Постанова № 62880014, 16.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 359/4879/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Борець Є.О.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 26 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання визначити тривалість стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, призначити та виплачувати пенсію за віком,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача, що полягали у відмові у призначенні позивачу пенсії за віком; скасування рішення відповідача № 2892 від 07 вересня 2015 року та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 08 червня 2015 року.

В ході розгляду адміністративної справи у суді першої інстанції позивачем доповнено позовні вимоги, а саме просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 4296 від 23 грудня 2015 року; зобов'язати відповідача зарахувати в трудовий стаж позивача навчання по професії електрогазозварювальника з 01 вересня 1973 року по 13 липня 1976 року, роботу на цій посаді з 19 липня 1976 року по 1 листопада 1976 року, проходження строкової служби в Радянській Армії з 09 листопада 1976 року по 30 листопада 1978 року, роботу на посаді електрогазозварника з 20 лютого 1979 року по 01 червня 1979 року, роботу на посаді електрогазозварника з 21 червня 1979 року по 23 вересня 1985 року та з 23 вересня 1985 року по 01 липня 1994 року; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 23 вересня 2015 року.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 26 вересня 2016 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення відповідача № 4296 від 23 грудня 2015 року. Зобов'язав відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 24 вересня 2015 року.

У задоволенні адміністративного позову в частині інших вимог відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 26 вересня 2016 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується копією паспорта, яка міститься в матеріалах справи.

24 вересня 2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач своїм рішенням № 4296 від 23 грудня 2015 року відмовив позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Список № 1 чи Список № 2 (далі - Списки), що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України № 41 від 01 вересня 1992 року.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як убачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, відповідно до трудової книжки позивач має більше 30 років загального стажу, а стаж його роботи газозварником та газоелектрозварником перевищує 12 років 6 місяців.

Відповідач у своїй відмові зазначає, що позивач має 39 років 11 місяців 9 днів трудового стажу, проте стаж роботи позивача за списком № 2 становить 2 роки 10 місяців 24 дні. Оскільки період роботи з 22 серпня 1992 року по 01 липня 1994 року на підприємстві ДП «Науково-дослідний інститут «КВАНТ» не зараховується до пільгового стажу, так я не надано наказів про результати проведеної атестації робочих місць на підприєстві. Також не зараховується період роботи з 01 березня 1986 року по 31 грудня 1987 року в зв'язку з тим, що в карточці форми П-2 зазначено доплата за сумісництво посади слюсара-сантехніка, а в період роботи з 28 жовтня 1988 року по 31 грудня 1989 року вказано посаду бригадира.

Суд звертає увагу, що в трудовій книжці позивача у період роботи з 01 березня 1986 року по 31 грудня 1987 року, та з 28 жовтня 1988 року по 31 грудня 1989 року не зазначено посад за сумісництвом.

Що стосується періоду роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 01 липня 1994 року, то матеріали справи не містять підтвердження проведення атестації робочих місць на підтриємстві. Проте, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що трудовий стаж позивача до 22 серпня 1992 року, відповідно до трудової книжки, перевищує 12 років і 6 місяців спеціального стажу.

А отже, оскільки до ст. 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, професії на яких працював позивач відносяться до Списку № 2, спеціальний стаж, без врахування періоду за який відсутні докази проведення атестації, перевищує 12 років і 6 місяців, то колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач має право на пенсію, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію позивачу за віком з 24 вересня 2015 року, то колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Частиною 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Зважаючи на те, що заява до відповідача подана позивачем 24 вересня 2016 року, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 жовтня 2016 року, а не з 24 вересня 2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте із порушенням норм процесуального права, а тому його рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 26 вересня 2016 року змінити шляхом викладення 3 абзацу резолютивної частини даної постанови у наступній редакції: «Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 01 жовтня 2015 року».

В решті постанову Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 26 вересня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Шелест С.Б.