КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6860/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ісаєнко Ю.А.
Оксененка О.М.,
при секретарі: Нікітіній А.В.
за участю:
представника позивача Білик А.А.
представника відповідача Гончаренка Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001561306 від 05.02.2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що на підставі направлень №2513/26-15-22-02-18, №2504/26-15-22-02-18, №2503/26-15-22-02-18, виданих 24.11.2015 року Головним управлінням ДФС у м. Києві, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.14.
За результатами перевірки складено акт №6/26-15-13-06-02/36676934 від 14.01.2016 року, яким встановлено наступні порушення ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал»:
- п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2218625,00 грн., в тому числі по періодах: рік 2013 на суму 2101042,00 грн., рік 2014 на суму 117583,00 грн;
- п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 15202374,00 грн., у тому числі по періодах: рік 2013 на суму 15202374,00 грн;
- п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020 та Наказом міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49 та пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за І-ІV кв. 2013 року, І-ІV кв. 2014 р.
На підставі Акта перевірки податковим органом 05.02.2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001561306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток фінансових установ на загальну суму 2773281 грн.;
- №00015711306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб по виплатах доходу у вигляді дивідендів на загальну суму 19002968 грн.
Вказані рішення оскарженні позивачем в адміністративного порядку, внаслідок чого, ДФС України прийнято рішення №7993/6/99-99-10-01-01-25 від 11.04.2016 року, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2016 року №0001571306, а податкове повідомлення-рішення №0001561306 залишено без змін.
Зазначене податкове повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки позивач вважає його протиправними.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не повною мірою погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011р. №742/11/13-11 зазначає, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Так, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).
Отже, формування платником податку витрат, що приймають участь у визначенні об»єкта оподаткування податком на прибуток, допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманого товару у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до обігово-сальдової відомості по рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» станом на початок перевіряємого періоду (01.01.13) на балансі Товариства обліковувались векселі на загальну суму 7775131,00 грн., емітентом яких є АТ «Львівський хлібзавод №1» та АТ «Львівський хлібокомбінат», придбання векселів відбулось на загальну суму 9977940,00 грн.
В подальшому, на підставі наказу від 31.12.2013 року «Про уцінку векселів» позивачем проведено уцінку векселів АТ «Львівський хлібзавод №1» та АТ «Львівський хлібокомбінат» на 100% від їхньої балансової вартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» згідно наказу МФУ №91 від 26.04.2000 року, про що відображено списання векселів станом на 31.12.13 в бухгалтерському обліку по рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».
Як вбачається з акта перевірки, податковим органом зроблено висновок, що операція щодо списання векселів на загальну суму 9 977 940 грн., що відображено в бухгалтерському обліку, не є уцінкою векселів, а підлягає включенню до складу інших доходів Товариства за 2013 рік у відповідності до вимог п.п. 135.5.15 Податкового кодексу України.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 159.5.2 п. 159.5 ст. 159 Податкового кодексу України у разі якщо за висновком відповідного уповноваженого органу, визначеного підпунктом 159.3.5 пункту 159.3 цієї статті, обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору) мають тимчасовий характер і не впливають на спроможність дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор може надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості. Якщо дебітор не погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законом, доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної заборгованості.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач маніпулює лише другою частиною вказаного пункту Податкового кодексу, проте не звертає увагу на першу частину, які тільки в цілому і утворюють норму Податкового кодексу. Крім того, слід наголосити, що вказана норма міститься у ст.159 Податкового кодексу «безнадійна та сумнівна заборгованість», таким чином, очевидним є і предмет її правового регулювання.
При цьому, відповідачем не доведено наявність обставин, про які йдеться у п.п. 159.5.2 п. 159.5 ст. 159 Податкового кодексу України, тому податковий орган безпідставно зазначив про виникнення у позивача обов'язку збільшити доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на підставі цієї норми кодексу.
Відповідно 14.1.11. Податкового кодексу України (в редакції станом на дату проведення перевірки, яка, навіть, є біль розширеною ніж та,що існувала на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
Отже, для віднесення сум зобов'язань до безнадійної заборгованості мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у п.п. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Таких правових підстав судом апеляційної інстанції не виявлено.
Особливістю простого векселя є те, що боржником завжди є векселедавець. Сума грошових коштів, яку має отримати векселедержатель - ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» -за векселем не відповідає жодній з визначених у вказаних вище положеннях Закону ознак. Більш того, вважати таку суму заборгованістю до виникнення у векселедержателя (позивача) права на отримання суми за векселем, підстави відсутні, також відсутні правові підстави для збільшення кредитором доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 30.11.2015 року у справі К/800/24360/13.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» 12.02.2013 року надійшли листи від ПАТ «Львівський Хлібзавод №1» та ПАТ «Львівський Хлібокомбінат», в яких повідомлялось про визнання заборгованості , що виникла за простими векселями, виданими 08.09.2009 року, з гарантуванням погашення у грудні 2013 року.
Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Письмове визнання боргу та прохання перенести строк розрахунків, згідно умов вищезазначеної статті є обставинами, які переривають перебіг позовної давності.
Таким чином, кредиторська заборгованість ПАТ «Львівський Хлібокомбінат» та ПАТ «Львівський Хлібзавод №1» перед ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» продовжує існувати, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем передчасно та безпідставно до даних правовідносин застосовані п.135.5.15, ст.135, п.159.5.2 ст.159 Податкового кодексу України.
Щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за рахунок збитків за 2011 р. на суму 753 321 грн. суд виходив з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що у 2013 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої 02.12.2013 видані податкові повідомлення-рішення № 0000252202, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 753 321 грн. , та № 0000262202, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 266 795 грн.
Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2014, яке набрало чинності, податкове повідомлення-рішення № 0000 262202 від 02.12.13 р. скасовано в частині донарахування зобов'язань з податку на прибуток в сумі 746 799,00 грн.
Тобто, судовим рішенням частково підтверджено правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за рахунок збитків за 2011 рік, тому, враховуючи відсутність у суду повноважень щодо розрахунку сум податкових зобов'язань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування за рахунок збитків за 2011 рік, як від'ємне значення оподаткування попереднього звітного року, в деклараціях з податку на прибуток за 2013-2014 роки.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що протягом перевіряємого періоду між ТОВ «КУА «Прімоколект - Капітал» та ФОП ОСОБА_5 було укладено ряд договорів про надання консультаційних послуг, відповідно до умов яких ФОП ОСОБА_5 зобов'язався надати Замовнику консультаційні послуги у сфері навчання персоналу на тему «Ефективний керівник», «Підвищення управлінських компетенцій», «Ефективні кроскультурні комунікації».
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт за 2013-2014 р. загальна сума наданих послуг становить 72 250 грн.
На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано: договори, акти виконаних робіт, інформаційні матеріали, короткий звіт за результатами навчання проведеного 13-14 квітня 2013 р. тощо.
Крім того, 22.01.2014 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та СПД ФО «ОСОБА_6» укладено Договір про надання послуг №01/22012014, відповідно до змісту якого Виконавець зобов'язався надати послуги щодо технічного забезпечення підготовки та проведення Конференції КУА.
Загальна сума наданих послуг з урахуванням змін до Договору становила 112 000 грн. Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, договорами та актами виконаних робіт, примірником запрошення на участь у конференції, програмою проведення конференції, примірником розповсюджених матеріалів.
Також, між позивачем та ПП «Ліберті Д.Г» та ПП «Мовна школа» укладено договори на проведення навчання англійської мови персоналу підприємства.
На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано: договори та акти виконаних робіт, примірник сертифікату, примірник навчальних матеріалів, розклад занять по групах та ін.
Крім цього, 03.06.2014 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_8 укладено договір про надання послуг №1/3/06/14, предметом якого є надання послуг з консультування з питань комерційної діяльності у період 21- 22.06.2014 р.
12.08.2014 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_8 укладено договір про надання послуг №2/12/08/14. Відповідно до предмету договору, виконавець зобов'язалась надати КУА послуги з консультування з питань комерційної діяльності у період з 30 по 31.08.2014 р.
Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт за 2014 р.
01.10.2014 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_9 укладено договір про надання послуг №8, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_9 зобов'язався надати Товариству послуги з проектної діяльності.
Факт надання послуг на суму 134 700,00 грн. підтверджується актами наданих послуг №1 від 03.11.14 р. №2 від 03.12.14 р., №3 від 10.12.14 р та №4 від 29.12.14 р.
На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано: детальний перелік та опис послуг наданих виконавцем та оформлених у вигляді додатків до наданих послуг, які зокрема містять інформацію про формування текстового опису процесу, порядок збору інформації від постачальників замовлених позицій та аналіз умов поставок; порядок узгодження із замовником необхідних критеріїв по проведенню тендерів по вибору підрядників на різні види робіт; аналіз ринку програмного забезпечення Soft Collection; аналіз пропозицій постачальників, розробку та впровадження інших внутрішніх регламентуючих документів (положень, методик, інструкцій, політик), тощо.
01.08.2012 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «КУА «Авенір-інвест» укладено Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №3 від 01.08.2012, відповідно до умов якого ТОВ «КУА «Авенір-інвест» зобов'язувався надавати Товариству інформаційно-консультаційні послуги, що пов'язані з супроводом діяльності Товариства на фондовому ринку України та двох (корпоративних і пайовий) венчурних інвестиційних фондів під управлінням Товариства.
Послуги (консультації) за даним договором надавалися в усній і письмовій формі, у формі електронних листів на адреси офіційних представників Товариства, про що було зазначено у п.1.3 відповідного договору.
Розділом 2 даного Договору встановлювався порядок оплати винагороди у формі щомісячної абонентської плати у розмірі 7 000 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг.
Також, між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_10 укладено Договір від 20.02.2013р. про надання послуг № ВК-1303-01 (інформаційно-консультаційні послуги, на тему: оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скорингових моделей від продажу до стягнення); Договір від 05.03.2013р. про надання послуг №ВК-1303-02 (інформаційно-консультаційні послуги, на тему: оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей від продажу до стягнення); Договір від 07.10.2013р. про надання послуг № ВК-3110-01 (інформаційно-консультаційні послуги, на тему: оптимальне управління кредитним портфелем із застосуванням скоригованих моделей від продажу до стягнення, а також використання методів статистичного аналізу та моделювання в колекшн).
Факт надання послуг за даними договорами підтверджується актами виконаних робіт на суму 76 643,5 грн.
06.02.2013 року між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ River Wolf Communications OU укладено Договір №2013ЕV10, відповідно до умов якого були надані послуги з участі у Банківській Конференції «Міжнародна Банківська Конференція та виставка банківських технологій», послуги по підготовці інформаційних матеріалів для участі в Конференції, послуги по підготовці презентації на виставковому стенді, баннер та інформаційно-ознайомчі брошурки щодо діяльності товариства.
На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано: договір, акти виконаних робіт, виставлені рахунками від ТОВ River Wolf Communications OU, брошура щодо тематики «Міжнародна Банківська Конференція та виставка банківських технологій».
14.01.2013р. між ТОВ КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_11 укладено договір про надання послуг №14/01-13 (інформаційно-консультаційні послуги з рекламних питань).
Факт належного виконання умов Договору підтверджується актами наданих послуг за період лютого по травень 2013 р. Зокрема до переліку наданих послуг включено: організація та виготовлення рекламних аудіо- роликів, розробка й створення сайтів, проведення та дослідження ринкової ніші, написання аналітичних статей та ін.
15.04.12 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ФОП ОСОБА_12 укладено договір про надання послуг з транспортного обслуговування. Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 2 263,42 грн.
Крім того, між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «Работа Інтернешнл» у 2013 році укладено договір, відповідно до якого останнє зобов'язалось надати позивачу послуги щодо пошуку персоналу, доступу резюме та розміщення вакансій на сайті work.ua, виконання якого підтверджується наданими актами здачі прийняття робіт
Поряд з цим, у 2014 році ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» уклало з ФОП ОСОБА_13 договір, відповідно до якого виконавець зобов'язувався надати Товариству послуги щодо публікацій вакансій на сайті work.ua, що також підтверджується актами здачі прийняття робіт на загальну суму 28 222,22 грн.
Співпраця позивача із зазначеними контрагентами підтверджується листами ФОП ОСОБА_13 та ТОВ «Работа Інтернешнл», отриманих у відповідь на запит позивача., щодо співпраці за період 2013-2014 р.
Також, 29.07.2013 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «Телент Едвайзорс» укладено Договір №GHL/29-7 про надання консультаційних та інформаційних послуг (дослідження ринку спеціалістів та підбору кандидата на вакантну посаду у ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал»).
Факт надання вищенаведених послуг підтверджується актом про надані послуги від 20 грудня 2013 р. на суму 102 432,00 грн. Так за результатами наданих послуг, відповідно до наказу № КУА/К-24091 від 24.09.13р. п. Петрук Л.О. була прийнята на посаду першого заступника фінансового директора із випробувальним терміном 6 місяців. Крім того, на підтвердження наданих послуг до податкової перевірки надано ділову переписку з ТОВ «Телент Едвайзорс», а також висновки щодо кандидата п. Петрук Л.О.
02.07.2013 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «Кор Солюшн» укладено договір про надання послуг № 02/07-13, відповідно до якого, «Кор Солюшн» зобов'язалось надати КУА послуги з питань оцінки і розвитку сильних сторін керівників.
Факт наданих послуг підтверджується відповідними актами виконаних робіт, складених у серпні 2013 р., та матеріалами, які використовувалися під час проведення консультацій.
01.04.2012 р. між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та СПД-ФО ОСОБА_15 укладено договір про надання послуг №01/04/2012, відповідно до якого, виконавець зобов'язався надати позивачу інформаційно-консультаційні послуги із юридичних питань.
До переліку наданих послуг входило: перевірка на відповідність законодавству внутрішніх документів Товариства, (заяви, запити, довідки, договори та ін.)., представляти інтереси КУА в державних органах, інформувати про зміни в законодавстві, здійснювати судово-претензійну роботу, надавати усні та письмові консультації та ін.
Факт наданих послуг на суму 184 250 грн. підтверджено актами виконаних робіт за період з січня по жовтень 2013 р.
На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано: примірник розроблених відповідей на запити боржників, примірник позовних заяв, заперечень та клопотань, розроблених ФОП ОСОБА_15 в конкретних судових справах, примірник укладених за участю виконавця господарських договорів, поданих скарг та інших документів.
На погляд судової колегії, суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів вищезазначені первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом першої інстанції встановлено, що послуги отримані позивачем за фінансово-господарськими взаємовідносинами з контрагентами були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.
Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача та надані ним докази відповідачем суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, те що ними не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано реальність вищенаведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Водночас, лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.
Крім того, відповідно до Закону України від 15.03.2001 №2299 «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (із змінами та доповненнями, далі - Закон) компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія); діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ІСІ шляхом емісії цінних паперів ІСІ з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами Комісії.
Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності (ст. 22 Закон №2299).
Пунктом 1.1. Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування (далі - Положення), що затверджене Рішенням ДКЦПФР № 196, від 02.07.2002р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2002 року за №600/6888, встановлено вичерпний перелік витрат, що можуть відшкодовуватися/сплачуватися за рахунок активів ІСІ.
Водночас, п. 1.3. Положенням встановлено, що інші витрати, не передбачені пунктом 1.1, а також витрати, що перевищують розмір, установлений пунктом 2.10 (а саме 5% середньорічної вартості чистих активів) цього Положення, здійснюються компанією з управління активами за власний рахунок.
Згідно п. 2.10 Положення витрати (крім винагороди та премії компанії з управління активами, податків та інших обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством) не повинні перевищувати 5% середньорічної вартості чистих активів ІСІ протягом фінансового року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у випадку, коли позивач здійснює витрати, які не входять у наведений перелік та/або перевищують вищевказаний ліміт, задля ІСІ (фонду), вони, згідно зі ст.138 Податкового Кодексу України, становлять витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування її основної діяльності.
Крім того, судом першої інстанції наголошено, що пп. 153.13.10 п. 153.13 ст. 153 ПК України, встановлено обмеження на його застосування до ІСІ, а саме «Особливості оподаткування діяльності, що здійснюється за договорами управління майном не поширюються на операції з управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону».
Отже, витрати, що понесло ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» для здійснення діяльності з управління активами, є витратами, спрямованими на забезпечення її основної діяльності і підлягають включенню до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування без будь-яких обмежень.
Разом з тим, 13.02.2013 між ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та ТОВ «ІБК «Оберіг» укладено договір про надання послуг №130205, відповідно до якого, виконавець зобов'язався виконати роботи та надати послуги щодо технічного забезпечення, декорування, транспортного забезпечення, відео трансляції, виступу артистів на корпоративній вечірці «Замовника».
Відповідно до акту виконаних робіт виконавцем надано послуги та виконані роботи по технічному забезпеченню підготовки та проведення корпоративної вечірки на суму 64703,40 грн.
Проте, відповідно до п. 139.1.1. ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).
Проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження використання вказаних послуг в господарській діяльності, колегія суддів приходить до висновку про непідтвердженість цього факту.
Таким чином, отримані послуги по взаємовідносинах позивач з ТОВ «ІБК «Оберіг» не підлягають включенню до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві №0001561306 від 05.02.2016 року на суму 15 368 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн., в тому числі за основним платежем - 12 294 грн. та штрафними санкціями - 3 074 грн. (згідно розрахунку, наданого представником відповідача), - є законним та обгрутованим і скасуванню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, тому постанова суду підлягає частковому скасуванню щодо задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві №0001561306 від 05.02.2016 року на суму 15 368 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн., в тому числі за основним платежем - 12 294 грн. та штрафними санкціями - 3 074 грн., - скасувати.
В задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанова в повному обсязі складена 21 листопада 2016 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Ю.А.Ісаєнко
О.М.Оксененко
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.
Судове рішення № 62880062, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/6860/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: