Ухвала суду № 62879808, 17.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5561/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Веретельника І.Ю.,

представника відповідача Федько Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просив:

визнати протиправними дії з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації від 03.12.2015 №100250005/2015/116993;

скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.12.2015 №100250005/2015/000087/2;

скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.12.2015 №100250005/2015/00145, складену відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Вирішуючи спір, суд правильно встановив, що Між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та ТОВ "Айдіес Боржомі Тбілісі" укладений контракт від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті.

02.03.2015 сторони уклали додаткову угоду до вказаного контракту № 1, якою змінено ціну товару.

03.12.2015 на виконання вимог контракту від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 на підставі інвойсу від 25.11.2015 GE20150412 здійснено поставку товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару позивачем до відділу митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС подана вантажна митна декларація від 03.12.2015 №100250005/2015/116993. Митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору.

Одночасно, з вказаною ВМД декларантом митному органові були подані документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 26.11.2015 №991522; рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2015 GE20150412; пакувальний лист б/н від 13.11.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 13.01.2015 СТ20-001/1501; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 №1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.06.2015 №2; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.06.2015 №3; договір про надання послуг митного брокера від 25.06.2015 № Т822/15; сертифікат про проходження товару форми CT-1 від 26.11.2015 №GE0 2015 01/004174; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 26.11.2015 № 2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) від 26.11.2015 № 2730; лист про ексклюзивність від 15.10.2015; копія митної декларації країни відправлення від 26.11.2015 С2763.

За наслідками опрацювання наданих ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" документів митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості: банківські платіжні документи; виписку з бухгалтерської документації, що підтверджує заявлену вартість товару; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; розрахунок ціни (калькуляцію).

Підставою для витребування додаткових документів, згідно із доводами відповідача, було те, що подані для митного контролю документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На вимогу відповідача листом від 09.02.2016 № 114/4.1-16ц позивач додатково надав митному органу: копію платіжного доручення від 14.12.2015 № 56 на оплату товару; копію виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS Borjomi Georgia LLC (Georgia); копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляції); експертний висновок від 06.11.2015 №03-8/427; копію угоди до Відкритого страхового полісу від 04.03.2015 №ICG/AG 15/026+1.

Також позивач у цьому листі вказав, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, які беззаперечно підтверджують заявлену митну вартість товарів.

За результатами розгляду поданих документів, Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.12.2015 №100250005/2015/000087/2, відповідно до якого розрахунок митної вартості здійснено за резервним методом та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.12.2015 №100250005/2015/00145.

Рішення обґрунтоване тим, що подані для здійснення митного контролю документи, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема,

Так, у графі 33 «Обставини прийняття рішення» вказано, що відповідно до умов поставки "СІР Одесса Западная", які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 25.11.2015 №GE20150412, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. У додатково поданому відкритому полісі страхування від 28.01.2015 № 00837 зазначено "Страховий період 28.01.2015-04.03.2015", таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.

Також зазначено, що покупець товару ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води "Боржомі", а також законним користувачем товарного (колективного) знаку "Боржомі", та відповідно до положень додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.01.2015 №СТ20-001/1501, в якому ціна товарів і, як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Крім того, вказано, що на письмову вимогу органу доходів і зборів декларантом не надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Задовольняючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування названих рішень митниці, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують відповідно до ст. 53 МК.

Перевіривши обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Така правова позиція наведене, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15, яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі положень ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначає, що в графі 44 митної декларації під кодом 4104 зазначено документ від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, під кодом 4103 зазначено документи від 02.03.2015 №1, від 10.06.2015 №2, від 12.06.2015 №3, але до митного оформлення разом із декларацією їх надано не було.

Колегія суддів такі доводи відповідача оцінює критично, оскільки наявними у справі матеріалами, в тому числі складеною контролюючим органом карткою відмови (а.с. 16) підтверджується, що декларантом до митного оформлення 03.12.2015 о 13 год. 14 хв. разом із ВМД були надані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, доповнення до контракту від 02.03.2015 №1, від 10.06.2015 №2, від 12.06.2015 №3.

На вимогу відповідача листом від 09.02.2016 № 114/4.1-16ц позивач додатково надав митному органу: копію платіжного доручення від 14.12.2015 № 56 на оплату товару; копію виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS Borjomi Georgia LLC (Georgia); копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляції); експертний висновок від 06.11.2015 №03-8/427; копію угоди до Відкритого страхового полісу від 04.03.2015 №ICG/AG 15/026+1 (а.с. 69).

Щодо страхування товару, то, відповідно до п. 5.2. контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010 (а.с. 33).

Згідно з умовами CIP на продавця, серед іншого, покладається обов'язок із забезпечення страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Відповідно, продавець укладає договір страхування та сплачує страхові внески. Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIP витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Страхування товару на умовах поставки CIP не є обов'язком покупця.

Як вбачається з відкритого полісу страхування № 00837 (а.с. 57) страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ"Аі ді ес Боржомі Грузія" із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а страхувальником - ТОВ "Страхова компанія Ай сі груп" (Грузія).

Числове значення розміру страхових витрат та порядок їх розрахунку, також визначено страховим полісом.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" від 27.03.2015 № LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики (а.с. 54).

Цим самим спростовуються доводи відповідача про відсутність у позивача необхідних та дійсних страхових документів.

Відповідачем у тексті оскаржуваного рішення від 03.12.2015 №100250005/2015/000087/2 (а.с. 15) зазначено, що у додатково поданому відкритому полісі страхування від 28.01.2015 № 00837 зазначено страховий період 28.01.2015-04.03.2015, таким чином страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.

Проте, такі доводи митниці не заслуговують на увагу, оскільки як зазначалося, на вимогу відповідача позивач листом від 09.02.2016 № 114/4.1-16ц надіслав контролюючому органові копію угоди від 04.03.2015 №ІСО/АО 15/026+1 до відкритого страхового полісу № 00837, згідно з якою, строк дії страхового полісу було пролонговано до 04.03.2016, таким чином, страховий поліс був чинний на момент митного оформлення товару (а.с. 60).

Стосовно висновку митниці про ненадання декларантом на письмову вимогу довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, то колегія суддів враховує висновок Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 (справа №21-127а15), згідно із яким витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

У даному випадку контролюючий орган жодним чином не обґрунтував які саме сумніви у правильності визначеної позивачем митної вартості імпортованого в Україну товару можуть бути усунуті шляхом надання позивачем вказаної довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів ідентичних або подібних (аналогічних) оцінюваним товарам.

Поряд із цим, судова колегія враховує, що позивачем разом із листом від 09.02.2016 № 114/4.1-16ц на вимогу митниці було надіслано інформаційний лист ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" від 26.03.2015 № LT32-589/1503, у якому наведена собівартість мінеральної води "Боржомі" (а.с. 53).

Так, за даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість (цін реалізації) мінеральної води "Боржомі", зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах "СІР Одесса Западная Украина" (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до такого контракту), становить 0,44 дол. США, та включає в себе 0,0613 дол. США логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, 0,3700 дол. США на придбання товару.

Тобто, дана калькуляція містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості продукції на умовах СІР.

Крім того, згідно із наданим декларантом митному органові експертним висновком від 06.11.2015 № ОЭ-8/427 щодо визначення ринкової вартості мінеральної води "Боржомі" (а.с. 51-52) станом на 05.11.2015 визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода "Боржомі" в скляній пляшці ємністю 0,5 л) у розмірі 0,44 дол. США за одиницю такої продукції відповідала кон'юнктурі ринку.

Правильність та достовірність наведених висновків не була спростована відповідачем під час судового розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені митним органом у графі 33 «Обставини прийняття рішення» мотиви коригування заявленої позивачем митної вартості не свідчать про дійсну наявність розбіжностей у числових значеннях її складових.

Стосовно висновку митного органу щодо пов'язаності продавця та покупця за контрактом, що, виходячи з позиції відповідача, вплинуло на зменшення ціни імпортованого товару, колегія суддів виходить із такого.

Згідно із ч. 12 - 14 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Наразі у межах спірних відносин відповідачем не доведено, що митницею було надано декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Колегія суддів відзначає, що мета заниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв'язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару фактично, всупереч зміненим умовам контракту залишилась незмінною.

Відповідачем зазначену обставину не доведено.

Крім того, щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару за резервним методом на підставі даних МД від 29.07.2015 № 100250002/2015/057525, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що товар, який ввозився за названою митною декларацією має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, у той же період, а його митна вартість не є скоригованою.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких місяться у матеріалах справи, судова колегія погоджується із висновком суду попередньої інстанції про те, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документах або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані у межах даного спору рішення митниці, прийняті нею за відсутності для цього правових підстав та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю. Ключкович СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Беспалов О.О.