КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 703/2580/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Калашник В.П.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.
за участю секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправною відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії; просив зобов"язати відповідача здійснити такий перерахунок відповідно до наведеної норми Закону на підставі довідки виконавчого комітету Ташлицької сільської ради про заробітну плату від 4 липня 2016 року № 482 в розмірі 80% від суми заробітку, зобов'язати провести нарахування та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок перерахунку, починаючи з 1 січня 2016 року, а також забезпечити виплату цієї пенсії в подальшому.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2. Зобов'язано Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», що діяла на дату призначення пенсії на підставі довідки виконавчого комітету Ташлицької сільської ради про заробітну плату від 4 липня 2016 року № 482 в розмірі 80% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 1 січня 2016 року.
На вказане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом першої інстанції правильно установлено, що позивач з 25.06.2009 перебуває на обліку у Смілянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та з 09.04.2014 отримує пенсію по інвалідності як державний службовець, в розмірі 80% від заробітної плати.
08.07.2016 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку із підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, до якої приєднав довідку виконавчого комітету Ташлицької сільської ради від 4 липня 2016 року про розмір заробітної плати, що відповідає посаді, з якої позивач пішов на пенсію.
Листом від 15.07.2016 №103/Ш-10 позивача повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії, яку мотивовано тим, що згідно із п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України "Про державну службу" не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються. Також відповідач вказав на те, що з 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VІІІ, яким з 01.06.2015 скасовано норми Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" чинної на момент виходу на пенсію, у зв'язку з підвищенням посадових окладів згідно із Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013, а відмова відповідача у здійсненні перерахунку є незаконною.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Згідно із частинами другою та п'ятою статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Така редакція статті 37 Закону України "Про державну службу" існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами "а" та "б" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI.
Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" був виключений, а 5 змінений.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 закону України "Про державну службу" не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.
Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Судова колегія враховує, що позивачеві під час виходу на пенсію, державою було гарантовано належний рівень пенсійного забезпечення, в тому числі право на перерахунок його пенсії у разі підвищення заробітної плати за відповідною посадою, при цьому на рівні Основного Закону унормовано неприпустимість звуження таких прав позивача.
Так, статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.
Із набранням чинності з 01.05.2016 року Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, за яким Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, окрім статті 37 щодо осіб, визначених у п.п. 10-12 Прикінцевих та перехідних положень останнього, унеможливлюється проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону, у зв'язку зі зміною заробітної плати державного службовця після 01.05.2016. А відтак посилання скаржника на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсії, є обґрунтованим, однак відповідачем не враховано, що дані норми ретроспективної дії не мають.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" затверджені схеми посадових окладів.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" передбачено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01 грудня 2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на який працював позивач, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача, який відмовив у здійсненні такого перерахунку та наявність правових підстав для задоволення позову.
Однак, задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, судом першої інстанції не враховано, що положення частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи те, що позивач звернувся до пенсійного органу 08.07.2016, то перерахунок його пенсії повинен бути здійснений з 01.07.2016, натомість у задоволенні позову за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 слід відмовити з огляду на відсутність законних підстав для його задоволення у цій частині.
Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню.
Крім того, апелянт подаючи апеляційну скаргу, просив відстрочити сплату судового збору до вирішення справи апеляційним судом.
Назване клопотання було задоволене ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 1378,00 грн.
При цьому згідно із ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 551,20 грн. (1378*0,4), а сума судового збору, яка підлягає стягненню з апелянта становить 606,32 грн. (551,2х110%).
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця - задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у перерахунку пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення йому пенсії, в установленому розмірі при виході на пенсію 80 % від суми заробітної плати працюючого державного службовця, на яку нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки виконавчого комітету Ташлицької сільської ради про заробітну плату від 4 липня 2016 року № 482, починаючи з 01.07.2016.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (вул. Незалежності, 35, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код ЄДРПОУ 37802563) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 грн. 32 коп. (шістсот шість гривень тридцять дві копійки) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлений 21 листопада 2016 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.
Судове рішення № 62879905, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/2580/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: