу IV Інструкції №1465 в їх сукупності. При цьому, чинним законодавством України не встановлено яких-небудь пріоритетів при врахуванні таких критеріїв, не визначено більш чи менш важливих критеріїв. Таким чином, комісія не може надавати переваги якимось одним показникам понад інші, а повинна об'єктивно врахувати всі відомості дані та прийняти зважене рішення, тобто, з адекватною оцінкою кожного критерію в їх єдності.

З матеріалів справи слідує, що атестаційною комісією при прийнятті оскаржуваного рішення не були в повній мірі враховані особистісні та фахові показники позивача і всі критерії, які в сукупності повинні братися до уваги при атестуванні.

З цього приводу суд зазначає, що документи, які досліджувались комісією та наявні в матеріалах справи не містять фактів неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем, низьких показників службової діяльності, негативної оцінки з професійної і фізичної підготовки, недбалого відношення позивача до службових обов'язків, а навпаки, позивач характеризується з позитивної сторони, та займаній посаді відповідає.

Висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результатів тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційного листа; матеріалів співбесіди; документів, що надійшли на запити атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Оскільки, негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність позивача займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465, і що за сукупністю усіх критеріїв позивач оцінюється як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв. Жодних доказів в обґрунтування мотивів прийнятого рішення відповідачами не представлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.09.16р. відносно ОСОБА_2, оформленого протоколом ОП № 15.00035258.0034576, яким позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність і підлягає звільненню зі служби в поліції є необґрунтованим, не підтверджується належними доказами, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Головного управління національної поліції у Львівській області від 05.10.16р. № 287 о/с «По особовому складу», в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», суд виходить з наступного.

Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає. Тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Як встановлено судом, підставою для звільнення позивача з займаної посади став висновок атестаційної комісії № 5 ГУНП у Львівській області від 13.09.16р.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача-1 щодо проведення атестації позивача та протиправність рішення відповідача-2 щодо невідповідності позивача займаній посаді, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню також і наказ відповідача-1 від 05.10.16р. № 287 о/с «По особовому складу», в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За положеннями пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95р. (зі змінами і доповненнями) затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доходи 863/68 від 31.10.16р. розмір грошового забезпечення позивача за серпень 2016 року становив 6220, 70 грн., за вересень 2016 року 5 972, 90 грн. В серпні та вересні 2015 року було 44 робочі дні. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 277, 13 грн. (6220, 70 грн.+ 5 972, 90 грн. : 44). З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 8 036, 77 грн.

Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у звязку з поновленням на посаді, становить 6 096, 80 грн.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення атестування ОСОБА_2.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.09.16р. відносно ОСОБА_2, оформленого протоколом ОП № 15.00035258.0034576, яким позивача визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність і підлягає звільненню зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції у Львівській області від 05.10.16р. № 287 о/с «По особовому складу», в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Поновити капітана поліції ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника Сектора реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 06.10.16р.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 8036 (вісім тисяч тридцять шість) гривень 77 копійок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6096 (шість тисяч девяносто шість) гривень 80 копійок звернути до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь Стецика 1102 (одну тисячу сто дві) гривні 40 копійок судового збору

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.