Постанова № 62884177, 08.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року

09 год. 40 хв.

Справа № 808/2780/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКМЕТ» до Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКМЕТ» (далі іменується – позивач) звернулось із адміністративним позовом до Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 13 вересня 2016 року №000137829402, яким зменшено суму податкового зобов’язання для цілей розділу V Податкового кодексу України по податку на додану вартість за період квітень, травень 2016 року на загальну суму 420021 грн., та зменшено суму податкового кредиту за квітень 2016 року в сумі 414092 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків контролюючого органу щодо встановленого завищення податкового кредиту внаслідок здійснення транзитних потоків за квітень 2016 року, який сформований за рахунок ризикових постачальників ТОВ «Сонкей». В свою чергу стверджує, що наявні у товариства первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Сонкей», та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність формування валових витрат. У зв’язку із викладеним вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення ґрунтується на протиправних висновках контролюючого органу, а відтак має бути скасовано.

Представник позивача у судове засідання 08.11.2016 не з’явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.11.2016 вих. № 1714/7/08-01-10-04-16 посилається на те, що перевіркою встановлено не підтвердження факту здійснення товарних операцій постачальником ТОВ «Сонкей» за період квітень 2016 року на адресу ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ». Тому, відображені в первинних документах господарські операції, які фактично не відбувались, не можуть надавати юридичної сили таким документам. З огляду на викладене, ТОВ «ВОСТОКМЕТ» неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. У зв’язку із цим, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 08.11.2016 з’явився представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» зареєстроване 16.10.2012 Запорізьким міським управлінням юстиції за адресою м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 8. Товариство взято на податковий облік в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 18.10.2012 за № 10580 та наразі перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ.

На підставі направлення від 23.08.2016 № 230, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, згідно наказу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.08.2016 № 444 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВОСТОКМЕТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Сонкей» за період квітень 2016 року, про що складено акт № 73/08-29-14-02-05/38415691 від 31.08.2016.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» вимог п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231 п. 44.1 ст. 44, п.п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкових зобов’язань по податку на додану вартість внаслідок здійснення транзитних потоків за період квітень, травень 2016 року на загальну суму ПЗ 420 021 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2016 року на суму ПДВ 419 781 грн., травень 2016 року на суму ПДВ 240 грн.; п.п. 14.1.36, п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит внаслідок здійснення транзитних потоків за квітень 2016 року в сумі ПК 414 092 грн., що сформований за рахунок ризикових постачальників ТОВ «Сонкей» (код ЄДРПОУ 39976995).

13.09.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001378291402, яким ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» зменшено суму податкового зобов’язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 420 021 грн. та зменшено податковий кредит в сумі 414 092 грн.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 № 0001378291402, ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» (покупець) та ТОВ «Сонкей» (постачальник) укладено договір поставки № 18/04 від 18.04.2016, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних та /або специфікаціях.

На виконання умов договору виписані видаткові накладні від 27.04.2016 № РН-00443 на загальну суму 319 691,40 грн., № РН-00444 на загальну суму 370 684,80 грн., № РН-00418 від 26.04.2016 на загальну суму 882 655,20 грн., № РН-00416 від 26.04.2016 на загальну суму 911 520,00 грн.

Оплата придбаного товару здійснена ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» частково шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Станом на 15.08.2016 заборгованість становить 250 939,70 грн.

Транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» із залученням ТОВ «Біз-інформа» (код ЄДРПОУ 40004529), що підтверджується долученими до справи копіями ТТН № 443 від 27.04.2016, № 444 від 27.04.2016, № 418 від 26.04.2016 та № 416 від 26.04.2016. У всіх ТТН місце навантаження – м. Дніпропетровськ, вул.. Білостоцького, 93, а пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 1.

Слід зазначити, що згідно договору оренди приміщень № 01/01/2015 від 01.01.2015 ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» орендувало у ТОВ «Стальконструкція-124» приміщення площею 500 кв.м., яке знаходиться в будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера В-2, інвентарний № 001) за адресою м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1 для використання в господарській діяльності згідно функціонального призначення приміщення. Отримання вказаного приміщення в оренду підтверджується копіями долучених до справи договору та акту приймання-передачі від 01.01.2015.

Придбаний товар в подальшому був реалізований ПАТ «Енергомашспецсталь» (видаткова накладна № 218 від 06.05.2016, ТТН № Р218 від 06.05.2016, видаткова накладна № 216 від 29.04.2016, довіреність № 666 від 28.04.2016, ТТН № Р216 від 29.04.2016), ДП «УНДКТІ «ДІНТЕМ» (видаткова накладна № 214 від 29.04.2016, довіреність № 93 від 27.04.2016), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (видаткова накладна № 210 від 27.04.2016, довіреність ОС № 104 від 22.04.2016, ТТН № Р210 від 27.04.2016, видаткова накладна № 209 від 27.04.2016, довіреність ОС № 104 від 22.04.2016, ТТН № Р209 від 27.04.2016).

В процесі розгляду справи представником позивача надані суду письмові пояснення контрагента – ТОВ «Сонкей» від 10.10.2016 вих. № 10/10/1 підписані керівником та посвідчені мокрою печаткою товариства. В цих поясненнях товариство посилається на те, що, згідно статутних документів ТОВ «Сонкей» займається наступними видами економічної діяльності: Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) код КВЕД 46.69; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами код КВЕД 46.71; оптова торгівля відходами та брухтом код КВЕД 46.77 та інше.

Також, в поясненнях зазначається, що для здійснення вказаної діяльності ТОВ «Сонкей» орендує 2 склади: один для зберігання товарів, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 93, а другий для зберігання паливно-мастильних матеріалів у м. Запоріжжя, вул. Базова, 9. Звертає увагу на те, що орендоване майно не відображається в податкових деклараціях, а тому податковий орган дійшов хибного висновку про відсутність приміщень у товариства. В період, за який здійснювалась перевірка, на підприємстві ТОВ «Сонкей» було оформлено 5 осіб, яких повністю вистачало для ведення господарської діяльності.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом з’ясовано та вказане відображено в акті перевірки, що проведені господарські операції позивача із його контрагентами призвели до істотних змін у структурі активів і зобов'язань ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ».

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про не підтвердження доводів контролюючого органу в частині наявності порушень між позивачем та його контрагентом ТОВ «Сонкей» у квітні 2016 року по спірним господарським операціям.

Посилання контролюючого органу на дефектність ланцюга постачання контрагентів ТОВ «Сонкей» суд дослідивши відхиляє, оскільки податковий орган вдався до аналізу лише квітня 2016 року. Тобто, далі, ніж встановлення обставин господарської діяльності контрагентів ТОВ «Сонкей» як за квітень 2016 року, місяць в якому відбулося постачання саме позивачу, контролюючий орган не перевіряв. Відтак, суд не може прийняти це як належний доказ відсутності постачання товару на адресу ТОВ «Сонкей» від його контрагентів, зокрема що могло відбуватись у попередніх податкових періодах.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ «Булвест» АД проти Болгарії» як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об’єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і об’єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12січня 2006 року зазначається: «... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов’язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати».

Схожа правова позиція міститься й у другому рішенні Суду ЄС від 6 липня 2006 року: «… якщо отримувач товару не знав і не міг знати, що купляючи товар, він бере участь в ухиленні від сплати податку, загальна система податкового права ЄС має трактуватися як виключаюча норму національного права, у відповідності до якої той факт, що угода купівлі-продажу товару вважається недійсною — як така що суперечить публічному порядку та вчинена продавцем на протиправних основах, — приводить до того, що платник податку втрачає право на податковий кредит ПДВ, який фактично ним було сплачено; у цьому відношенні не важливо, чи визнано угоду недійсною через шахрайство з ПДВ або через інші обманні дії… лише у випадку, якщо на підставі дослідження об’єктивних факторів буде встановлено, що товар поставлявся платнику податку, який знав або мав знати про те, що купляючи товар, він бере участь в угоді, пов’язаній з ухиленням від сплати податку, національний суд може відмовляти такому платнику податку в праві на податковий кредит».

В цьому контексті поняття «добросовісний платник», яке вживається в сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебуваю поза межами його впливу.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено в установленому ст.. 71 КАС України порядку, недобросовісність платника податку – ТОВ «НВФ «ВОСТОКМЕТ» у взаємовідносинах з ТОВ «Сонкей» та іншими контрагентами. Тому, доводи контролюючого органу про те, що товариство формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі первинних документів, які не мають юридичної силу є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки, контролюючого органу про порушення платником податків вимог п.п. 14.1.36, п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 13 вересня 2016 року №000137829402, слід визнати протиправним та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 13 вересня 2016 року №000137829402, яким зменшено суму податкового зобов’язання для цілей розділу V Податкового кодексу України по податку на додану вартість за період квітень, травень 2016 року на загальну суму 420021 грн., та зменшено суму податкового кредиту за квітень 2016 року в сумі 414092 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКМЕТ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 8, код ЄДРПОУ 38415691) судовий збір в розмірі 12 511 (дванадцять тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об’єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко