ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2016 р. Справа № 809/1060/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Дубінській І.В.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.07.2016 №09-04-105/130 та №09-04-105/131, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Прикарпатський експрес" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.07.2016 №09-04-105/130 та №09-04-105/131.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/130 від 21.07.2016 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято без зясування усіх обставин, які мали значення для її прийняття, оскільки, зазначення допущення до роботи працівника без оформлення трудового стажу не відповідає дійсності, так як ОСОБА_4 з 02.01.2015 проходив стажування у позивача. Протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/131 від 21.07.2016 обґрунтовано тим, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області не взято до уваги твердження позивача щодо часу звільнення ОСОБА_4, яке мало значення для строків виплати останньому заробітної плати.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та доповненні до позовної заяви (а.с.165-166). Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї правової позиції вказала, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просила відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Начальником Управління Держпраці у Івано-Франківській області, на підставі акту перевірки від 08.07.2016 №09-04-0052/337, встановлено порушення вимог частин першої та третьої статті 24, частини другої статі 48, статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, абзацу 2 пункту 1.1 глави І інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 (а.с.15-27).
Згідно висновку постанови №09-04-105/130 від 21.07.2016, з посиланням на встановлене позаплановою перевіркою, офіційно ОСОБА_4 був прийнятий на роботу в приватне підприємство "Прикарпатський експрес" з 10.02.2015 - наказ №5, а згідно наданої інформації ТДВ «Івано-Франківське ОПАС» він працював в приватному підприємстві "Прикарпатський експрес" з 03.01.2015 без укладеного трудового договору.
За висновком постанови №09-04-105/131 від 21.07.2016, в приватному підприємстві "Прикарпатський експрес" трудові книжки не ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад пять днів. ОСОБА_4 стверджує, що він подавав трудову книжку на підприємство, однак в журналі реєстрації трудових книжок відповідача відсутні відомості про одержання трудової книжки, відповідно запис в ній про прийом на роботу не зроблено. При звільненні ОСОБА_4 виплату всіх сум, що належали йому від підприємства проведено не в день звільнення 17.11.2015, а 17.12.2015. Приватне підприємство "Прикарпатський експрес" повний розрахунок з водієм автотранспортних засобів ОСОБА_4 проведено з 07.12.2015, а не в день звільнення 17.11.2015, однак при цьому йому не нараховано і не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У звязку з встановленими порушеннями, 21.07.2016 начальником Управління Держпраці у Івано-Франківській області, згідно підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзаців 2 та 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вирішено накласти на приватне підприємство "Прикарпатський експрес" штрафи, згідно постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/130 - у розмірі 43500,00 грн. (а.с.7-8), згідно постанови №09-04-105/131 - у розмірі 1450,00 грн. (а.с.9-10).
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Згідно частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, під час розгляду справи про накладення штрафу заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Однак, відповідачем не було досліджено лист стажування №2 від 02.01.2015, згідно якого ОСОБА_4 був направлений для проходження стажування з 03.01.2015 до 03.02.2015 та цивільно-правовий договір від 02.01.2015 про стажування пасажирських перевезень ОСОБА_4 за вказаний період (а.с.30-31).
Натомість, уповноваженими посадовими відповідача постанова про накладення штрафу особами №09-04-105/130 прийнята на підставі наданої інформації ТДВ «Івано-Франківське ОПАС» про те, що ОСОБА_4 здійснював перевезення на маршрутах, які обслуговував позивач.
При тому, що відповідачем не ураховано усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, інформація ТДВ «Івано-Франківське ОПАС» не доводить вчинення порушень приватним підприємством "Прикарпатський експрес" вимог частин першої та третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем не спростовано саме проходження стажування ОСОБА_4 у період з 03.01.2015 до 03.02.2015.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/130 від 21.07.2016 є необґрунтованою.
З приводу прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/131 від 21.07.2016 в розмірі 1450,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 48 Кодексу законів про працю України, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 1.1 глави І інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
У відповідності до статей 116-117 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до абзаців другого та шостого частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - пятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Згідно частини 1 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, жодних доказів проведення повного розрахунку в день звільнення позивача - 17.11.2015 та нарахування і виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку приватним підприємством "Прикарпатський експрес" не надано.
Таким чином, підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/131 від 21.07.2016 в розмірі 1450,00 грн. суд не вбачає.
На підставі наведеного, позов необхідно задовольнити у частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/130 від 21.07.2016, а у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/131 від 21.07.2016 слід відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь приватного підприємства "Прикарпатський експрес" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 652,50 гривень.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-04-105/130 від 21.07.2016.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь приватного підприємства "Прикарпатський експрес" (код 35901313) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код 39784625) частину сплаченого судового збору в сумі 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяГригорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 22.11.2016.
Судове рішення № 62884280, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/1060/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: