Вирок № 62881720, 22.11.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3653/16-к

(1-кп/199/246/16)

ВИРОК

іменем України

2016 року листопада місяця 22 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді - Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання - Войнової В.К.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016040630000870 від 11.03.2016, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська (м. Дніпро), громадянина України, українця, проживаючого цивільним шлюбом, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, з неповною середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого в квартирі АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 06.12.2001 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ст. 42, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 26.03.2004 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнено: 18.05.2006 з ВК № 26, умовно-достроково, невідбута частина покарання 10 місяців;

- 09.06.2008 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився: 18.12.2010 з ВК № 122 по відбуттю призначеного покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, -

за участю:

прокурора - Шевченко А.С.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, будучи раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, судимості за які не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, знову вчинив злочин проти власності на території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпро за наступних обставин.

Так, 09.01.2016 приблизно о 14:00 годині ОСОБА_1 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, знаходились по вулиці Скрябіна в місті Дніпро, де побачили раніше невідомого їм потерпілого ОСОБА_2, який в цей час проходив повз них. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито, в присутності інших осіб почав вимагати у потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти, на що останній не погодився. В цей момент ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, почали наносити своїми руками удари по рукам потерпілого, тим самим застосовуючи фізичне насильство і, в цей момент до них підійшов ОСОБА_5, який 25.05.2016 засуджений Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська (м. Дніпро) за ч. 2 ст. 186 КК України, який намагався зупинити конфлікт, але прийняв сторону ОСОБА_1 та невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Скрябіна в м. Дніпро, точної адреси встановити не представилось можливим, в той же час, діючи умисно, повторно, відкрито із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого спільно з ОСОБА_5, який 25.05.2016 засуджений Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська (м. Дніпро) за ч. 2 ст. 186 КК України та невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, знаходячись від потерпілого з лівого боку почав штовхати останнього зі сторони в сторону та наносити своїми руками удари по рукам потерпілого, тим самим застосовуючи фізичне насильство, вимагаючи при цьому мобільний телефон. В цей момент невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нанесла потерпілому удар в область потилиці твердим предметом, від якого останній втратив рівновагу та впав на землю обличчям вниз. Після чого ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_2, який лежав на землі без свідомості, забрав мобільний телефон марки «Alcatel» вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/34-542 від 25.02.2016, складає 1660.00 гривень, тим самим відкрито викрав чуже майно та з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому майновий збиток на вищезазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, визнав частково та суду пояснив, що 09.01.2016 приблизно о 14:00 годині перебуваючи в районі перехрестя вулиць Скрябіна та Павлоградської в місті Дніпро, зустрів 5-6 чоловік, які розпивали горілку, серед них був ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також потерпілий ОСОБА_2, та почав з ними спілкуватися. Із потерпілим ОСОБА_2 вони почали конфліктувати. Під час конфлікту розпочалася бійка між ним і потерпілим, під час якої він особисто схопив потерпілого ОСОБА_2 за курточку спереду та наніс йому 3-4 удари в область грудей, по корпусу та спину, але потерпілий залишився стояти на ногах. Їх підбігли рознімати, серед підбігши буї і ОСОБА_5 та ОСОБА_6, хтось наніс потерпілому удар по потилиці і він від цього удару присів. Коли потерпілий сидів навприсядки, ОСОБА_5 забрав у нього мобільний телефон і вони пішли до ломбарду на Фрунзенському, де здали мобільний телефон потерпілого за 400.00 гривень і ОСОБА_5 віддав йому 200.00 гривень за цей мобільний телефон, які він витратив на власні потреби.

З врахуванням часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в межах висунутого йому обвинувачення у вчиненні інкримінованого злочину, за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий, ОСОБА_2 суду пояснив, що 09.01.2016 він працював в районі вулиці Скрябіна в місті Дніпро, де зустрів трьох осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які випивали та запропонували і йому, він погодився, розмовляли про його роботу, а потім пішли до вулиці Скрябіна і Павлоградської міста Дніпро, де до них підійшли ще двоє чоловіків на ім'я ОСОБА_1 і «ОСОБА_17». ОСОБА_5 він дав свій номер телефону і запропонував телефонувати з приводу можливості отримати роботу. Попрощавшись із всіма чоловіками, він від них відійшов на відстань близько 20 метрів та його наздогнав «ОСОБА_17» і почав вимагати гроші на алкоголь. Оскільки у нього не було грошей він відмовив, тоді «ОСОБА_17» попросив дати йому мобільний телефон і намагався із застосуванням сили відібрати його. До них підійшов ОСОБА_1 та намагався прийняти участь у відібранні телефону, намагалися обидва бити його в обличчя та він відбивав їх удари руками. До них підійшов ОСОБА_5 намагався усіх заспокоїти та ОСОБА_1 перетяг його на свою користь і ОСОБА_5 також почав його бити. Він відбивав удари руками. ОСОБА_5 витяг у нього пістолет із кобури, ОСОБА_1 був ліворуч від нього, а «ОСОБА_17» спереду. Потерпілий вказав на те, що він отримав удар по потилиці ззаду, втратив свідомість і впав на землю. Коли опритомнів хвилин через 10, то ані мобільного телефону, ані пістолету, окулярів та шапки, при ньому вже не було, голова була розбита, куртка порвана. Лікування тривало 14 днів внаслідок отримання ним від дій обвинувачених черепно-мозкової травми. Хто саме його вдарив по голові він не бачив, це міг бути і ОСОБА_1 і хтось інший вказати точно він не може. ОСОБА_1 вимагав гроші і телефон та намагався розстебнути його куртку, бити по обличчю. Причиною конфлікту був грабіж, оскільки у грабіжників не було грошів на алкоголь, тому вони і вчинили грабіж . ОСОБА_6 разом із чоловіком на ім'я ОСОБА_7, до них не підходив, а на відстані метрів 20 намагався їх врозумити та разом із ОСОБА_7 пішов геть. Він впевнений, що мобільним телефоном заволодів саме ОСОБА_1, який вимагав у нього телефон.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що взимку 2016 року він у особи, на яку він вказав у залі судового засідання, а саме у обвинуваченого ОСОБА_1, на житловому масиві Фрунзенський придбав мобільний телефон марки «Alcatel» за 400.00 гривень. Більше ОСОБА_1 нічого не продавав. Раніше він ОСОБА_1 не знав, упізнання обвинуваченого згодом проводилося по фото за участі понятих, придбаний телефон він пізніше продав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що впізнання ОСОБА_1 проводилося по фото за участі свідка ОСОБА_8, у якого є кіоск по ремонту мобільних телефонів. ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка закладала та продавала мобільний телефон. Можливо є помилка у протоколі допиту ОСОБА_8, як свідка, стосовно пістолета, оскільки наявні два кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Крім пояснень потерпілого ОСОБА_2 та свідків: ОСОБА_8 і ОСОБА_9, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.01.2016, відповідно до якого ОСОБА_2 просив правоохоронні органи вжити заходи до невідомої особи, яка 09.01.2016 близько 14:00 години відкрито заволоділа його майном, знаходячись за адресою: вул. Скрябіна в місті Дніпропетровську (м. Дніпро);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2016, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, впізнав особу зображену на фото № 2, як таку, що 09.01.2016 близько 14:00 години, знаходячись за адресою: вул. Скрябіна в м. Дніпро, відкрито, шляхом застосування фізичного насильства, викрала його особисте майно, а саме: мобільний телефон марки «Alcatel». Особа, зображена на фото під № 2 - є ОСОБА_1;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.05.2016, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 у присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_12, впізнав особу зображену на фото № 2, як таку, що 09.01.2016 закладала мобільний телефон за грошові кошти 400 гривень. Особа, зображена на фото під № 2 - є ОСОБА_1;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/34-542 від 25.02.2016, відповідно до якого, ринкова вартість мобільного телефону марки «Alcatel 7041 D» станом на 09.01.2016 могла становити 1 660,00 гривень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2016, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника, понятих та судово-медичного експерта, знаходячись на місці скоєння злочину - перехресті вул. Скрябіна і Павлоградської в місті Дніпро вказав на обставини вчинення відносно потерпілого ОСОБА_2 09.01.2016 ним злочину разом зі знайомим ОСОБА_5;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2016, за участі потерпілого ОСОБА_2, понятих та судово-медичного експерта, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_2, знаходячись на місці скоєння злочину - перехресті вул. Скрябіна і Павлоградської вказав на обставини вчинення відносно нього 09.01.2016 злочину за участі ОСОБА_1 та двох невідомих;

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як такі, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинені повторно.

За наведених вище обставин суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду, а його дії були добре сплановані, мали активний і послідовний, насильницький характер, носили умисний характер, були вчинені за умови досягнення єдиного злочинного результату, спрямовані на відкрите заволодіння чужого майна у потерпілого ОСОБА_13

Судом достатньо дослідженні всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, які підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення. Порушень КПК під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, судом не встановлено.

Обставин, яки би свідчили про те, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і потерпілий ОСОБА_2 обмовляють обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено, оскільки як свідки, так і потерпілий, а також обвинувачений, кожен особисто, вказали суду про відсутність між ними будь яких відносин, які би стали підставою для обмовлення через неприязні стосунки.

Крім того, допитані в суді потерпілий ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, у розгляді справи не зацікавлені і підстав ставити під сумнів об'єктивність та невірність їх показів не вбачається.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази у своїй сукупності і взаємозв'язку є допустимими, достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім вищенаведеного, суд, проаналізувавши докази, що мають значення для правильного вирішення справи, давши їм відповідну оцінку, вважає за можливе постановити вирок суду без допиту свідка ОСОБА_14, від допиту якої відмовилася сторона захисту, не забезпечивши її прибуття в судове засідання, з огляду на вимоги ч. 2 ст.327 КПК України.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5, який пояснив суду, що він 09.01.2016 перебуваючи на перехресті вулиць Скрябіна і Павлоградської у місті Дніпро, намагався припинити конфлікт між двома малознайомими чоловіками та ОСОБА_2, якого ніхто не бив і нічого у потерпілого не вимагав. Покази свідка ОСОБА_5 спростовуються показами самого обвинуваченого ОСОБА_1, який вказав на обставини вчинення грабежу відносно потерпілого, показами особисто потерпілого ОСОБА_2, який вказав на обставини вчинення відносно нього відкритого викрадення його майна, поєднаного з насильством. Крім вказаного, обрана ОСОБА_5 позиція як свідка в даному кримінальному провадженні спростовується вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2016 відносно ОСОБА_5 де була встановлена його вина за подіями 09.01.2016 під час вчинення ним грабежу відносно потерпілого ОСОБА_2 Вирок відносно ОСОБА_5 був предметом перегляду судом апеляційної інстанції та залишений без змін 12.10.2016.

За вимогами ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З огляду на зазначене доводи потерпілого ОСОБА_2 про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 іншого складу кримінального правопорушення ані ж висунутого прокурором, спростовується показами самого ж потерпілого, який достовірно, як під час проведення слідчого експерименту за його участі, так і в судовому засіданні, не зміг вказати хто його вдарив ззаду по голові, що і призвело до втрати ним свідомості, у свою чергу орган досудового розслідування встановив, що саме невстановлена слідством особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) нанесла потерпілому удар в область потилиці твердим предметом, від якого останній втратив рівновагу та впав на землю обличчям вниз.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку про вірність кваліфікації дій обвинуваченого, що виразилися саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинені повторно.

У свою чергу в діях обвинуваченого ОСОБА_1, відсутній склад кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ст. 296 КК України, оскільки основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. У той час, як свідчать досліджені судом та покладені в основу вироку докази свідчать про те, що всі дії обвинуваченого ОСОБА_1 були добре сплановані, мали активний і послідовний, насильницький характер, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_2

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно, повторно, умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше тричі судимий за корисні злочини проти власності, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не працює, на утриманні має трьох малолітніх дітей ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_18.ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком яких у свідоцтвах про народження він не вказаний, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Крім вказаного, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 умисно вчинив тяжкий злочин, який належить до небезпечних корисливо-насильницьких злочинів, що вказує на зухвалу поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості. Що вказує на відсутність підстав для застосування до нього вимог ст. 69 КК України та ст. 75 КК України, оскільки перевиховання обвинуваченого можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства.

Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, згідно ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Суд не відносить каяття обвинуваченого ОСОБА_1 до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки навіть говорячи в суді про своє каяття, обвинувачений, дійового каяття не проявив, про вчинене не жалкував, а щире каяття, характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Однак вказане у суб'єктивному ставленні обвинуваченого до вчинено ним злочину відсутнє.

Крім вказаного, суд не відносить до обставин, що пом'якшують покарання, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_18.ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6, оскільки батьком цих дітей у свідоцтвах про народження він не вказаний.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 69 КК України, потерпілий при призначенні покарання покладався на розсуд суду, обвинувачений просив суд суворо не карати, захисник просила суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що особа обвинуваченого ОСОБА_1, є небезпечною для суспільства, суд враховує відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченому, дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який останній вчинив умисно. З огляду на вказане, суд, прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/34-542 від 25.02.2016) в сумі - 245.52 гривень.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 18.03.2016 до 22.11.2016 року включно, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015) один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/34-542 від 25.02.2016) в сумі - 245.52 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Дяченко

22.11.2016