Ухвала суду № 62881969, 23.11.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/15466/16-ц провадження 2/201/3386/2016

УХВАЛА

23 листопада 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позову публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ВіЕйБі Банк» 08 листопада 2016 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак вказана позовна заява не відповідала вимогам п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути недоліки з додержанням вимог п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Ухвалу судді від 09 листопада 2016 року було отримано позивачем, згідно поштового повідомлення, 14 листопада 2016 року, в звязку з чим до суду було подано клопотання про усунення недоліків, про продовження строку для виконання ухвали від 09 листопада 2016 року, а також уточнену позовну заяву.

Згідно до ч. 1 ст. 67 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.

Статтею 72 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про, що повідомлено позивачів та надано їм строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, однак в супереч вище вказаного позивач вимоги ухвали не виконав.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

З урахуванням зазначеного та вище викладеного та враховуючи подане клопотання та уточнену позовну заяву, яку подано позивачем з метою усунення недоліків у позові, останнім не було у повному обсязі усунуто недоліки, яким не відповідала позовна заява, а саме: не було сплачено судовий збір у розмірі 53 498.38 грн. відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Крім того слід зазначити, що не можуть бути взяті до уваги посилання позивача, що останній звернувся до суду з вказаним позовом після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості), оскільки згідно рішення, що додано до заяви, з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 774 573,19 грн., однак у цьому позові позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості у розмірі 3566 558.95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто вказана сума заборгованості є більшою ніж була стягнута за рішенням суду, а тому доводи про те, що даний спір є немайновим з посиланням на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», є неспроможними, оскільки випливають з неправильного тлумачення зазначених в постанові роз'яснень застосування законодавства до спірних правовідносин, а саме: пунктом 6 абзац 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна. Із вказаних роз'яснень постанови Пленуму ВССУ випливає, що ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна, тобто у разі невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, заставодержатель може звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, і якщо ціна позову визначається розміром виконання, тобто заявлена в межах суми стягнутої за рішенням суду, то ці позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. В даному разі позивач визначив ціну позову, яка більша стягнутої суми за рішенням суду, ніж сума заборгованості в межах якої звертається стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, ці вимоги відносяться до вимог майнового характеру і судовий збір сплачується відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», розмір якого судом визначено вірно, крім того слід зазначити, що позивач у позовній заяві зазначає, що останнім сплачено 551, 20 грн. та несплачена сума судового збору залишається 826,80 грн., яку позивач не має змоги сплатити у встановлений строк, однак з урахуванням акту, що міститься в матеріалах справи та додатків, що додано до клопотання, позивачем не було сплачено судовий збір, оскільки на підтвердження зазначеного не було надано жодного доказу, а тому враховуючи вказане позивачем не було усунуто недоліки перелічені в ухвалі судді та вона не відповідає вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Також не підлягає задоволенню клопотання про продовження строку, оскільки відповідно до ч. 3. ст. 73 ЦПК України одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання, однак в супереч зазначеного останнім не було вчинено відповідних дій або подано документ чи доказ стосовно якого заявлено клопотання, а саме: сплачено судовий збір.

З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу у встановлений судом строк, тому згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.

Розяснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про продовження строку відмовити.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та позовну заяву подану з метою усунення недоліків у позові вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк», що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя