Ухвала суду № 62879990, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1730/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо вчинення дій для бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Інститут нових технологій» за квітень 2012 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інститут нових технологій» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 535 957,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інститут нових технологій» пеню у розмірі 603 684,56 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо невиконання обов'язку по підготуванню та поданню до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» з бюджету відшкодуванню за квітень 2012 року в сумі 1535957,00 грн.

Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» суми податку на додану вартість у розмірі 1535957,00 грн. за квітень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за квітень 2012 року за період з 12.01.2015 року по 13.05.2015 року у розмірі 603684 (шістсот три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 56 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, подано апеляційну скаргу, у якій митний орган просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача, оскільки, на думку, Відповідача єдиним та виключним способом визначення платником податку напряму бюджетного відшкодування є внесення у відповідний рядок податкової декларації та заяві про відшкодування обраного напрямку такого повернення, як гарантоване державою право на отримання платником бюджетного відшкодування, а не надання уточнюючих розрахунків, як зроблено Позивачем у даному випадку.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, виходив з того, що у разі підтвердження достовірності нарахованої Позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган зобов'язаний скласти та надати відповідному територіальному органу ДКС України висновок про суму відшкодування ПДВ, в даному випадку сума відшкодування підтверджена про що свідчить довідка від 19.12.2014 року №32/10-06-15-01-09/33494810, також суд дійшов висновку про те, що Позивач у даному випадку має право на відшкодування пені, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену постанові від 03.06.2014 року у справі №21-131а14.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» зареєстроване як юридична особа 26 травня 2005 року та перебуває на податковому обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Позивач є платником податку на додану вартість: індивідуальний податковий номер 334948126502; дата реєстрації платником податку на додану вартість 21.07.2005.

18 травня 2012 року ТОВ «Інститут нових технологій» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в якій задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту у розмірі 1589786,00 грн. (рядок 24 декларації).

11 грудня 2014 року ТОВ «Інститут нових технологій» подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року разом із додатком №2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та не підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду»; додатком №3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування» та додатком №4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування».

Відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку сума рядка 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року зменшена на суму 1535957,00 грн., а рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» збільшено на суму 1535957,00 грн.

Отже, відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 1535957,00 грн.

Також, судом встановлено, що 13 листопада 2013 року ТОВ «Інститут нових технологій» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, в якій задекларовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 598309,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації).

11 грудня 2014 року ТОВ «Інститут нових технологій» подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року разом із додатком №2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та не підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду»; додатком №3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування" та додатком №4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування».

Відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку сума рядка 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах2 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року зменшена на суму 598309,00 грн., а рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» збільшено на суму 598309,00 грн.

Отже, відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 598309,00 грн.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Патокою Іваном Леонідовичем на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), абз. 1, 3 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість» відповідно до п.200.11 ст.200 Кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 2 134 266 грн., задекларованого в уточнюючих розрахунках поданих за квітень 2012 року (вх. №9071484610 від. 11.12.2014 року), за жовтень 2013 року (вх. № 9071501849 від 11.12.2014 року) згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку №1 до довідки.

Направлення від 16.12.2014 року №52 та копію наказу Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області від 16.12.2014 року №62 вручено 16.12.2014 року під розписку Москалевському Володимиру Віталійовичу генеральному директору TOB «Інститут нових технологій».

Перевірка проводила у періоді з 16.12.2014 року до 19.12.2014 року.

За результатами перевірки складено Довідку від 19.12.2014 року №32/10-06-15-01-09/33494810, якою засвідчено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Інститут нових технологій» в уточнюючих розрахунках квітень 2012 року, жовтень 2013 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2134266 грн.

20.03.2015 ТОВ «Інститут нових технологій» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій позивач відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зазначив про зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частину суми податку, що раніше були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, а саме за жовтень 2013 року в сумі 598309,00 грн.

В той же час, як зазначив позивач, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не подано до органу, який здійснює казначейське обслуговування, висновку щодо відшкодування позивачу узгодженої суми ПДВ з урахуванням її зменшення на суму 598309,00 грн. у зв'язку із зарахуванням такої суми до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

Крім того, Позивач звертався до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою від 07.04.2016 року вих. №52, в якій просив перерахувати заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1535957,00 грн.

Проте, суму податку на додану вартість у розмірі 1535957,00 грн. відповідачами ТОВ «Інститут нових технологій» відшкодовано не було, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне перейти до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки наявних доказів.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України у редакції від 01.11.2014 року (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 цієї ж статті Податкового кодексу при від'ємному значенні суми, така враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг (п. 200.4. статті 200 ПК України).

Пунктами 200.6-200.8 статті 200 ПК України визначено, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У відповідності із положеннями статті 200 Податкового кодексу України, 14.12.2014 року одночасно із поданням уточнюючих розрахунків, в обох випадках до деклараціях за квітень 2012 року, жовтень 2013 року, TOB «Інститут нових технологій» надавали довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, розрахунки суми бюджетного відшкодування ПДВ. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 200.11 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідачем, Броварською ОДПІ ДФС у Київській області у період з 16.12.2014 року по 19.12.2014 року здійснено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут нових технологій» (код ЄДРПОУ 33494810) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, за результатами якої складено Довідку № 32/10-06-15-01-09/33494810 від 19 грудня 2014 р.

Перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої TOB «Інститут нових технологій» постачальника, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, порушень не встановлено.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року, жовтень 2013 року із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 2 134 266,00 грн. (два мільйони сто тридцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 00 коп.), в тому числі 1 535 957,00 гри. за податковий період квітень 2012 року, та 598 309,00 грн. за податковий період жовтень 2013 року.

Відповідно до п. 200.12, 200.13 статті 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року.

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови, у разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт.

Відповідно до п. 6 Постанови КМ України № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість (п. 7 Постанови КМУ № 39).

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, провівши 19.12.2014 року документальну виїзну позапланову перевірку правомірності нарахування бюджетного відшкодування ТОВ «Інститут нових технологій» зобов'язана була до 26.12.2014 року передати відповідний висновок про суми відшкодування податку на додану вартість що підлягає відшкодуванню з державного бюджету до ГУ ДКСУ у Київській області.

Зважаючи на вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення щодо визнання протиправною бездіяльності Броварської ОДПІ щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за квітень 2012 року.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Враховуючи вищезазначене, Позивач має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1535957,00 грн.

Водночас, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога позивача щодо стягнення вказаної суми з Державного бюджету на його користь є передчасною.

Так, зміст викладених положень Податкового кодексу України та Порядку свідчить, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Тобто чинним законодавством безальтернативно визначений алгоритм дій платника податків, контролюючого органу та органу казначейства у правовідносинах, пов'язаних з отриманням бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку (системі електронного адміністрування ПДВ).

Так, у вказаній постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-881а15 викладена позиція про те, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

У зв'язку з цим Верховний Суд України зазначив, що рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковими з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи вищевказану позицію Верховного Суду України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1535957,00 грн., оскільки в даному випадку вказана вимога є неправильним способом захисту порушених прав.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Таким чином, судова колегія, зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань ТОВ «Інститут нових технологій» з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року на суму бюджетного відшкодування у розмірі 1535957,00 грн., оскільки саме у такий спосіб порушені права Позивача можливо буде відновити.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи те, що Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не було відшкодовано позивачу бюджетне відшкодування, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-131а14.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон №679-ХIV) облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Статтею 27 Закону №679-XIV передбачено, що Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами станом на час розгляду справи ТОВ «Інститут нових технологій» має право на стягнення з Державного бюджету України пені по заборгованості з відшкодування ПДВ платнику податків за період з 12.01.2015 року по 13.05.2016 року.

Згідно інформації електронного ресурсу Національного банку України облікова ставка НБУ з 12.01.2015 року по 05.02.2015 року - 14%, з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року - 19,5%, з 04.03.2015 року по 27.08.2015 року - 30%, з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року - 27%, з 25.09.2015 року по 21.04.2016 року - 22%, з 22.04.2016 року по 13.05.2016 року - 19%.

Отже, сума пені визначена Позивачем правильно, тому позовна вимога підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській областіна Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.