Ухвала суду № 62880004, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/6703/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвина Т.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.,В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаршина В.М. - представника виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, в якому просила суд:

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23.09.2015 року № 241 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гаршиним В.М. - представником виконавчого комітету Чернігівської міської ради, подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки, на думку скаржника, пунктом 3 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 241 від 23.09.2015 року було скасовано не самі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції частини власного нежитлового приміщення для магазину непродовольчих товарів та будівництва. окремого входу на другий поверх із допоміжними приміщеннями по АДРЕСА_1 на орендованій земельній ділянці, а лише пункт рішення виконавчого комітету про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідно до ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення об'єкта будівництва, зміни до цих умов та обмежень можуть вноситись тільки за згодою замовника.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком С.М., зареєстрованого в державному реєстрі за номером № 4144, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить частина нежитлової будівлі площею 99,7 кв.м, що становить 1/24 частину нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1.

На підставі договору оренди земельної ділянки № 3905 від 27 вересня 2011 року, Позивачеві передано в строкове платне користування земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0276 га для обслуговування та експлуатації власного нерухомого майна.

З метою встановлення порядку користування спільними приміщеннями між співвласниками нежитлової будівлі за вказаною адресою було укладено договір про встановлення сервітуту від 28 грудня 2011 року зареєстрованого в державному реєстрі за номером № 2483, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. та надана нотаріально посвідчена згода співвласників будівлі ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо можливості безперешкодного доступу до належної мені частки за рахунок належних їм суміжних адміністративних приміщень.

19 березня 2014 року для здійснення реконструкції частини власного приміщення під магазин непродовольчих товарів з окремим входом, ОСОБА_4 звернулась до Міського голови щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. До заяви були додані документи, передбачені п. 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

Пунктом 1.6 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07 квітня 2014 року № 99 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» Позивачеві надано та затверджено містобудівні умови та обмеження на «Реконструкція частини власного нежитлового приміщення для магазину непродовольчих товарів та будівництва окремого входу на другий поверх їх допоміжними приміщеннями на орендованій земельній ділянці АДРЕСА_1».

На підставі містобудівних умов та обмежень Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт № ЧГ 082142460499 від 03 вересня 2014 року, на підставі якої з 04 вересня 2014 року мною було розпочато виконання будівельних робіт.

За заявою ВАТ «Чернігівський завод «Ексом» 15 грудня 2015 року головними інспекторами будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на об'єкті реконструкції частини власного нежитлового приміщення для магазину непродовольчих товарів та будівництва окремого входу на другий поверх із допоміжними приміщеннями на орендованій земельній ділянці в АДРЕСА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері будівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки порушень містобудівного законодавства на об'єкті будівництва (реконструкції) не встановлено.

23 вересня 2015 року пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 241 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» було скасовано пункт 1.6 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07 квітня 2014 року № 99 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок».

17 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Міського голови з проханням про надання копії рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23 вересня 2015 року № 241 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок», з зазначенням причин та підстав прийняття такого рішення, так як про будь-які порушення на об'єкті будівництва (реконструкції) її попередньо повідомлено не було.

Листом Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.01.2016 року №Г-36855-2 Позивачеві було надіслано копію витягу з зазначеного рішення.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038-VI).

Згідно зі статтею 6 Закону № 3038-VI (надалі - в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) до органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності відносяться органи місцевого самоврядування.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 11 Закону № 280/97-ВР до виконавчих органів міських рад віднесені виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи.

Так, Згідно з п.8 ч.й ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначені відповідним Порядком, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (далі по тексту - Порядок № 109).

Згідно з п. 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Надання будь-яких інших документів для видачі містобудівних умов та обмежень нормами чинного законодавства не передбачено, у зв'язку з чим при поданні заяви ОСОБА_4 про видачу містобудівних умов та обмежень було надано всі необхідні документи, визначені п.2.2 Порядку № 109.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що прийняттям оскаржуваного рішення Відповідачем порушено визначену ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» норму, згідно якої містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення об'єкта будівництва, зміни до цих умов та обмежень можуть вноситись тільки за згодою замовника.

Зазначене положення Закону № 3038-VI кореспондує із пунктом 1.3. Порядку № 109.

Крім того, пунктом 1.4 Порядку № 109 передбачено, що чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв'язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до абзацу 3 пункту1.5 Порядку № 109 складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.

Разом із тим, вказаний Порядок не містить процедури скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач із заявою про внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки до відповідача не звертався, відхилення від прийнятої містобудівної документації не встановлено.

Судова колегія наголошує, що в своєму рішенні Конституційний суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 року (справа № 1-9/2009), зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, з аналізу вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач пунктом 3 рішення від 23 вересня 2015 року № 241 вніс зміни до свого попереднього рішення - скасувавши пункт 1.6 рішення від 07 квітня 2014 року № 99 «Про надання містобудівних умов і обмежень», тим самим скасувавши містобудівні умови і обмеження для реконструкції частини власного приміщення під магазин непродовольчих товарів з окремим входом, однак вказане рішення носить індивідуальний характер і є актом ненормативного характеру, тому воно вичерпало свою дію коли ОСОБА_4 отримала дозвіл на початок будівельних робіт, шляхом складення декларації про початок виконання будівельних робіт.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гаршина В.М. - представника виконавчого комітету Чернігівської міської ради на Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.